Вся бібліотека >>>

Зміст книги >>>

 

Мистецтво. Живопис

Енциклопедія живопису


Дивіться також: Живопис. Музеї

 

Софт:

Електронні альбоми «Життя і творчість великих художників»

 


 

Галереї художників в нашій бібліотеці:

З історії реалізму в російській живопису 18-19 століть

Картини російських художників першої половини 19 століття

Картини російських художників середини 19 століття

Віктор Васнецов

Врубель

Ісаак Левітан

Айвазовський

Шишкін

Костянтин Васильєв

Кустодієв

Полєнов
Маковський
Сєров
Бенуа
Рєпін
Сомов
Петров-Водкін
Добужинський
Богаєвський
Філонов
Бакст

Коровін
Бурлюк
Аполінарій Васнецов
Нестеров
Верещагін
Крыжицкий
Куїнджі

Олексій Венеціанов
Федір Васильєв
Іван Крамскої
Богданов-Бєльський
Горюшкін-Сорокопудов
Іван Білібін
Микола Ге
Суріков
Лев Лагоріо
Ніко Піросмані
Абрам Архипов
Боровиковський

Федір Алексєєв
Аргунов І.П.

В.Э. Борисов-Мусатов
Зінаїда Серебрякова
Юхим Волков
І.Є. Грабарь

Жуковський
Григорій Мясоєдов
Володимир Стожаров
М. Чюрльоніс
Фірс Журавльов

Андрій Рубльов. Ікони

 


 

Рафаель Санті
Веласкес

Боттічеллі

Ренуар

Клод Моне

Ієронім Босх

Поль Гоген

Ван Гог

Сальвадор Далі

Густав Клімт

Рубенс

Дега

ван Дейк

Ежен Делакруа

Дюрер

Тулуз-Лотрек

Шарден

Рембрандт

Мане
Карл Шпіцвег
Енгр
Франц Марк
Ганс Гольбейн (Хольбейна) Молодший
Леонардо да Вінчі
Аксели Галлена-Каллела

Хаїм Сутін

Модільяні

Поль Сезанн

Анрі Руссо

Каналетто

Адольф Менцель

Сіслей

Давид Фрідріх

Альтдорфер

Коро

Антоніо Корреджо

Тернер

Джон Констэбл (Констебл)

Лукас Кранах

Китайська живопис: Чжао Цзі

Японська живопис. Хокусай

Хасегава Тохаку

Утагава Тоекуни

Утагава Кунієси (Куниеши)

Живопис укійо-е: Кітагава Утамаро

Судзукі Харунобу

Андо Утагава Хиросигэ

Утагава Кунисада

Кейсай Эйсен. Жанри окуби-е, бидзинга

Цукиока Еситоси (Ешитоши)

Охара Косонь. Жанр "кате-е"(кате-га) - квіти і птахи

 


 

Лувр. Велика галерея (650 картин)

Музей Зелені Склепіння

Дрезденська збройова палата

Лондонська Національна Галерея

Із зібрання Лувра

НАТЮРМОРТ: Електронна бібліотека ДиректМедиа

Мистецтво Стародавнього Китаю

Мистецтво Стародавнього Єгипту

Колекція російських ікон 15-20 століть

 

БЕЛЬГІЯ Belgique XIX ст.

(попередні періоди див. у статті ФЛАНДРІЯ).

 

На початку століття переважає

французьке вплив: неокласицизм

Ленса і Сюве знаходить своє продолже-

ня в роботах учнів Давида, нап-

ример Ж.-Ф. Навеза, в свою чергу

створив школу. Освіта в

1831 Бельгійського королівства сти-

го-лирует, зокрема в Антверпе-

не, розвиток історичної живопису

романтичного спрямування, найкращими

представниками якої стали Р.

Вапперс, де Біф і Л. Галле. Якщо

мистецтво А. Вирца передбачає

символистскую живопис, то реаліс-

теоретична традиція представлена Я.

Стоббартсом, Боссюе та X. Лей-сом, а

орієнталізм - Порталсом. Близько 1850

митці реалістичного напряму-

ня (зокрема, Шарль де Гру, ху-

дожники групи Тервюрена і Фур-муа)

звертаються до зображення сучас-

ності. Оплотом цього натуралізму

стає Вільне суспільство изящ-

вих мистецтв, засноване в 1868 (К.

Менье, В. Буланже, Л. Дюбуа). Дру-

інші майстри (А. Стевенс, Ф. Ропс)

наслідують паризькій школі. В той же

час з Парижа приходить техніка

імпресіонізму і дивизионизма, при-

верженцами якої є Т. ван

Рейсельберге та А. ван де Велде.

Джеймс Енсор більшою мірою цог-

раняют, особливо в своїх ранніх ра-

ботах, риси північного мировосприя-

тія. В кінці століття Брюссель стано-

ся однією зі столиць європейського

Ар Нуво. Авангардні пошуки харак-

терни для творчості художників

групи <Двадцять> і, пізніше, <Сво-

бодная естетика> (1894). До симво-

листской традиції примикають вироб-

ведення Ф. Кнопфа, Дельвиля, Л.

Фредеріка і Де-гува де Нунка, а

також декорації у палаці Стокле в

Брюсселі (Р. Клімт, 1905-1909). XX

ст. Представниками <брабантського

фовізму> були, зокрема, Рік По-

утерс, Ширрен і Перелс. Художники

з Сен-Мартенй-Латема (Мінне, Пер-

ме-ке, де Кошторисів, ван де Берг), нап-

ротив, черпають своє натхнення в

мистецтво нідерландських примітивів.

У 1920-і ці ж художники заклади-

вають основи фламандського експресією-

онизма, поширенню якого

сприяють галерея і журнал <Se-

lection>. Серед численних ху-

дожников, які брали участь у цьому дви-

женні, слід згадати Р. ван де

Вустине, Е. Тейтгата, X. Дейе і Ф.

Мазереля, відомих особливо своїми

гравюрами. Мода на експресіонізм

залишила дещо в тіні піонерів

бельгійського абстрактного мистецтва

В. Лакасса і Ст. Сервранкса, користу-

змагалися підтримкою журналів <Het

Overzicht> (очолюваного М. Сефо-

ром) і <Са ira>, близьких колі П.

Мондріана і голландського руху

<Style>. Близько 1925 в Бельгії співаючи-

вився сюрреалізм, характерний для

робіт Мезенса, Магрітта і Дельво;

пізніше, в 1935 році, в Лувьере відбулася

Міжнародна виставка сюрреалізму.

Одночасно з економічних криз-

сом 1929 вимальовується загальна тен-

денция повернення до фигуративноеТ,

зокрема у творчості художників

групи <Nervia> (1928-1938). Після

війни <Молода бельгійська живо-

пісь> (як називалося товариство,

створене в 1945) орієнтується на

нефігуративне мистецтво: спочатку

геометричне, а потім більш лірі-

тичне (Убак і Виккарт). Група

<Революційний сюрреалізм> (Дотре-

мон, Бродтхарса) примикала до абс-

трактному мистецтва. Наступ

надреального і фантастичного

(від Мішо до Бюрі) продовжилося і в

1960-е (група <Fantasmagie>). В

бельгійському мистецтві з'являється

геометрична абстракція (Ж. Зі),

лірична абстракція (А. Мортье),

а також всі основні напрямки

сучасного мистецтва - бруталізм

(Р. Гиетт), оп-арт (А. Белленс),

поп-арт (ван Хейдонк), нова фігу-

рація (Алешински, колишній член груп-

пи <Кобра>, <Cobra>). У 1970-ті осо-

особливо помітно оновлення та повернення

до реалізму (Дегобер, Еліас).

 

 

ЗМІСТ КНИГИ: «Енциклопедія живопису»