Вся бібліотека >>>

Зміст книги >>>

 

Мистецтво. Живопис

Енциклопедія живопису


Дивіться також: Живопис. Музеї

 

Софт:

Електронні альбоми «Життя і творчість великих художників»

 


 

Галереї художників в нашій бібліотеці:

З історії реалізму в російській живопису 18-19 століть

Картини російських художників першої половини 19 століття

Картини російських художників середини 19 століття

Віктор Васнецов

Врубель

Ісаак Левітан

Айвазовський

Шишкін

Костянтин Васильєв

Кустодієв

Полєнов
Маковський
Сєров
Бенуа
Рєпін
Сомов
Петров-Водкін
Добужинський
Богаєвський
Філонов
Бакст

Коровін
Бурлюк
Аполінарій Васнецов
Нестеров
Верещагін
Крыжицкий
Куїнджі

Олексій Венеціанов
Федір Васильєв
Іван Крамскої
Богданов-Бєльський
Горюшкін-Сорокопудов
Іван Білібін
Микола Ге
Суріков
Лев Лагоріо
Ніко Піросмані
Абрам Архипов
Боровиковський

Федір Алексєєв
Аргунов І.П.

В.Э. Борисов-Мусатов
Зінаїда Серебрякова
Юхим Волков
І.Є. Грабарь

Жуковський
Григорій Мясоєдов
Володимир Стожаров
М. Чюрльоніс
Фірс Журавльов

Андрій Рубльов. Ікони

 


 

Рафаель Санті
Веласкес

Боттічеллі

Ренуар

Клод Моне

Ієронім Босх

Поль Гоген

Ван Гог

Сальвадор Далі

Густав Клімт

Рубенс

Дега

ван Дейк

Ежен Делакруа

Дюрер

Тулуз-Лотрек

Шарден

Рембрандт

Мане
Карл Шпіцвег
Енгр
Франц Марк
Ганс Гольбейн (Хольбейна) Молодший
Леонардо да Вінчі
Аксели Галлена-Каллела

Хаїм Сутін

Модільяні

Поль Сезанн

Анрі Руссо

Каналетто

Адольф Менцель

Сіслей

Давид Фрідріх

Альтдорфер

Коро

Антоніо Корреджо

Тернер

Джон Констэбл (Констебл)

Лукас Кранах

Китайська живопис: Чжао Цзі

Японська живопис. Хокусай

Хасегава Тохаку

Утагава Тоекуни

Утагава Кунієси (Куниеши)

Живопис укійо-е: Кітагава Утамаро

Судзукі Харунобу

Андо Утагава Хиросигэ

Утагава Кунисада

Кейсай Эйсен. Жанри окуби-е, бидзинга

Цукиока Еситоси (Ешитоши)

Охара Косонь. Жанр "кате-е"(кате-га) - квіти і птахи

 


 

Лувр. Велика галерея (650 картин)

Музей Зелені Склепіння

Дрезденська збройова палата

Лондонська Національна Галерея

Із зібрання Лувра

НАТЮРМОРТ: Електронна бібліотека ДиректМедиа

Мистецтво Стародавнього Китаю

Мистецтво Стародавнього Єгипту

Колекція російських ікон 15-20 століть

 

КОБРА Cobra

 

Назва міжнародного художньо-

громадського руху, заснованого в но-

ябре 1948 і яка проіснувала до

листопада 1951, - <Кобра> - складено

з перших букв міст (Копенгаген,

Брюсселя та Амстердама, звідки про-

виходять засновники цього руху.

<Кобра> була заснована 8 листопада 1948

<у задній кімнаті кафе Нотр-Дам

Готель> бельгійськими критиками Кріс-

тианом Дотремоном (яким і при-

належить ідея такої назви) і

Жозефом Нуаре, данцем Асгером

Йорн, голландцями Карелом Аппе-

лом, Констаном і Корнейем; у березні

1949 до них приєднався бельгієць

П'єр Алешински. Саме походження

<Кобри> свідчить про виключи-

тельно нонконформистском характер

руху: Дотремон і Нуаре були

членами Революційного центру сюр-

реалістів в Бельгії, Иорн - Датської

експериментальної групи, Констан,

Аппел і Коренів - Голландської експе-

риментальной групи, заснованої в

на початку 1948, чиїм рупором був жур-

нал <Reflex>. Сюрреалистский дух

руху (прагнення до колективної

і спонтанної роботі) відповідав

експериментальної тактиці молодих

художників повоєнного часу

проти догматизму геометричної

абстракції і соціалістичного реа-

лізму.

Незабаром виникли і перші контакти:

в 1946 р. в Парижі Констан зустрів

Йорна, завдяки чому була створена

зв'язок між Амстердамом і Копенга-

геном. Голландські художники вис-

надавалися разом з данцями,

представниками старшого покоління:

Йорн, Карлом Хеннінгом Педерсе-

ном, Ельзі Альфельт, Эйлер Біллі,

Еріком Ортвадом, скульпторами Хенрі

Херупом і Еріком Томмесеном, а так-

ж Эгиллом Якобсеном, Могенсом Бал-

ле і Сваваром Гуднасоном. Йорн,

Якобсен і особливо Педерсен (<Жел-

тая птиця>, 1943, Ольборг, музей)

привнесли в групу свою тематику і

свободу поетичної інтерпретації,

де образи Кандинського, Клеї та Миро

пом'якшені і поглинені живими тра-

заціями скандинавській народній живо-

писи - сонце, місяць, жінка і пті-

ца, але частіше полунаивный, полуфан-

тастический тваринний світ став имюб-

певним мотивом художників <Кобри>.

Сюрреалістичні досліди Дотремона і

Нуаре, в свою чергу, виражені в

літературній і художній екс-

прессии у Иорна, Корнейя, Констака,

Алешински і Педерсена, який

1945 опублікував свої <Droemmedig-

te>, <поеми-мрії>, у супроводі

літографій. Крім того, з'являлися

і спільні роботи: <Шевелюра ве-

щей>, <живопис-слова> Иорна і Дот-

ремона (1948-1953), <Кобра-модифи-

кація> (1949, приватне зібрання;

створення цієї картини брали участь

Йорн, Констан, Аппел і Коренів).

<Кобра> видавала журнал (вийшло 10

номерів), брошури (<Маленька Коб-

ра>), листівку <Зовсім маленька

Кобра>, а також 15 невеликих моног-

рафій на датському і французькою мов

ках (Копенгаген, 1950). У всіх

цих працях художники відстоювали в

живопису своє авторство (<Sujet

pittoresque ou sujet pictural?>).

Ініціатори руху хотіли, щоб

воно було відкрито для дослідів, предс-

надають якийсь аналог їх влас-

вих пошуків, при цьому поважаючи двойс-

твенный, міжнародний та експери-

ментальний характер <Кобри>. Незабаром

рух поповнилося членами Гол-

ландской експериментальної групи

Роскенсом, Брандсом, Волвекампом і

пізніше Лусебертом, а також ісландцем

Гуднасоном, англійцем Стефеном

Гілбертом, німцем Карлом Отто Ге-

цем, американським скульптором

японського походження Таири, шве-

будинок Эстерлином, французами Дусі і

Атланом, бельгійцями Жаном Коксом,

Убасом, Полем Бюрі і Хуго Клаусом.

У березні 1949 на Семінарі з витонченим

мистецтв у Брюсселі відбулася перша

виставка <Кобри<, слідом за якою

були відкриті експозиції руху в

Міському музеї в Амстердамі (але-

ябрь 1949) і в Палаці образотворчих іс-

кусств в Льєжі (жовтень-листопад

1951), в організації якої учас-

вовали Миро, Базен, Лам, скульптори

Джакометті і Лардера. Малий Фестивальній

валь експериментальних і абстракт-

вих фільмів пройшов під час остан-

нею виставки <Кобри>, після чого

рух припинило своє істота-

вання.

<Кобра> включала в себе велику ко-

кількість учасників і різні

тенденції - від ліричної абстрак-

ції до поетичної фігурації, окра-

шенной сюрреалізмом Клеї та Миро.

Однак для датчан (особливо

Якобсена і Педерсена) <Кобра>

лише етапом їхньої творчої розви-

ства, почалася задовго до того,

який підтвердив зрілість їх вико-

мистецтва. Йорн, з його динамічною і

неспокійною чуттєвістю, пройшов

багато етапів: стислий малюнок в ком-

позиціях, створених у 1947 - 1948,

яких переважають блакитні і зеле-

ві тони (<Незадоволені>, 1948,

приватне зібрання), близько 1950 усту-

паєт своє місце більш вільної

фактурі, а його палітра стає

темніше (<Місяць і тваринами>, 1950,

Париж, приватне зібрання), а вже в

наступного року сюжет практично

зникає з його живопису, ніж

проявляється нове бачення художни-

ка.

Для голландців і Алешински <Кобра>

бьиа точкою відліку, і хоча їх ма-

інженери часто близькі один одному, вони

віщують майбутні індивідуальні

риси кожного з митців. Коріння

і Констан проводять різні експе-

рименты. Перший, шанувальник сюрреа-

листической поезії і Башляра (<Всю-

ду даль, золоті очі>, 1949,

приватне зібрання), черпає своє

натхнення, як і його друзі, з

навколишнього повсякденного світу, го-

роду і його осіб, сучасного Амс-

тердама (<Місто-спогад: Амс-

тердам>, 1950, Харлем, музей Франса

Халса). Бестіарій Констана демонс-

трирует агресивну життєву силу

(<Фавн>, 1949, Голландія, приватне

збори). Малюнки <Жахливе вообра-

ження> і кілька гуашей, створений-

ві у 1950-1951, показують в м'я-

ком, короткому нарисі людини, ставши-

ництва жертвою монстрів, або повест-

вують про мінливості долі (<По-

жар>, 1950, приватне зібрання). Нап-

ротив, дуже обдарованого Аппела не

зворушує література; скульптор і ху-

дожник, він переходить від чистоти де-

ревянных рельєфів до палкому вообра-

жению в живопису, до экпрессии в рі-

сунке і кольорі (<Крик свободи>,

1948, приватне зібрання). Пізніше ком-

позиція його робіт стає більше

суворої, лінії та поверхні рів-

новешиваются (<Мати, дитина і

велика птиця>, 1951, гуаш, Хар-

лем, музей Франса Халса). Алешински

особливо цікавиться графічними

дослідженнями, що підтвердить раз-

розвиток його творчої кар'єри. Нарядів-

ду з офортами, несподіваний гумор ко-

яких нагадує Клеї (<Ремесла>,

1948), в літографії (<Помазок>,

1950) він використовує спонтанний

стиль мистецтва Далекого Сходу.

Протягом трьох років існування-

ня <Кобри> його пристрасний характер

майже не змінився.

<Кобра>, європейський рух, об'єк-

единявшее в собі всі сучасні

художні тенденції (абстрак-

ція, сюрреалізм, експресіонізм),

відрізняється від всього того, що їй

передувало. Разом з тим <Коб-

ра> - асоціація художників і поеми-

тов Північної Європи - протистояла

паризької естетиці, але своєю столи-

цей обрала саме Париж, а своїм

мовою спілкування - французький, даючи

таким чином приклад унікального

культурного симбіозу у XX ст. Вироб-

ведення художників <Кобри> предс-

тавлены в музеї в Ольборзі, музеї

Франса Халса в Гарлемі, в Міському

музеї в Амстердамі.

 

ЗМІСТ КНИГИ: «Енциклопедія живопису»