Вся бібліотека >>>

Зміст книги >>>

 

Мистецтво. Живопис

Енциклопедія живопису


Дивіться також: Живопис. Музеї

 

Софт:

Електронні альбоми «Життя і творчість великих художників»

 


 

Галереї художників в нашій бібліотеці:

З історії реалізму в російській живопису 18-19 століть

Картини російських художників першої половини 19 століття

Картини російських художників середини 19 століття

Віктор Васнецов

Врубель

Ісаак Левітан

Айвазовський

Шишкін

Костянтин Васильєв

Кустодієв

Полєнов
Маковський
Сєров
Бенуа
Рєпін
Сомов
Петров-Водкін
Добужинський
Богаєвський
Філонов
Бакст

Коровін
Бурлюк
Аполінарій Васнецов
Нестеров
Верещагін
Крыжицкий
Куїнджі

Олексій Венеціанов
Федір Васильєв
Іван Крамскої
Богданов-Бєльський
Горюшкін-Сорокопудов
Іван Білібін
Микола Ге
Суріков
Лев Лагоріо
Ніко Піросмані
Абрам Архипов
Боровиковський

Федір Алексєєв
Аргунов І.П.

В.Э. Борисов-Мусатов
Зінаїда Серебрякова
Юхим Волков
І.Є. Грабарь

Жуковський
Григорій Мясоєдов
Володимир Стожаров
М. Чюрльоніс
Фірс Журавльов

Андрій Рубльов. Ікони

 


 

Рафаель Санті
Веласкес

Боттічеллі

Ренуар

Клод Моне

Ієронім Босх

Поль Гоген

Ван Гог

Сальвадор Далі

Густав Клімт

Рубенс

Дега

ван Дейк

Ежен Делакруа

Дюрер

Тулуз-Лотрек

Шарден

Рембрандт

Мане
Карл Шпіцвег
Енгр
Франц Марк
Ганс Гольбейн (Хольбейна) Молодший
Леонардо да Вінчі
Аксели Галлена-Каллела

Хаїм Сутін

Модільяні

Поль Сезанн

Анрі Руссо

Каналетто

Адольф Менцель

Сіслей

Давид Фрідріх

Альтдорфер

Коро

Антоніо Корреджо

Тернер

Джон Констэбл (Констебл)

Лукас Кранах

Китайська живопис: Чжао Цзі

Японська живопис. Хокусай

Хасегава Тохаку

Утагава Тоекуни

Утагава Кунієси (Куниеши)

Живопис укійо-е: Кітагава Утамаро

Судзукі Харунобу

Андо Утагава Хиросигэ

Утагава Кунисада

Кейсай Эйсен. Жанри окуби-е, бидзинга

Цукиока Еситоси (Ешитоши)

Охара Косонь. Жанр "кате-е"(кате-га) - квіти і птахи

 


 

Лувр. Велика галерея (650 картин)

Музей Зелені Склепіння

Дрезденська збройова палата

Лондонська Національна Галерея

Із зібрання Лувра

НАТЮРМОРТ: Електронна бібліотека ДиректМедиа

Мистецтво Стародавнього Китаю

Мистецтво Стародавнього Єгипту

Колекція російських ікон 15-20 століть

 

Ернст Людвіг КІРХНЕР Kirchner, Ernst Ludwig

(1880, Ашаффенбург - 1938, Фрауенкирх, поблизу Давосу)

 

Німецький художник.

Дитинство Кірхнера пройшло в Хемнитце;

у 1898 році в Нюрнберзі він знайомиться з

старими німецькими гравюрами, осо-

бенно Дюрера. У 1901 Кірхнер посту-

паєт на архітектурне відділення

Вищої технічної школи в Дрезде-

не. У 1903-1904 він живе в Мюнхені

і навчається в Художній школі

Германа Обріста. Повернувшись в Дрез-

ден, Кірхнер вивчає скульптури з

Африки та Океанії в Етнографічному

музеї; враження від них збереже-

ся надовго. У 1905 році він стає

одним із засновників групи <Міст>

(<Die Brucke>); у його гравюрах на

дереві проявляються риси японизма і

интимизма Валлотона (серія <Чоловік

і жінка>, ок. 1904; <Купальниці>,

ок. 1906). У його живописі почуттю-

ється вплив дивизионизма Ван Гога

і Мунка (<Вулиця в Дрездені>, 1908,

Нью-Йорк, Музей сучасного іс-

мистецтва). Однак завдяки гравюрі

на дереві він виробляє свій

власний стиль, повний напряже-

ня, в якому яскраві фарби сполучення-

ються зі стриманим малюнком (<Сидячи-

існуюча дівчина: Френці>, 1910-1920,

Міннеаполіс, Інститут мистецтва).

Його різноманітні графічні роботи

ти (перовые і олівцеві малюнки,

акварелі) із зображенням танцівниць,

сцен в кабаре свідчать про все

наростаючому динамізмі. Дрезденські

твори Кірхнера відзначені еро-

тизмом і тонким відчуттям природи,

запозиченими їм у художників

групи <Набі> і у Гогена. Кірхнер

пише молоді оголені моделі

(Додо, Френці) в інтер'єрах (<Мар-

целла>, 1909 - 1910, Стокгольм, Му-

зей сучасного мистецтва) або на

пленері, на березі Моритцбургских

озер під Дрезденом (<Чотири купаль-

щицы>, 1909, Вупперталь, Музей ван

дер Хейдта; <Оголені, грають

під деревами>, 1910, Вупперталь,

приватне зібрання). Ще до переїзду

Кірхнера в Берлін з'являється його

<Оголена в капелюсі> (1911, Кельн,

музей ВальрафРихарц); вона, краща

з цілої серії синтетичних картин

того ж року, являє собою

відповідь Кірхнера на стиль Матісса

1909-1910.

У 1911 художник приїжджає в Берлін

і знайомиться з кубізмом, ще нез-

вестным в Дрездені; в його произве-

установах подовжуються форми, а кольори

стають більш м'якими. Для робіт

берлінського періоду характерно

відчуття просторового страху і

ув'язнення, яке приносить з собою

міська життя. У вуличних або ін-

терьерных сценах це почуття овіяне

латентним або яскраво вираженим еро-

тизмом (<П'ять жінок на вулиці>,

1913, Кельн, музей Вальраф-Рихарц).

Кярхнер раніше захоплений діна-

мизмом кабаре і цирку (<Наїзниця>,

1912, приватне зібрання), але влітку

1912-1914 на острові Фемарн його

надихають і більше буколические

теми (<Схід місяця на Фемарне>,

1914, Дюссельдорф, Художній

музей). Мобілізований на фронт у

1915, Кірхнер погано приспосаблива-

ється до військового життя і переживає

період внутрішньої кризи. Про це

свідчать його красномовні

автопортрети: <П'яниця> (1915,

Нюрнберг, музей), <Автопортрет в

вигляді солдата> (1915, Оберлін, Мемо-

риальный музей Аллена). Тоді ж він

створює один із своїх шедеврів -

гравюри до <Історії Петера Шлемиля>

Шамиссо (історія людини, продавши-

ництва свою тінь диявола). В 1917

Кірхнер повертається в Давос (Швачок-

цария), а в 1923 переїжджає у Віль-

дбоден, недалеко від Фрауенкирха.

Тут, у більш спокійною і ясною

манері, він пише альпійські пейза-

жи, селянські типажі (<Давос

снігу>, 1921, Базель, Художній-

ний музей). Творчість художника

відзначено боязкою спробою працювати в

області ліричної абстракції

(1926-1929), а також бажанням сін-

складати тези декоративізм і експрес-

сю (<Двоє оголених в лісі>,

1927-1929, Фрауенкирх, приватна влас-

рание; <Закохана пара>, 1930,

приватне зібрання). Все це свід-

чить про деякій нерішучості

Кірхнера взагалі перед новими, від-

особистими від експресіонізму формами

мистецтва. Тим не менш у своїх

останніх роботах Кірхнер досягає

згоди між фигуративностью і

трактуванням кольору і простору

(<Пастухи ввечері>, 1937, приватне

збори).

Гравюри та літографії Кірхнера,

що являють собою одні з кращих

творів першої половини століття,

і в пізній період творчості ху-

дожника зберігають свій цілісний

характер. Згідно каталогу Ст. Дю-

ба, виданого у 1967, графічне

спадщина Кірхнера складають 971

гравюра на дереві, 665 офортів, 458

літографій. Так, у 1917-1918 заяві-

лась серія ксилографированных порт-

ретов і автопортретів (<Анрі ван де

Велде>, 1917; <Автопортрет з танцю-

ініціати смертю>, 1918). У графіку

Кірхнера, як і в його живопису, ті-

ма оголеного тіла і закоханих

пар завжди залишалася предметом

натхнення; серед його літографій

виділяється чудова эротичес-

кая серія з шести літографій 1911,

гідна порівняння з японської гра-

вюрой, а також етюди 1915 (<Онанізм

на двох>, <Садист>, <Любитель гру-

ді>). Після першої світової війни

вплив Кірхнера поширилося

на деяких художників, наприклад

на голландця Вигерса, познакомивше-

гося з ним в 1920 році. У 1934 Кірхнер

підтримує дружні зв'язки з Клеї

і Шлеммером. У 1937 нацистське пра-

уряд конфіскував його 639

творів, названих <дегенера-

перспективними>. Це стало важким випробування-

ням для художника і частково об'єк-

пояснює його самогубство через ніс-

колько місяців.

Роботи представлені в Кірхнера

більшості музеїв сучасного іс-

мистецтва Європи і США, а також під

багатьох приватних зібраннях.

 

ЗМІСТ КНИГИ: «Енциклопедія живопису»