Вся бібліотека >>>

Зміст книги >>>

 

Мистецтво. Живопис

Енциклопедія живопису


Дивіться також: Живопис. Музеї

 

Софт:

Електронні альбоми «Життя і творчість великих художників»

 


 

Галереї художників в нашій бібліотеці:

З історії реалізму в російській живопису 18-19 століть

Картини російських художників першої половини 19 століття

Картини російських художників середини 19 століття

Віктор Васнецов

Врубель

Ісаак Левітан

Айвазовський

Шишкін

Костянтин Васильєв

Кустодієв

Полєнов
Маковський
Сєров
Бенуа
Рєпін
Сомов
Петров-Водкін
Добужинський
Богаєвський
Філонов
Бакст

Коровін
Бурлюк
Аполінарій Васнецов
Нестеров
Верещагін
Крыжицкий
Куїнджі

Олексій Венеціанов
Федір Васильєв
Іван Крамскої
Богданов-Бєльський
Горюшкін-Сорокопудов
Іван Білібін
Микола Ге
Суріков
Лев Лагоріо
Ніко Піросмані
Абрам Архипов
Боровиковський

Федір Алексєєв
Аргунов І.П.

В.Э. Борисов-Мусатов
Зінаїда Серебрякова
Юхим Волков
І.Є. Грабарь

Жуковський
Григорій Мясоєдов
Володимир Стожаров
М. Чюрльоніс
Фірс Журавльов

Андрій Рубльов. Ікони

 


 

Рафаель Санті
Веласкес

Боттічеллі

Ренуар

Клод Моне

Ієронім Босх

Поль Гоген

Ван Гог

Сальвадор Далі

Густав Клімт

Рубенс

Дега

ван Дейк

Ежен Делакруа

Дюрер

Тулуз-Лотрек

Шарден

Рембрандт

Мане
Карл Шпіцвег
Енгр
Франц Марк
Ганс Гольбейн (Хольбейна) Молодший
Леонардо да Вінчі
Аксели Галлена-Каллела

Хаїм Сутін

Модільяні

Поль Сезанн

Анрі Руссо

Каналетто

Адольф Менцель

Сіслей

Давид Фрідріх

Альтдорфер

Коро

Антоніо Корреджо

Тернер

Джон Констэбл (Констебл)

Лукас Кранах

Китайська живопис: Чжао Цзі

Японська живопис. Хокусай

Хасегава Тохаку

Утагава Тоекуни

Утагава Кунієси (Куниеши)

Живопис укійо-е: Кітагава Утамаро

Судзукі Харунобу

Андо Утагава Хиросигэ

Утагава Кунисада

Кейсай Эйсен. Жанри окуби-е, бидзинга

Цукиока Еситоси (Ешитоши)

Охара Косонь. Жанр "кате-е"(кате-га) - квіти і птахи

 


 

Лувр. Велика галерея (650 картин)

Музей Зелені Склепіння

Дрезденська збройова палата

Лондонська Національна Галерея

Із зібрання Лувра

НАТЮРМОРТ: Електронна бібліотека ДиректМедиа

Мистецтво Стародавнього Китаю

Мистецтво Стародавнього Єгипту

Колекція російських ікон 15-20 століть

 

ЛЕРЕСС Герард де Lairesse, Gerard de

(1640, Льєж - 1711, Амстердам)

 

Голландський художник.

Колись хвалебно названий <гол-

ландским Пуссеном>, він відбувається

з мистецького середовища Льєжа, де

вплив класичного французького

і римського мистецтва брало верх над

фламандської барокової живописом,

висхідної до Рубенса. Син художника

Р. де Лересса, про який майже ні-

чого не відомо, хрещеник Герарда

Дуффе, він навчався у Бертоле Флемаля,

яким зобов'язаний смаком до классициз-

му, торжествовавшему тоді в Парі-

ж. Однак він не був ні в Парижі,

ні в Римі, і з творчістю Пуссена,

перед яким схилявся, був зна-

кого тільки за кількома гравюрами.

У 1660 Лересс створює в Ахені <Го-

ченичество св. Урсули> (Ахен, му-

зей), де вже проявляється його суро-

вий, кілька театралізований

класицизм. В Льєжі він пише дві

великі картини на міфологічні

сюжети - <Орфей в царстві мертвих>

(1662, Льєж, музей), <Весілля Алек-

сандра і Роксани> (1664, Копенга-

ген, Держ. художній музей).

Віртуозність виконання, класичні-

дещо витонченість форм і колориту (осо-

бенно сріблястих і фіолетових від-

тенков) характерні для <Обігу

св. Августина> (Кан, Музей образотворчих

мистецтв) і <Хрещення св. Августи-

на> (Майнц, музей); ці произведе-

ня були написані для церкви монас-

тыря урсулинок в Льєжі. В

1664 якась любовна історія застав-

змушує його покинути Льєж. Лересс

ховається в Буа-ле-Дюк, потім у

1665 працює в Утрехті, нарешті, у

1667 він оселяється в Амстердамі,

куди його запрошує торговець карти-

нами Ейленбург. Незабаром він отримує

популярність як художник, який увів у

голландський живопис класичну

красу Пуссена, Лебрена і Рафаеля.

Він працює для штатгальтера Віль-

гельма Оранського, майбутнього короля

Англії, а також для вищого гол-

ландского суспільства, і створює серію

з семи великих композицій на теми

римської історії, які прикрашають

замок Бінненхоф в Гаазі, а також

прикрашає замки в Сустдейке і Ло і

виконує алегоричні гризайле-

перші композиції, які належать

до числа його кращих робіт (Орлеан,

Музей витончених мистецтв; Амстердам,

Держ. музей). Віртуозність його стилю

проявляється в таких картинах, як

<Вакханалія> (Кассель, Держ. худо-

художні зборів), <Антоній і

Клеопатра> (Амстердам, Держ. музей),

<Успіння Марії> для льєжського собо-

ра СенЛамбер (нині - ц. св. Павла).

Алегоричний портрет герцогині

Марії Київської (Ам'єн, музей Пікар-

діі) натхненний творами Вує

і Лебрена.

У 1690 Лересс осліп. З цього часу-

ні він виступає з промовами про живопису

і публікує ряд творів - <Grond-

legginge der Teeken Kunst> (Амстер-

дам, 1701) та <Het Grootschilderbo-

ek> (1707). Ця <Велика книга жи-

вописцев>, перекладена на фран-

цузский мову в 1728, звеличує

самий непримиренний академізм, воп-

лощений, на думку Лересса, лише

Пуссеном (Рубена і Рембрандт заслу-

жили в цій книзі тільки короткого

згадки). Автор проповідує

рабське наслідування античності і

природі, оскільки, за його словами,

<мистецтво походить з розуму і

судження>. Художник і теоретик, Ле-

прес здобув собі посмертну славу,

по мірі того, як у XVIII ст. розви-

вався смак до античності і неоклас-

сицизм. Художник і маршан Ж.-Б.

Лебрен в 1787 перевидав <Велику

книгу живописців>, вважаючи художника

одиним з найбільш впливових фігур в

живопису.

 

ЗМІСТ КНИГИ: «Енциклопедія живопису»