Вся бібліотека >>>

Зміст книги >>>

 

Довідник будівельника

Бетони. Матеріали, технології, обладнання


Розділ: Побут. Господарство. Будівництво. Техніка

 

КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ БЕТОННИХ І ЗАЛІЗОБЕТОННИХ РОБІТ

 

 

ВИМОГИ ДО СКЛАДОВИХ БЕТОННОЇ СУМІШІ

 

Контроль якості бетонних і залізобетонних робіт здійснюють на всіх етапах їх виробництва, починаючи з виготовлення бетонної суміші і кінчаючи твердненням укладеного бетону.

Якість готового бетону і залізобетонного виробу здійснюється за чому залежить від складу бетонної суміші і якості складових матеріалів. Склад бетонної суміші підбирається в будівельній лабораторії з умови отримання при мінімальній витраті цементу бетону, що має необхідні міцність і властивості.

Цемент. Для приготування бетонів застосовують різні цементи, вибір яких слід проводити з урахуванням рекомендацій, наведених у табл. 2.51. Марку застосовуваного цементу призначають залежно від необхідної міцності (марки) бетону.

Заповнювачі (пісок, гравій і щебінь) утворюють в бетоні жорсткий скелет і зменшують усадку при твердінні цементного каменю. Зерна заповнювачів повинні бути твердими і міцними, нерозчинними у воді, не містити шкідливих домішок більше встановленої межі. З метою зменшення витрати цементу необхідно підбирати зерновий склад заповнювачів, що забезпечує щільну структуру бетону.

Пісок, який є дрібним заповнювачем, складається із зерен розміром 0,14-5 мм Властивості і якість бетону в значній мірі залежать о, ранулометри-мічного складу, форми зерен піску і його чистоти. Гранулометричний (зерновий) склад піску є основним показником його якості. Якість піску перевіряють у будівельній лабораторії шляхом випробування його згідно з діючим ГОСТам.

Великий заповнювач (щебінь та гравій) має зерна розміром 5-70 мм Щебінь отримують дробленням різних гірських порід. Частіше всього для приготування бетонів марки М300 і вище вживають щебінь з вивержених гірських порід (граніту, базальту та ін), так як міцність вихідного матеріалу в насиченому водою стані повинна не менш ніж у 1,5-2 рази перевищувати марку бетону. Зерна щебеню мають кутасту форму і шорсткість, зчеплення тому щебеню з цементно-піщаним розчином більше, чим гравію. Вміст у щебені шкідливих органічних домішок зазвичай незначно.

 

 

Гравій, видобутий в кар'єрі, щодо якості та гранулометричним складом рідко задовольняє вимогам, пред'явленим до великого заповнювача, тому його промивають і розсіюють на фракції, одночасно видаляючи шкідливі домішки - глину й органічні речовини. Гравій, як правило, складається із зерен округленої форми, поверхня яких часто буває окатаної і гладкою. Для приготування високомарочних бетонів такий гравій дроблять.

Якість крупного заповнювача визначається лабораторними випробування у відповідності з діючими стандартами. Гравій і щебінь з гравію при обробці їх розчином їдкого натру при пробі на колориметрической органічні домішки не повинні надавати розчину забарвлення темніше кольору еталона.

Крупні заповнювачі по сортності діляться на рядові(крупністю 5-40 і 5-70 мм) і сортові (крупністю 5-10, 10-20, 20-40 і 40-70 мм). За існуючими нормативами, найбільший розмір зерен великого заповнювач повинен бути не більше 1/3 найменшого розміру бетонируемой конструкції і не більше 3/4 найменшої відстані між стрижнями арматури. При бетонуванні плит допускається застосовувати заповнювач з найбільшою крупністю зерен, рівній половині товщини плити.

Для тонкостінних густоармованих конструкцій слід застосовувати заповнювач крупністю до 20 мм, а для більш масивних конструкцій - до 70 мм. Вміст зерен крупніше встановленого найбільшого розміру допускається в кількості не більше 5% маси щебеню або гравію.

При виготовленні відповідальних залізобетонних конструкцій рекомендується застосовувати фракціонований заповнювач, що складається з трьох фракцій: 5-10, 10-20 і 20-40 мм Пропорція змішування цих фракцій має забезпечувати отримання бетонної суміші середньої щільності, підбирають її досвідченим шляхом в лабораторії.

При застосуванні в якості крупного заповнювача вапнякового щебеню слід враховувати, що міцність вапняків різна. Тому вапняний камінь необхідно попередньо випробовувати на міцність, а також на водопоглинання і морозостійкість.

Вода. Для приготування бетонних сумішей та поливання укладеного бетону застосовують питну або будь-яку природну воду, що не містить шкідливих домішок, що перешкоджають нормальному схоплювання і твердіння бетону. До шкідливих домішок відносяться сульфати, мінеральні і органічні кислоти, жири, цукор та ін. Вода вважається придатною для замішування бетонної суміші, якщо загальний вміст у ній солей не перевищує 5000 мг/л, вміст сульфатів (сірчанокислого кальцію, натрію або магнію) менше 2700 мг/л і водневий показник рН більше 4.

Морську воду, якщо вона відповідає зазначеним вище вимогам, дозволяється застосовувати для замішування і поливання бетону. Промислові стічні та болотні води, що містять шкідливі домішки, для замішування і поливання бетону не рекомендуються.

Придатність води для бетону встановлюється хімічним аналізом, а також порівняльними випробуваннями бетонних зразків на міцність. Вода вважається придатною для замішування бетону, якщо приготовані на ній зразки бетону у віці 28 діб. нормального твердіння мають не меншу міцність, ніж зразки бетону на чистій питній воді.

 

До змісту книги: Бетони

 

Дивіться також:

 

 Як приготувати бетон і будівельні розчини

Вихідні матеріали 1.1. Мінеральні в'яжучі речовини 1.2. Заповнювачі 1.3. Вода 1.4. Визначення необхідної кількості матеріалів Будівельні розчини 2.1. Властивості будівельних розчинів 2.2. Види будівельних розчинів 2.3. Приготування будівельних розчинів 2.4. Склади Бетони 3.1. Види бетону 3.2. Властивості бетону 3.3. Приготування бетонного розчину 3.4. Склади 3.5. Шлакобетон 3.6. Опілкобетон

 

Будівельні машини

Машини та обладнання для приготування, транспортування бетонів і бетонних сумішей

7.1. Типи, основні параметри та конструктивні схеми бетонозмішувачів циклічної і безперервної дії

7.2. Машини для транспортування бетонних сумішей і розчинів

7.3. Комплекти машин для укладання і розподілу бетону і обробки його поверхні

7.4. Обладнання для ущільнення бетонної суміші

 

Обладнання для виробництва залізобетонних виробів

Обладнання складів цементу

Обладнання бетонозмішувальних цехів

Обладнання для виготовлення арматури

Обладнання формувальних цехів

 

Властивості бетону

РОЗДІЛ 1. Портландцемент

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Виробництво портландцементу

Хіміко-мінералогічний складу портландцементу

Гідратація цементу

Гидросиликаты кальцію

Трехкальциевого гидроалюминат і дія гіпсу

Схоплювання

Помилкове схоплювання

Тонкість помелу цементу

Структура гідратованого цементу

Обсяг продуктів гідратації

Капілярні пори

Пори гелю

Механічна міцність цементного гелю

Вода в цементному камені

Теплота гідратації цементу

 

ГЛАВА 2. Спеціальні цементи

Види портландцементів

Звичайний портландцемент

Швидкотвердіючий портландцемент

Особобыстротвердеющий портландцемент

Портландцемент з помірною екзотермії

Сульфатостійкий портландцемент

Шлакопортландцемент

Сульфато-шлаковий цемент

Пуццолановые портландцементи

Білий цемент

Інші портландцементи

Прискорювачі і сповільнювачі твердіння

Пластифікуючі добавки

 

РОЗДІЛ 3. Властивості заповнювачів

Загальна класифікація заповнювачів

Природні наповнювачі для бетону

Відбір проб

Форма і текстура зерен

Зчеплення заповнювача з цементним каменем

Міцність заповнювача

Інші механічні властивості заповнювача

Питома вага заповнювача

Насипна об'ємна вага

Пористість і водопоглинання заповнювача

Вологість заповнювача

Набухання піску

Шкідливі домішки у заповнювачі

Органічні домішки

Глинисті, мулисті і пилоподібні частинки в заповнювачі

Розчинні солі

Слабкі і выветрелые зерна заповнювача

Рівномірність зміни обсягу заповнювача

Реакція лугів цементу з заповнювачами бетону

Термічні властивості заповнювача

Ситовий аналіз

Модуль крупності

Вимоги до зернового складу заповнювача

Раціональні зернові склади заповнювачів

Зерновий склад дрібного і великого заповнювачів

Особливо великі та особливо дрібні зерна заповнювача

«Переривчастий» зерновий склад заповнювача

Найбільша крупність заповнювача

Використання великих каміння

 

ГЛАВА 4. Бетонна суміш

Визначення легкоукладальність бетону

Фактори, що впливають на легкоукладальність

Вимірювання легкоукладальності

Метод опади конуса

Визначення коефіцієнта ущільнення

Визначення пластичності

Випробування на зміну форми

Випробування за методом Вебі

Метод пенетрації кулі

Порівняння методів випробувань

Вплив часу і температури на легкоукладальність

Розшарування бетону

Водовідділення

Перемішування бетонної суміші

Рівномірність перемішування

Час перемішування бетону

Вібрування бетону

Глибинні вібратори

Зовнішні вібратори

Вібростоли

Повторне вібрування

Бетонування у спекотну погоду

Товарний бетон

Бетонна суміш для подачі бетононасосом

Роздільна укладання бетонної суміші методом «Прелакт»

 

ГЛАВА 5. Міцність бетону

Водоцементне відношення

Об'ємна концентрація гелю

«Ефективна» вода в суміші

Міцність бетону при розтягуванні

Тріщиноутворення і руйнування при стисненні

Вплив крупного заповнювача на міцність бетону

Вплив жирності суміші на міцність бетону

Вплив віку на міцність бетону

Самозалечивание тріщин у бетоні

Міцність бетону при міцність при стисканні і розтягуванні

Зчеплення між бетоном і арматурою

Твердіння бетону

Методи догляду за бетоном

Вплив температури на міцність бетону

Пропарювання при атмосферному тиску

Пропарювання при підвищеному тиску

Якість води замішування

 

ГЛАВА 6. Пружність, усадка і повзучість бетону

Модуль пружності

Динамічний модуль пружності

Початкові зміни обсягу

Набухання

Усадка при висиханні бетону

Фактори що впливають на усадку бетону

Вплив догляду та умови твердіння бетону

Диференціальна усадка бетону

Вологісні деформації бетону

Усадка за рахунок карбонізації бетону

Повзучість бетону

Фактори що впливають на повзучість бетону

Повзучість у часі

Природа повзучості бетону

Дія повзучості

 

ГЛАВА 7. Довговічність бетону

Проникність бетону

Хімічні впливи на бетон

Випробування бетону на сульфатостойкость

Дія морської води на бетон

Дія морозу на свіжоукладений бетон

Зимове бетонування

Дія морозу на затверділий бетон

Морозостійкий бетон

Випробування бетону на морозостійкість

Вплив солей на бетон

Бетон з повітроутягувальними добавками

Залучення повітря

Вміст повітря

Вплив повітровтягування

Вимірювання вмісту повітря

Теплові властивості бетону

Теплопровідність бетону

Коефіцієнт термічного розширення бетону

Вогнестійкість бетону


ГЛАВА 8. Випробування затверділого бетону

Випробування на стиск

Випробування кубів

Випробування циліндрів

Випробування призм

Вплив умов випробувань зразків

Випробування зразків на стиснення

Руйнування зразків при стисненні

Вплив відношення висоти до діаметру на міцність бетону

Порівняння міцності бетонних кубів і циліндрів

Випробування бетону на вигин

Розміри зразка і розміри заповнювача

Керни для випробувань

Прискорене випробування бетону

Випробування бетону молотком

Випробування бетону ультразвуком

Стираність бетону

Вміст цементу в бетоні


ГЛАВА 9. Легкі бетони особотяжелые

Класифікація легенів бетонів

Заповнювачі бетону

Бетон на легких заповнювачах

Ніздрюватий бетон

Беспіскові бетони

Бетон на деревних тирсі

Особотяжелый бетон

 

Високоміцний бетон

Глава I. ОСОБЛИВОСТІ ТЕХНОЛОГІЇ ВИГОТОВЛЕННЯ ВИСОКОМІЦНИХ БЕТОНІВ

1. МАТЕРІАЛИ, ВИКОРИСТОВУВАНІ ДЛЯ ПРИГОТУВАННЯ БЕТОНУ

2. ВПЛИВ ЯКОСТІ ТА ДОЗУВАННЯ СКЛАДОВИХ НА ВЛАСТИВОСТІ БЕТОНУ ТА БЕТОННОЇ СУМІШІ

3. ПІДБІР СКЛАДУ ТА КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ВИСОКОМІЦНОГО БЕТОНУ

4. ОТРИМАННЯ ВИСОКОМІЦНОГО БЕТОНУ В ВИРОБНИЧИХ УМОВАХ

Глава 2. ВПЛИВ ЗМІНИ СТРУКТУРИ ЗАТВЕРДІЛОГО БЕТОНУ НА ЙОГО МЕХАНІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ПІД ДІЄЮ ЗОВНІШНІХ ФАКТОРІВ

1. МІЦНІСТЬ ТА ДЕФОРМАЦІЇ БЕТОНУ

2. ДІАГРАМА СТАНІВ БЕТОНУ І ПАРАМЕТРИЧНІ ТОЧКИ

3. ВПЛИВ ПАРАМЕТРІВ RT НА ЗАКОНОМІРНОСТІ ДЕФОРМУВАННЯ І МІЦНІСТЬ БЕТОНУ

4. ЗАКОНОМІРНОСТІ ДЕФОРМУВАННЯ І РУЙНУВАННЯ СТРУКТУРИ БЕТОНУ ПРИ СКЛАДНИХ НАПРУЖЕНИХ СТАНАХ

Г л а в a III. МІЦНІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ БЕТОНУ ПРИ КОРОТКОЧАСНОМУ СТАТИЧНОМУ НАВАНТАЖЕННІ

2. МІЦНІСТЬ ПРИ ОСЬОВОМУ РОЗТЯГУВАННІ

3. МІЦНІСТЬ НА РОЗТЯГ ПРИ ВИГИНІ І РОЗКОЛЮВАННІ

4. НОРМАТИВНІ І РОЗРАХУНКОВІ ОПОРУ ВИСОКОМІЦНИХ БЕТОНІВ

Глава IV. МІЦНІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ БЕТОНУ ПРИ БАГАТОРАЗОВОМУ ТА ТРИВАЛОМУ НАВАНТАЖЕННІ

2. МІЦНІСТЬ БЕТОНУ ПРИ ТРИВАЛОМУ НАВАНТАЖЕННІ

Г л а в а V. ДЕФОРМАЦІЇ БЕТОНУ ПРИ КОРОТКОЧАСНОМУ НАВАНТАЖЕННІ. МОДУЛЬ ПРУЖНОСТІ БЕТОНУ

1. МЕТОДИ ОЦІНКИ МОДУЛЯ ПРУЖНОСТІ БЕТОНУ

3. АНАЛІЗ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ ЗВ'ЯЗКУ МІЖ МОДУЛЕМ ПРУЖНОСТІ І МІЦНІСТЮ ВАЖКОГО БЕТОНУ

4. ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ МОДУЛЯ ПРУЖНОСТІ І МІЦНОСТІ БЕТОНУ

5. ДЕЯКІ ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З НОРМУВАННЯ ПРУЖНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ВИСОКОМІЦНОГО БЕТОНУ

6. ГРАНИЧНА ДЕФОРМАТИВНІСТЬ БЕТОНУ ПРИ КОРОТКОЧАСНОМУ НАВАНТАЖЕННІ

Глава VI. ДЕФОРМАЦІЇ БЕТОНУ ПРИ ТРИВАЛОМУ НАВАНТАЖЕННІ. ПОВЗУЧІСТЬ БЕТОНУ

1. ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ПОВЗУЧІСТЬ БЕТОНУ

2. ХАРАКТЕР ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ МІЖ ПОВЗУЧІСТЮ І МІЦНІСТЮ БЕТОНУ

3. АНАЛІЗ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ЗВ'ЯЗКІВ ПОВЗУЧОСТІ І МІЦНОСТІ ВАЖКОГО БЕТОНУ НА ОСНОВІ ВИРАЗІВ

4. ПРО ВПЛИВ РУХЛИВОСТІ БЕТОННОЇ СУМІШІ НА ПОВЗУЧІСТЬ ВИСОКОМІЦНОГО БЕТОНУ

5. ОЦІНКА ВЛАСТИВОСТЕЙ ПОВЗУЧОСТІ ВИСОКОМІЦНИХ БЕТОНІВ ПРИ ПРОЕКТУВАННІ КОНСТРУКЦІЙ

6. ОСОБЛИВОСТІ ДЕФОРМАЦІЇ ВИСОКОМІЦНОГО БЕТОНУ В НЕЛІНІЙНІЙ ОБЛАСТІ

Г л а в а VII. ВЛАСНІ ДЕФОРМАЦІЇ БЕТОНУ. УСАДКА БЕТОНУ

1. ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ВЕЛИЧИНУ УСАДКИ БЕТОНУ

2. ПРО ДЕФОРМАЦІЙ ЗВ'ЯЗКУ УСАДКИ З ВЛАГОФИЗИЧЕСКИМИ ПРОЦЕСАМИ В БЕТОНІ

3. УСАДКА БЕТОНІВ РІЗНОЇ МІЦНОСТІ

4. РУХЛИВІСТЬ БЕТОННОЇ СУМІШІ І УСАДКА ВИСОКОМІЦНОГО БЕТОНУ

5. ПРАКТИЧНИЙ МЕТОД ПРОГНОЗУВАННЯ ДЕФОРМАЦІЙ УСАДКИ ВИСОКОМІЦНИХ БЕТОНІВ

Глава VIII. ЗМІНА У ЧАСУ МІЦНІСНИХ І ДЕФОРМАТИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ БЕТОНУ

1. ОЦІНКА ЗРОСТАННЯ У ЧАСІ МІЦНІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК БЕТОНУ

2. ВПЛИВ СТАРІННЯ БЕТОНУ НА ЙОГО ДЕФОРМАТИВНІ ВЛАСТИВОСТІ

Г л а в а IX. ПРОБЛЕМИ ДОВГОВІЧНОСТІ ВИСОКОМІЦНОГО БЕТОНУ

1. СТІЙКІСТЬ БЕТОНУ В АГРЕСИВНИХ СЕРЕДОВИЩАХ

2. МОРОЗОСТІЙКІСТЬ БЕТОНУ

Глава X. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИСОКОМІЦНИХ БЕТОНІВ

 

Розчини будівельні

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

 2. ВИЗНАЧЕННЯ РУХЛИВОСТІ РОЗЧИННОЇ СУМІШІ

3. ВИЗНАЧЕННЯ ЩІЛЬНОСТІ РОЗЧИНОВОЇ СУМІШІ

4. ВИЗНАЧЕННЯ РОЗШАРУВАННЯ РОЗЧИНОВОЇ СУМІШІ

5. ВИЗНАЧЕННЯ ВОДОУДЕРЖИВАЮЩЕЙ ЗДІБНОСТІ РОЗЧИНОВОЇ СУМІШІ

6. ВИЗНАЧЕННЯ МІЦНОСТІ РОЗЧИНУ НА СТИСК

7. ВИЗНАЧЕННЯ СЕРЕДНЬОЇ ЩІЛЬНОСТІ РОЗЧИНУ

8. ВИЗНАЧЕННЯ ВОЛОГОСТІ РОЗЧИНУ

9. ВИЗНАЧЕННЯ ВОДОПОГЛИНАННЯ РОЗЧИНУ

10. ВИЗНАЧЕННЯ МОРОЗОСТІЙКОСТІ РОЗЧИНУ

 

Суміші бетонні