Вся бібліотека >>>

Зміст книги >>>

 

Мистецтво. Живопис

Енциклопедія живопису


Дивіться також: Живопис. Музеї

 

Софт:

Електронні альбоми «Життя і творчість великих художників»

 


 

Галереї художників в нашій бібліотеці:

З історії реалізму в російській живопису 18-19 століть

Картини російських художників першої половини 19 століття

Картини російських художників середини 19 століття

Віктор Васнецов

Врубель

Ісаак Левітан

Айвазовський

Шишкін

Костянтин Васильєв

Кустодієв

Полєнов
Маковський
Сєров
Бенуа
Рєпін
Сомов
Петров-Водкін
Добужинський
Богаєвський
Філонов
Бакст

Коровін
Бурлюк
Аполінарій Васнецов
Нестеров
Верещагін
Крыжицкий
Куїнджі

Олексій Венеціанов
Федір Васильєв
Іван Крамскої
Богданов-Бєльський
Горюшкін-Сорокопудов
Іван Білібін
Микола Ге
Суріков
Лев Лагоріо
Ніко Піросмані
Абрам Архипов
Боровиковський

Федір Алексєєв
Аргунов І.П.

В.Э. Борисов-Мусатов
Зінаїда Серебрякова
Юхим Волков
І.Є. Грабарь

Жуковський
Григорій Мясоєдов
Володимир Стожаров
М. Чюрльоніс
Фірс Журавльов

Андрій Рубльов. Ікони

 


 

Рафаель Санті
Веласкес

Боттічеллі

Ренуар

Клод Моне

Ієронім Босх

Поль Гоген

Ван Гог

Сальвадор Далі

Густав Клімт

Рубенс

Дега

ван Дейк

Ежен Делакруа

Дюрер

Тулуз-Лотрек

Шарден

Рембрандт

Мане
Карл Шпіцвег
Енгр
Франц Марк
Ганс Гольбейн (Хольбейна) Молодший
Леонардо да Вінчі
Аксели Галлена-Каллела

Хаїм Сутін

Модільяні

Поль Сезанн

Анрі Руссо

Каналетто

Адольф Менцель

Сіслей

Давид Фрідріх

Альтдорфер

Коро

Антоніо Корреджо

Тернер

Джон Констэбл (Констебл)

Лукас Кранах

Китайська живопис: Чжао Цзі

Японська живопис. Хокусай

Хасегава Тохаку

Утагава Тоекуни

Утагава Кунієси (Куниеши)

Живопис укійо-е: Кітагава Утамаро

Судзукі Харунобу

Андо Утагава Хиросигэ

Утагава Кунисада

Кейсай Эйсен. Жанри окуби-е, бидзинга

Цукиока Еситоси (Ешитоши)

Охара Косонь. Жанр "кате-е"(кате-га) - квіти і птахи

 


 

Лувр. Велика галерея (650 картин)

Музей Зелені Склепіння

Дрезденська збройова палата

Лондонська Національна Галерея

Із зібрання Лувра

НАТЮРМОРТ: Електронна бібліотека ДиректМедиа

Мистецтво Стародавнього Китаю

Мистецтво Стародавнього Єгипту

Колекція російських ікон 15-20 століть

 

ГІРЛАНДАЙО прізвисько Доменіко Бигорди Ghirlandaio, Domenico Blgordi, dit

(1449. Флоренція - 1494. там же)

 

Італійський художник.

Вазарі твердить, але не посилаючись

на які-небудь документальні джерела-

ніки, що Гірландайо зобов'язаний цим

прізвиськом своєму батькові, ювелірові,

вміло який виконував гірлянди для ук-

рашения дівочих зачісок. За сло-

вам Вазарі, Гірландайо також був

спочатку ювеліром і навчався живопису

під керівництвом Бальдовинетти. Вже

у своїх перших творах, -

фрески із зображенням св. Варвари,

св. Ієроніма і св. абата Антонія в

маленькій парафіяльної ц. у Черчине

під Флоренцією (ок. 1470) і фрески

в ц. Оньіссанті у Флоренції (<Ма-

донна Мизерикордия з сім'єю Веспуч-

чі>, 1473). - він виступає як

досвідчений майстер самих різних течій

флорентійської живопису - від Вер-

роккьо до Філіппо Ліппі і Мазаччо.

Для цих ранніх робіт характерне

освітлення, нагадує манеру

Бальдовинетти (в черчинских фрес-

ках), і портретність персонажів,

яких, незважаючи на пізніші пе-

ределки в деяких місцях фрески,

можна дізнатися членів знатних флорен-

тийских сімей (ц. Оньіссанті).

Завдяки цьому дару уважного

спостерігача. Гірландайо стане од-

ним з найвідоміших і найбільш

вишуканих художників кінця XV ст.

Шедевром його ранньої творчості яв-

чаються дві фрески в капелі Сан-

та-Фіна колегії в Сан-Джиміньяно

(закінчена в 1475). У розташуванні

сцен з життя св. Фіни Гірландайо

розкриває свою майстерність повест-

вователя: перед нами тривожний

розповідь, що зображає смерть свято-

го в порожній кімнаті і його погребі-

ня, написане на тлі веж СанД-

жиминьяно. Він чудово, хоча

іноді і дещо штучно,

передає характер персонажів.

беруть участь у похоронній церемо-

нді - розсіяних або схвильованих,

строгих або усміхнених. Завдяки

цим якостям, він стає люби-

мим художником багатою фінансової та

торгової буржуазії.

У 1480 Гірландайо виконує фреску

<Таємна вечеря " в трапезній ц. Онь-

иссанти і чудову картину

<Св. Ієронім> і стулки вівтаря в

цієї ж церкви. Потім він отправля-

ється в Рим (1481), де пише, з

декількома помічниками, фрески в

Сикстинській капелі Ватикану

(<Покликання апостолів Петра і Анд-

рея> і дванадцять портретів пап).

Після повернення у Флоренцію, близько

1483, він пише два вівтарних способу

(<Мадонна зі святими>) - для Монті-

челлі (Флоренція, Уффіці) та для ц.

Сан-Джусто (Флоренція, Уффіці, пре-

делла - Лондон, Нац. гал., Детройт,

Інститут мистецтв, Нью-Йорк, музей

Метрополітен). В 1483, разом з

своїми братами, він працює над

фрескою в Палаццо Веккіо. Його ал-

тарні картини пронизані світлом, їх

ускладнена (порівняно з ранніми

роботами) композиція будується вок-

руг центральних персонажів, деталі

трактовані уважно і аналитич-

але. Нерідко, однак, всі ці ка-

кості слабшають через вмешатель-

ства його численних помічників.

Для сімей Сассетти і Торнабуони

Гірландайо виконав два великих

фрескових циклу - сцени з життя

св. Франциска в капелі Сассетти ц.

СантаТринита (1483-1485) і сцени з

життя Марії для Джованні Торнабуони

- у хорі ц. Санта-Марія Новела у

Флоренції (1486-1485). Ці произве-

установи, що відображають життя Флоренції

кінця XV ст.. представляють величезний

інтерес. Гірландайо тут включає

релігійні сюжети в сучасну

йому світське життя в палацах або

передмістях, всі персонажі одягнені в

сучасні костюми і мають порт-

ретные риси його замовників. <Пок-

лонение пастухів> (1485) - вівтарна

картина капели Сассетти - особливо

важлива в творчості митця: тут

вперше у живопису флорентійської

проявляється вплив <Вівтаря Псуй-

нарі> Гуго ван дер Гуса, особливо -

в гострому реалізмі фігур пастухів.

Серед інших важливих робіт Гирланда-

йо можна назвати тондо <Поклоніння

волхвів> (1487. Флоренція. Уффіці);

вівтарну картину <Поклоніння волх-

ввв> для ц. флорентійського Виховання

тельного будинку (за контрактом Гирлан-

дайо повинен був виконати цей ал-

тарь повністю, однак, докумен-

тально підтверджено участь його по-

мощников), прекрасне <Відвідування

Богоматері> для ц. Санта-Марія Мад-

далена деї Пацці (1491, Париж,

Лувр), яке, за словами Вазарі,

було закінчено його братами, Давида

і Бенедетто. Серед його портретів,

крім осіб, зображених на його ал-

тарних картинах і фресках, слід

назвати <Лукрецію Торнабуони>

(1488, Лугано, збори Тіссен-Бор-

немиса), <Діда з онуком> (Париж,

Лувр) і <Франческо Сассетти з си-

ном> (Нью-Йорк, музей Метрополі-

тен).

 

ЗМІСТ КНИГИ: «Енциклопедія живопису»