Вся бібліотека >>>

Зміст книги >>>

 

Мистецтво. Живопис

Енциклопедія живопису


Дивіться також: Живопис. Музеї

 

Софт:

Електронні альбоми «Життя і творчість великих художників»

 


 

Галереї художників в нашій бібліотеці:

З історії реалізму в російській живопису 18-19 століть

Картини російських художників першої половини 19 століття

Картини російських художників середини 19 століття

Віктор Васнецов

Врубель

Ісаак Левітан

Айвазовський

Шишкін

Костянтин Васильєв

Кустодієв

Полєнов
Маковський
Сєров
Бенуа
Рєпін
Сомов
Петров-Водкін
Добужинський
Богаєвський
Філонов
Бакст

Коровін
Бурлюк
Аполінарій Васнецов
Нестеров
Верещагін
Крыжицкий
Куїнджі

Олексій Венеціанов
Федір Васильєв
Іван Крамскої
Богданов-Бєльський
Горюшкін-Сорокопудов
Іван Білібін
Микола Ге
Суріков
Лев Лагоріо
Ніко Піросмані
Абрам Архипов
Боровиковський

Федір Алексєєв
Аргунов І.П.

В.Э. Борисов-Мусатов
Зінаїда Серебрякова
Юхим Волков
І.Є. Грабарь

Жуковський
Григорій Мясоєдов
Володимир Стожаров
М. Чюрльоніс
Фірс Журавльов

Андрій Рубльов. Ікони

 


 

Рафаель Санті
Веласкес

Боттічеллі

Ренуар

Клод Моне

Ієронім Босх

Поль Гоген

Ван Гог

Сальвадор Далі

Густав Клімт

Рубенс

Дега

ван Дейк

Ежен Делакруа

Дюрер

Тулуз-Лотрек

Шарден

Рембрандт

Мане
Карл Шпіцвег
Енгр
Франц Марк
Ганс Гольбейн (Хольбейна) Молодший
Леонардо да Вінчі
Аксели Галлена-Каллела

Хаїм Сутін

Модільяні

Поль Сезанн

Анрі Руссо

Каналетто

Адольф Менцель

Сіслей

Давид Фрідріх

Альтдорфер

Коро

Антоніо Корреджо

Тернер

Джон Констэбл (Констебл)

Лукас Кранах

Китайська живопис: Чжао Цзі

Японська живопис. Хокусай

Хасегава Тохаку

Утагава Тоекуни

Утагава Кунієси (Куниеши)

Живопис укійо-е: Кітагава Утамаро

Судзукі Харунобу

Андо Утагава Хиросигэ

Утагава Кунисада

Кейсай Эйсен. Жанри окуби-е, бидзинга

Цукиока Еситоси (Ешитоши)

Охара Косонь. Жанр "кате-е"(кате-га) - квіти і птахи

 


 

Лувр. Велика галерея (650 картин)

Музей Зелені Склепіння

Дрезденська збройова палата

Лондонська Національна Галерея

Із зібрання Лувра

НАТЮРМОРТ: Електронна бібліотека ДиректМедиа

Мистецтво Стародавнього Китаю

Мистецтво Стародавнього Єгипту

Колекція російських ікон 15-20 століть

 

ГУЛЬЕЛЬМИ Грегоріо Guglielmi, Gregorio

(1714, Рим - 1773, Санкт-Петербург)

 

Італійський художник.

Учень римського художника Ф. Треві-

зані, він був тісно пов'язаний з С. Кон-

кою, а також з новими течіями в

італійської живопису (Сюблейра і

Бенефьяль). Його стиль поєднує в

собі деякі риси неокласицизму

і римсько-неаполітанську рокайльную

традицію Конки і Джаквинто. Слідом

за Тьєполо, Гульельми був одним з

найяскравіших італійських декораторів

XVIII ст., віртуозом плафонных рос-

писей в палацах і церквах, з изоб-

ражением численних аллегори-

чних фігур. Крім того, він вико-

ніл фрески в римському госпіталі Сан-

тоСпирито ін Сассиа (1742), ц. Три-

ніта де ла віа Кондотті

(1746-1749), трапезної августинско-

го монастиря на віа Рипетта.

Незабаром Гульельми починає свою

блискучу європейську кар'єру - в

Дрездені (1753), в наступному го-

ду, у Відні. де він пише <Алегорію

чотирьох факультетів> в будівлі уні-

університету (1755). Після повернення в

Італію він працює в Турині, а за-

тим знову у Відні (1760-1762), де

створює одне з центральних своїх

творів - розписи плафонів

великої і малої галерей замку Шенб-

рунн, що включають в себе <Подати

австрійських провінцій Імперії>,

<Військова життя>, і <Благодіяння мі-

ра> (три ескізу - Париж, Лувр). За-

тим художник знову повертається в

Рим і незабаром відправляється в Берлін

(1763-1764), де оформляє інтер'є-

єри будівлі університету. У Кор.

палаці в Турині (1765-1766 році) він пі-

шет <Чотири частини світу>, він робо-

тане також в па - лаццо дель Дюка

ді Дженова (палаццо Чаблезе) і в

Бергамо (дві картини в капелі Кількість

леоні). Пізніше Гульельми знову ока-

вається в Німеччині, в Аутсбурге

(1766-1767). де на плафоні Празд-

ничного залу палацу Шазлер (нині -

музей) пише композицію <Апофеоз

освіченої Комерції>. Тоді ж

на замовлення польського короля Станіс-

лава-Серпня він робить ескіз <Чоти-

ох частин світу> (Варшава, Нац.

музей) і три ескізи для галереї

Аполлона в палаці Уяздов (<Основа-

ня Трої>, <Схід сонця>, <Захід сонця

сачнца>; нині - Нансі, Музей изящ-

вих мистецтв). По завершенню цих

робіт Гульельми відправляється в

Санкт-Петербург на службу до Екате-

рини Великої (1769), де прово-

дить, за винятком короткого пре-

биванія в Парижі, останні роки

свого життя (в Держ. Ермітажі хра-

нітся його ескіз нездійсненою

розпису плафона одного із залів

Катерининського палацу в Царському

Селі. 1767).

У своїх кращих творах Гуль-

ельми продемонстрував не тільки

виняткову майстерність декорато-

ра (в цьому сенсі, шенбруннский ан-

самбль може змагатися з роспися-

ми Тьєполо у Вюрцбурзі). але і смак

сучасного художника у виборі сю-

бюджетів та алегорій, які вклю-

притягнуто <фрагменти> і спостереження з

буденного життя, предвосхищающие,

за зауваженням Р. Лонги. мистецтво

Гойї.

 

ЗМІСТ КНИГИ: «Енциклопедія живопису»