Вся бібліотека >>>

Зміст книги >>>

 

Мистецтво. Живопис

Енциклопедія живопису


Дивіться також: Живопис. Музеї

 

Софт:

Електронні альбоми «Життя і творчість великих художників»

 


 

Галереї художників в нашій бібліотеці:

З історії реалізму в російській живопису 18-19 століть

Картини російських художників першої половини 19 століття

Картини російських художників середини 19 століття

Віктор Васнецов

Врубель

Ісаак Левітан

Айвазовський

Шишкін

Костянтин Васильєв

Кустодієв

Полєнов
Маковський
Сєров
Бенуа
Рєпін
Сомов
Петров-Водкін
Добужинський
Богаєвський
Філонов
Бакст

Коровін
Бурлюк
Аполінарій Васнецов
Нестеров
Верещагін
Крыжицкий
Куїнджі

Олексій Венеціанов
Федір Васильєв
Іван Крамскої
Богданов-Бєльський
Горюшкін-Сорокопудов
Іван Білібін
Микола Ге
Суріков
Лев Лагоріо
Ніко Піросмані
Абрам Архипов
Боровиковський

Федір Алексєєв
Аргунов І.П.

В.Э. Борисов-Мусатов
Зінаїда Серебрякова
Юхим Волков
І.Є. Грабарь

Жуковський
Григорій Мясоєдов
Володимир Стожаров
М. Чюрльоніс
Фірс Журавльов

Андрій Рубльов. Ікони

 


 

Рафаель Санті
Веласкес

Боттічеллі

Ренуар

Клод Моне

Ієронім Босх

Поль Гоген

Ван Гог

Сальвадор Далі

Густав Клімт

Рубенс

Дега

ван Дейк

Ежен Делакруа

Дюрер

Тулуз-Лотрек

Шарден

Рембрандт

Мане
Карл Шпіцвег
Енгр
Франц Марк
Ганс Гольбейн (Хольбейна) Молодший
Леонардо да Вінчі
Аксели Галлена-Каллела

Хаїм Сутін

Модільяні

Поль Сезанн

Анрі Руссо

Каналетто

Адольф Менцель

Сіслей

Давид Фрідріх

Альтдорфер

Коро

Антоніо Корреджо

Тернер

Джон Констэбл (Констебл)

Лукас Кранах

Китайська живопис: Чжао Цзі

Японська живопис. Хокусай

Хасегава Тохаку

Утагава Тоекуни

Утагава Кунієси (Куниеши)

Живопис укійо-е: Кітагава Утамаро

Судзукі Харунобу

Андо Утагава Хиросигэ

Утагава Кунисада

Кейсай Эйсен. Жанри окуби-е, бидзинга

Цукиока Еситоси (Ешитоши)

Охара Косонь. Жанр "кате-е"(кате-га) - квіти і птахи

 


 

Лувр. Велика галерея (650 картин)

Музей Зелені Склепіння

Дрезденська збройова палата

Лондонська Національна Галерея

Із зібрання Лувра

НАТЮРМОРТ: Електронна бібліотека ДиректМедиа

Мистецтво Стародавнього Китаю

Мистецтво Стародавнього Єгипту

Колекція російських ікон 15-20 століть

 

РІБЕРА Хосе де Рібера, Jose de

(1591, Хатіва, провінція Валенсія - 1652, Неаполь)

 

Іспанський художник.

Точно не відомо, що Рібера вчив-

ся у Валенсії у Рибальты, як вва-

талось раніше. Ще в молодості він

відправився в Італію і більше не

повертався у Іспанію. Він, звичайно,

відвідав Емілію, так як є

сліди його перебування в Пармі і Бо-

лонье, де його хвалив Лодовіко Кар-

раччи. До 1615 р. він прибув у Рим. Його

згадує Манчіні серед художників

першої величини, пов'язаних з колом

Караваджо; Манчіні натякає також

на його бурхливу богемне життя. В

1616 художник переїжджає в Неаполь,

де одружується на дочці скромного

місцевого художника Аццолини. Відтепер

завдяки протекції намісника іс-

панського короля він стає дуже

відомим і найбільш вишуканим ху-

дожником Неаполя, і його популярність

продовжує ширитися. З-за малень-

кого зростання його прозвали <Спаньолет-

то> - під цим прізвиськом він і ос-

шилася в Італії. Відомі і ще не-

які дати його біографії; між

1617 та 1636 народилися його діти, а

його численні роботи точно так-

тируются з 1621. Завдяки своїй

славі Рібера був обраний в Академію

св. Луки в Римі (до 1626); подписы-

вая картину <П'яний Сильний> (Неа-

поль, Каподімонте), він використав

новий титул. В останні роки життя

художника, після антииспанского

повстання Мазаньелло (1647), його

успіх у Неаполі дещо зменшив-

ся. Разом з тим у ці ж роки про-

зринув дивний, але незаперечний і

болісний для художника випадок -

викрадення його дочки Хуаном Авс-

трийским, два портрети якого

(один у гравюрі, інший мальовничий,

1649, Мадрид, Кор. палац) виконав

Рібера.

Ми не знаємо початку творчості Рібе-

ри, оскільки його перші картини

датуються лише 1626. До цього він

створив лише кілька замечатель-

вих гравюр, які зробили його са-

самим значним іспанським гравером

і одним з кращих європейських гра-

веров епохи бароко. Для його оформ-

тов (<Св. Ієронім>, <П'яний Сильний>)

характерні чіткі лінії і красива

світлотінь. Його самі ранні дошед-

лися до нас картини виконані під

сильним впливом Караваджо, незважаючи-

ря на певну зв'язок з болонс-

кою живописом, точніше з Гвідо Рені

(<Голгофа>, замовлена герцогом

Осунским, віце-королем Неаполя, для

колегії в провінції Севілья). Смак

Рібери до тенебризму і несамовитого

висвітлення проявляється вже в його

ранніх творах (<Св. Себасть-

ян і св. Ірина>, 1628, Санкт-Петер-

бург, Держ. Ермітаж; <Мучеництво

св. Андрія>, 1628, Будапешт, Музей

образотворчих мистецтв). Але Рібе-

ра перетворює тендітну каліграфію

Караваджо - його композиції прид-

тануть незвичайну монументаль-

ність і матеріальність в трактуванні

волосся, складок, навіть бородавок. В

своєму зображенні відчутної дії-

твительности, що змушує глядача

бачити конкретно кожну деталь, Рі-

бера перевершив всіх інших художни-

ков епохи бароко. Античні філосо-

фи, представлені у вигляді жебраків

(<Архімед>, 1630, Мадрид, Прадо;

<Діоген>, 1637, Дрезден, Картинна

гал.) і алегоричні зображення

почуттів (<Сліпий скульптор>, 1632,

Мадрид, Прадо; <Слух>, 1637, Лон-

дон, приватне зібрання) характерні

для творчості тенебристов.

Однак з 1635 мистецтво Рібери зат-

рагивают значні зміни -

палітра світлішає, композиція,

втрачаючи своєї монументальності,

набуває рух, бути може,

під впливом фламандських майстрів,

з творами яких художник

познайомився в неаполітанських соб-

раниях, і великих венеціанських жи-

вописцев (<Мучеництво св. Філіп-

па>, 1639, Мадрид, Прадо). У ці ж

роки створені і кілька картин на

міфологічні сюжети, повні теп-

лой і блискучою колористичної

чуттєвості (<Аполлон і Марсій>,

1637, Неаполь, музей Сан-Мартіно, і

Брюссель, Кор. музей витончених іс-

кусств; <Смерть Адоніса>, 1637,

Рим, Нац. гал., гал. Корсіні), а

також величаві фігури святих (<Ка-

ющаяся Магдалина>, Мадрид, Прадо;

<Св. Інеса>, 1641, Дрезден, Картин-

ва гал.). У багатьох композиціях

проявляється зрослу майстерність

художника в розташуванні персонажів

і в різноманітній трактуванні їх ха-

рактеров, а також в їх яскравому і бо-

гатом колориті (<Мадонна>, 1637,

Неаполь, музей Сан-Мартіно; <Обру-

чення св. Катерини>, 1648,

Нью-Йорк, музей Метрополітен; <Пок-

лонение пастухів>, 1650, Париж,

Лувр). Деякі пізні произведе-

ня Рібери відзначені поверненням до ті-

небризму, вираженого легким маз-

ком, який ліпить форму (<Св. Ие-

роним>, 1652, Мадрид, Прадо), і

витонченим колоритом, в якому

переважають стримані сірі тони

(<Диво св. Доната>, 1652, Ам'єн,

музей Пікардії) або велична

пишність, нагадує картини ве-

ликих венеціанських майстрів (<При-

чащение апостолів>, 1652, Неаполь,

музей Сан-Мартіно).

Завдяки своїй винятковій спо-

собности висловити реальність, Рібе-

ра і став чудовим портретис-

тому (<Портрет єзуїта>, Мілан, му-

зей Польді-Пеццолі), а іноді - не-

умолимым інквізитором людських

каліцтв, допитливим натураліс-

тому (<Бородата жінка>, 1631-

ледо, госпіталь Тавера; <Хромонож-

ка>, 1642, Париж, Лувр).

Рібера є одним з найбільш

великих художників епохи бароко.

Його творчість належить одно-

менно італійської та іспанської іс-

кусству, оскільки його стиль, бога-

тий і складний, став відправною точ-

кою у розвитку неаполітанської шко-

ли, а завдяки численним про-

изведениям, привезеним в Іспанію,

він справив величезний вплив і на

більшість іспанських художників.

Відгомін його мистецтва можна вияв-

жити навіть у творчості деяких

французьких реалістів XIX ст., та-

ких, як Л. Бонна або Т. Рібо.

 

ЗМІСТ КНИГИ: «Енциклопедія живопису»