Вся бібліотека >>>

Зміст книги >>>

 

Мистецтво. Живопис

Енциклопедія живопису


Дивіться також: Живопис. Музеї

 

Софт:

Електронні альбоми «Життя і творчість великих художників»

 


 

Галереї художників в нашій бібліотеці:

З історії реалізму в російській живопису 18-19 століть

Картини російських художників першої половини 19 століття

Картини російських художників середини 19 століття

Віктор Васнецов

Врубель

Ісаак Левітан

Айвазовський

Шишкін

Костянтин Васильєв

Кустодієв

Полєнов
Маковський
Сєров
Бенуа
Рєпін
Сомов
Петров-Водкін
Добужинський
Богаєвський
Філонов
Бакст

Коровін
Бурлюк
Аполінарій Васнецов
Нестеров
Верещагін
Крыжицкий
Куїнджі

Олексій Венеціанов
Федір Васильєв
Іван Крамскої
Богданов-Бєльський
Горюшкін-Сорокопудов
Іван Білібін
Микола Ге
Суріков
Лев Лагоріо
Ніко Піросмані
Абрам Архипов
Боровиковський

Федір Алексєєв
Аргунов І.П.

В.Э. Борисов-Мусатов
Зінаїда Серебрякова
Юхим Волков
І.Є. Грабарь

Жуковський
Григорій Мясоєдов
Володимир Стожаров
М. Чюрльоніс
Фірс Журавльов

Андрій Рубльов. Ікони

 


 

Рафаель Санті
Веласкес

Боттічеллі

Ренуар

Клод Моне

Ієронім Босх

Поль Гоген

Ван Гог

Сальвадор Далі

Густав Клімт

Рубенс

Дега

ван Дейк

Ежен Делакруа

Дюрер

Тулуз-Лотрек

Шарден

Рембрандт

Мане
Карл Шпіцвег
Енгр
Франц Марк
Ганс Гольбейн (Хольбейна) Молодший
Леонардо да Вінчі
Аксели Галлена-Каллела

Хаїм Сутін

Модільяні

Поль Сезанн

Анрі Руссо

Каналетто

Адольф Менцель

Сіслей

Давид Фрідріх

Альтдорфер

Коро

Антоніо Корреджо

Тернер

Джон Констэбл (Констебл)

Лукас Кранах

Китайська живопис: Чжао Цзі

Японська живопис. Хокусай

Хасегава Тохаку

Утагава Тоекуни

Утагава Кунієси (Куниеши)

Живопис укійо-е: Кітагава Утамаро

Судзукі Харунобу

Андо Утагава Хиросигэ

Утагава Кунисада

Кейсай Эйсен. Жанри окуби-е, бидзинга

Цукиока Еситоси (Ешитоши)

Охара Косонь. Жанр "кате-е"(кате-га) - квіти і птахи

 


 

Лувр. Велика галерея (650 картин)

Музей Зелені Склепіння

Дрезденська збройова палата

Лондонська Національна Галерея

Із зібрання Лувра

НАТЮРМОРТ: Електронна бібліотека ДиректМедиа

Мистецтво Стародавнього Китаю

Мистецтво Стародавнього Єгипту

Колекція російських ікон 15-20 століть

 

КРИСТУС Петрус Chrisrus, Petrus

(згадується в Брюгге з 1444 - помер в 1473, Барлі, Брабант)

 

Нідерландський художник.

Нам відомі лише деякі епізоди

його життя. В 1444 він згадується в

Брюгге; в 1454 виконує три копії

з <Мадонни> Камбрэ, а в 1462

разом з дружиною стає членом

братства <Сухого дерева>. В

1463-1467 він прикрашає корогва для

процесії і в 1472 стає чле-

ном ради художників.

Витоки його стилю - ще не вирішено-

ва проблема. Іноді передбачається

тісна співпраця з Кристуса

Яном ван Ейком; він міг бути керівники-

можцем майстерні великого худож-

ніка, який став самостійним мас-

комп'ютером лише після смерті вчителя,

який доручав йому завершення сво-

їх творів. Ця гіпотеза осно-

вывается безпосередньо на доку-

ментів, що стосуються картини <Мадон-

на> ван Ейка (Нью-Йорк, збори

Фрік) і її репліки, сповненою

Кристусом (Берлін-Далем, музей).

Питання, однак, більш складний. Хоча

Петрус Кристус нерідко копіював

композиції ван Ейка або його кола,

його стиль менше вчений і досягає

менш тонких ефектів, ніж його вчи-

тель; тому здається маловероят-

вим, що Кристус працював у мастерс-

кою ван Ейка.

Творча біографія Кристуса відзначали

чена кількома віхами - датують-

ванними картинами, які доз-

ють простежити еволюцію художника.

<Портрет картезіанського ченця>

(1446, Нью-Йорк, музей Метрополі-

тен) чудовий своєї <обманкою>:

на парапеті, який за прикладом ван

Ейка обмежує перший план ком-

позиції, художник зобразив муху.

<Портрет Едварда Граймстона> (Лон-

дон, Нац. гал.), датується тим же

роком, більшою мірою виявляє

характерні риси майстра: його смак

до чистого світла, пом'якшувальному моді-

лировку форм і противопоставляющему

їй сухі лінії тіней. Ця тенденція

поєднується з перевагою простих,

майже геометричних архітектурних

форм. У 1449 була виконана знаме-

нитая картина <Св. Елігій>

(Нью-Йорк, музей Метрополітен, соб-

ранні Лехмана); під приводом зображення

раження святого патрона ювелірів

художник створює справжню тут

жанрову сцену: молоду пару, поку-

пающую кільце в крамниці святого.

Тут помітні деякі ванэйковс-

кі риси (гра світлових рефлексії-

сов), що змушує припустити

існування прототипу, створеного

ван Ейком. Але ці риси поєднуються

тут з пошуками простих обсягів і

напружених жестів, які склад-

становлять головний елемент стилю Кристу-

са. Вони характерні для його <Жито-

дества> (Вашингтон, Нац. гал., соб-

ранні Меллона), арка якого вос-

ходить до композицій Рогира ван дер

Вейдена (архітектурний мотив, реп-

резентирующий сцену), а також для

<Зняття з хреста> (Брюссель, Кор.

музей витончених мистецтв; зменшений

варіант - Нью-Йорк, музей Метропо-

литен). У цих двох роботах Кристус

виявляє нерозуміння мистецтва

Рогира: хоча він і запозичує у нього

деякі жести (як, наприклад, в

<Кающейся Магдалині>), сам роги-

петровський дух тут повністю зникає-

ет - патетика Рогира підміняється

тут урочистим і застиглим

роздумом.

У 1452 Кристус створює дві вівтарні

стулки (Берлін-Далем, музей), в

яких досить точно відтворення-

водить <Розп'яття>, приписуване ван

Ейку (Нью-Йорк, музей Метрополі-

тен), але, на жаль, не зберігає

ні витонченості, ні освітлення великого

майстри, а лише підкреслює анек-

дотические елементи композиції. Не-

велике панно <Мадонна з немовлям

і св. Ієроніма і Франциском>

(Франкфурт, Штеделевский художест-

державний інститут) колись датирова-

лось 1417, що служило підставою

різних гіпотез про творчість ху-

дожника, але сьогодні дата читається

як 1457. <Мадонна з немовлям>

(Канзас-Сіті, музей) точно повторя-

ет композицію ван Ейка з нама-

ням <Різдва Івана Хрестителя>

<Мілано-Туринському часослові>, але

надає її архітектурі, завдяки

більш жорсткому освітленню, майже пд-

ний вид.

Найвідоміше твір худож-

ніка не датовано: <Портрет моло-

дой жінки> (Берлін-Далем, музей);

на світло-коричневому тлі вырисовы-

ється прекрасне овальне обличчя з

мигдалеподібними очима, трактований-

ве в простих обсягах і виражає

загадковий і привабливий світ мо-

делі. Портрет чудовий чіткої

лінією середньовічного головного

убору, підтримуваного під подбо-

родком оксамитовою стрічкою. <П'єта>

(Париж, Лувр) за своїм духом різни-

на брюссельській; вона навіяна

композицією одній з мініатюр з

<Мілано-Туринського часослова>.

Кристусу також приписується

<Смерть Богоматері> (Сан-Дієго, Ху-

дожественная гал. Тимкен), яка

нагадує роботи італійських ху-

дожников; дійсно, дослід-

дослідники часто припускають, що Петрус

Кристус здійснив подорож в Іта-

лію.

 

ЗМІСТ КНИГИ: «Енциклопедія живопису»