Вся бібліотека >>>

Зміст книги >>>

 

 

Будівництво та ремонт

Технологія і організація сільського будівництва


А.А. Алексєєв

 

Частина II. ОРГАНІЗАЦІЯ, ПЛАНУВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ В ПРОЕКТУВАННІ І БУДІВНИЦТВІ

 

Глава 4. ОРГАНІЗАЦІЯ І ПЛАНУВАННЯ РОБІТ В ПРОЕКТНОМУ ІНСТИТУТІ

  

 

 

§ 14. ОРГАНІЗАЦІЯ КОМПЛЕКСНОЇ АВТОМАТИЗАЦІЇ ПРОЕКТУВАННЯ

 

Автоматизація проектування - новий прогресивний розвивається процес, що веде до значної зміни існуючої технології в архітектурно-будівельному проектуванні. Змінюються існуюча послідовність і час виконання окремих операцій проектуванні, форма подання інформації, ефективність при автоматизованому проектуванні значно залежить від організації взаємодії людини з обчислювальною машиною, системи подання довідково-інформаційного матеріалу. При використанні окремих програм технологія традиційної системи проектування помітно не змінюється, однак з'являються нові операції, наприклад, підготовка вихідних даних для машинної обробки, і скорочується час виконання окремих етапів.

Комплексна ж автоматизація проектування вносить корінні зміни в технологію проектування, починаючи від підготовки вихідних даних, подання довідково-інформаційних матеріалів, методів рішення і оцінки і до кінцевих операцій, тобто до виготовлення і розмноження проектно-кошторисної документації.

В даний час значне число проектних інститутів країни вже має досвід використання програм для автоматизації окремих етапів у процесі проектування. Досвід комплексної автоматизації проектування поки вдосконалюється і тому ще остаточно не відпрацьовані стабільні методи і процедури такого проектування. Однак перехідною ланкою між застосуванням приватних програм і комплексною автоматизацією процесу проектування' є технологічні лінії автоматизованого проектування (ТЛП), які розробляються в ряді науково-дослідних інститутів нашої країни і за кордоном. ТЛП об'єднують декілька спільно працюючих груп (бригад) автоматизованого проектування. Основним завданням є ТЛП підвищення якості проектно-кошторисної документації та продуктивності праці проектувальників.

При розробці проектів ТЛП може виконувати певний комплекс проектних робіт. При цьому структура ТЛП має дві підсистеми: проектують і забезпечують. Проектуючі підсистеми безпосередньо беруть участь у процесах розробки проекту, а забезпечують займаються технологічною підготовкою процесів автоматизованого проектування (рис. II.7)

Організацію, управління і планування процесу проектування в ТЛП здійснюють за допомогою розроблених технологічних карт, які мають наступні три види: технологічні карти проектування (ТКП), виконавчі технологічні карти (ІТК) та організаційні технологічні карти (ВТК). Основний з них при складанні потокової технології проектування на ТЛП є ТКП (табл. ІІ.3), яка складається в процесі аналізу всіх операцій, виконуваних на технологічній лінії, з визначенням строків проектування та витрат на кожному етапі.

Основою організації процесу проектування є ВТК (табл. П.4), які призначаються для подання відомостей про наявність програмного забезпечення та переліку проектних операцій, складових розглянутий проектний процес.

ТЛП використовує комплекс технічних засобів, що включають обчислювальну систему, організаційну техніку, засоби зв'язку.

Однією з перших у нашій країні була технологічна лінія проектування несучих каркасів цивільних будівель на основі серії ИИ-04-КОРТ (каркас ортогональний).

Ця технологічна лінія проектування КОРТ забезпечила випуск робочих креслень, монтажних схем фундаментів, перекриттів, опалубки і арматурних креслень індивідуальних елементів, а також специфікацій, розрахункових листів та кошторисної документації, тобто повний набір проектної документації каркаса. Проектувальник в процесі використання ТЛП КОРТ тільки приймає рішення та аналізує результати, а обробку прийнятих рішень, зберігання інформації (постійної і одержуваної в процесі проектування) виконує ЕОМ.

Математичне забезпечення об'єднано в семи спеціальних блоках, кожен із яких виконує певні функції. У блоці КОРТ-1 формується інформація про ідеалізованої схеми проектованої будівлі (споруди), у блоці КОРТ-2 перевіряється міцність і стійкість будівлі, в блоці КОРТ-3 вирішується компонування споруд із збірних елементів, у блоці КОРТ-4 проектуються нестандартні елементи, блок КОРТ-5 забезпечує отримання креслень на пристроях виводу графічної інформації, блок КОРТ-6 виготовляє кошторисну документацію, а блок КОРТ-7 являє собою інформаційно-пошукову систему технологічної лінії автоматизованого проектування. Структура математичного забезпечення дозволяє вносити в нього зміни і доповнення в процесі експлуатації. лінії.

Розроблена і експериментально впроваджується інша технологічна лінія автоматизованого проектування великопанельних житлових будинків - ККД. Ця лінія призначена для проектування великопанельних житлових будинків комірчастої структури з частим кроком поперечних несучих стін на стадії технічного проекту. При цій технологічній лінії вихідна інформація для проектування може бути розділена на постійну і змінну. До постійної відносяться: норми, каталоги архітектурно-будівельних деталей і індустріальних виробів, каталог типових елементів будинку і т. д. До змінної інформації - характеристики* які визначають структуру об'єкта проектування (прольоти, кількість поверхів, кількість і типи квартир тощо). В результаті роботи лінії ККД можна вибрати оптимальне архітектурно-планувальне та конструктивне рішення і отримати необхідну проектну документацію, креслення, специфікації та кошторису. Методика проектування в ККД заснована на широкому використанні типових рішень. Проектування проходить на шести рівнях: 1-індустріальні вироби і деталі (типові, общесерийные); 2 - конструктивно-планувальні клітинки (групи приміщень, що обмежені несучими конструкціями); 3 - квартири і сходово-ліфтові вузли; 4 - поверхи секцій (групи квартир і сходово-ліфтові вузли); 5 - блок-секції (сукупність поверхів-секцій, об'єднаних одним вузлом вертикальних зв'язків); 6 -будинок (сукупність блок-секцій).

Розробка проекту ведеться послідовно від дрібних елементів до більш великим, тобто технологія проектування на кожному рівні складається з компонування елементів даного рівня з елементів нижчого рівня. На кожному рівні визначаються показники, що характеризують елементи даного рівня. При цьому па всіх рівнях проектування відбувається оцінка варіантів проектних рішень.

Розроблено алгоритми для вибору тільки тих варіантів, які задовольняють вимогам, наперед заданим, наприклад нормативним. З допомогою програмно реалізованих алгоритмів визначаються показники, що характеризують різні сторони проектного рішення. Комплексну оцінку проектних рішень можна здійснити в ТЛП ККД двома шляхами: проектувальником, який може враховувати додаткові показники; алгоритмічно, спеціально розробленою методикою. Технологічний процес передбачає послідовну роботу, состоусловий, де виробляється формулювання вихідних даних для проектування, включаючи попередній аналіз і вибір основних параметрів проектування; другий блок автоматизації пошуку архітектурно-планувального рішення з відпрацюванням планів, фасадів і перспективних зображень;

третій блок загального конструювання об'єкта та його розрахунку з видачею монтажних креслень і специфікацій;

четвертий блок розробки інженерного обладнання з видачею проектної документації по цим рішенням;

п'ятий блок визначення кошторисної вартості за поодиноким розцінками і укрупненими кошторисними нормами з видачею кошторису.

Проектування в ТЛП ККД ведеться в режимі діалогу проектувальника та ЕОМ, що забезпечує оперативний введення команд телетайпа, клавіатури пульта управління або світлового олівця і оперативного виведення інформації на друкуючий пристрій або екран електронно-променевої трубки (дисплей). Розробка креслень заснована на принципі складання макетів креслень з окремих фрагментів і деталей спеціальним макетів. На рис. П.8 показаний фрагмент плану будівлі житлового будинку |З розстановкою меблів у квартирі, а в табл. П.6 - приклад виведення інформації про проектований об'єкт на друкуючий пристрій для контролю за ходом проектування та порівняння показників. Комплекс технічних пристроїв, які обслуговують КОРТ і ККД, складається з ЕОМ БЕСМ-6 з набором зовнішніх пристроїв і нестандартного обладнання.

В наш час розроблено і впроваджується технічний проект

«Автоматизованих технологічних ліній проектування

будівельної частини промислових будівель (ТЛП-ПЗ)», яка

є підсистемою САП-ПІ промислового профілю. Струк

турная модель ТЛП-ПЗ (див. рис. II.8) складається з п'яти проектиру

датків і трьох забезпечують підсистем. Розглянемо підсистему

«Архітектурно-будівельне проектування», що є веду

щей яка проектує підсистемою ТЛП-ПЗ, тому що в ній вп

чається основна структура об'єкта і розробляються завдання

ня для інших проектуючих підсистем ТЛП. У цій під

системі вирішується комплекс архітектурно-планувальних завдань,

які можуть бути умовно розділені на два етапи: пошуковий

і деталювальне.

У пошуковому етапі велике місце займає взаємодія з замовниками проектів, системами більш високого рангу, які проектують суміжними підсистемами ТЛП. На цьому етапі вирішуються завдання: збір довідково-нормативної інформації; формування результатів попередньої опрацювання проекту в графічних та табличних видах (перші проміжні результати); формування варіантів компонувальних і конструктивних рішень, їх оцінка і вибір оптимальних проектних рішень; формування завдань суміжних підсистем ТЛП. Завдання, які вирішуються на цьому етапі вимагають великої участі архітекторів в процесі проектування. Технічні кошти на пошуковому етапі використовують в основному для обробки інформації за рішеннями, які приймає архітектор.

У деталировочном етапі вирішуються такі основні завдання: збір навантажень; вибір несучих та огороджуючих конструкцій; проектування вузлів і елементів; виготовлення та випуск проектної документації та підготовку завдання на розробку суміжної документації. На етапі деталировочном з'являється можливість програмного вирішення всіх перерахованих вище завдань. Однак цей етап не може здійснюватися автоматично, без участі людини, за яким залишаються функції контролю, коригування та оцінки одержуваних результатів.

Необхідною умовою комплексного взаємодії всіх підсистем є наявність єдиної цифрової моделі промислового будівлі (рис. 11,9), яка дозволяє забезпечити системне єдність всіх інформаційних зв'язків проектуючих підсистем. У моделі кожен блок містить певний склад даних:

блок «Будівельна ситуація» - інформацію про районі будівництва, обмеження на наявні ресурси, технологічні та соціально-економічні вимоги до об'єкта проектування;

блок «Структура об'єкта» - склад елементів об'єкта і їх взаємозв'язку;

блок «Типологія об'єкта» - класифікацію типів промислових об'єктів будівель за призначенням, поверховістю, умов функціонування і т. д.;

блок «Топологія об'єкта» - можливі конфігурації будівель, їх частин та окремих елементів;

блок «Метрика об'єкта» - значення параметрів промислових будівель: проліт, крок, висота, розміри температурних блоків і т. д.;

блок «Якість об'єкта» - техніко-економічні показники, що характеризують вартість об'єкта і питомих його показників, витрат праці, матеріалів, зручності планування в. ін.

    

 «Технологія і організація будівництва» Наступна сторінка >>>

 

Інші книги розділу: Ваш будинок: будівництво будинку, цегла, розчин, обшивка деревом, Благоустрій квартири Домоведення Обробка дерева (Столярні роботи) "Своїми руками"