Вся бібліотека >>>

Зміст книги >>>

 

Мистецтво. Живопис

Енциклопедія живопису


Дивіться також: Живопис. Музеї

 

Софт:

Електронні альбоми «Життя і творчість великих художників»

 


 

Галереї художників в нашій бібліотеці:

З історії реалізму в російській живопису 18-19 століть

Картини російських художників першої половини 19 століття

Картини російських художників середини 19 століття

Віктор Васнецов

Врубель

Ісаак Левітан

Айвазовський

Шишкін

Костянтин Васильєв

Кустодієв

Полєнов
Маковський
Сєров
Бенуа
Рєпін
Сомов
Петров-Водкін
Добужинський
Богаєвський
Філонов
Бакст

Коровін
Бурлюк
Аполінарій Васнецов
Нестеров
Верещагін
Крыжицкий
Куїнджі

Олексій Венеціанов
Федір Васильєв
Іван Крамскої
Богданов-Бєльський
Горюшкін-Сорокопудов
Іван Білібін
Микола Ге
Суріков
Лев Лагоріо
Ніко Піросмані
Абрам Архипов
Боровиковський

Федір Алексєєв
Аргунов І.П.

В.Э. Борисов-Мусатов
Зінаїда Серебрякова
Юхим Волков
І.Є. Грабарь

Жуковський
Григорій Мясоєдов
Володимир Стожаров
М. Чюрльоніс
Фірс Журавльов

Андрій Рубльов. Ікони

 


 

Рафаель Санті
Веласкес

Боттічеллі

Ренуар

Клод Моне

Ієронім Босх

Поль Гоген

Ван Гог

Сальвадор Далі

Густав Клімт

Рубенс

Дега

ван Дейк

Ежен Делакруа

Дюрер

Тулуз-Лотрек

Шарден

Рембрандт

Мане
Карл Шпіцвег
Енгр
Франц Марк
Ганс Гольбейн (Хольбейна) Молодший
Леонардо да Вінчі
Аксели Галлена-Каллела

Хаїм Сутін

Модільяні

Поль Сезанн

Анрі Руссо

Каналетто

Адольф Менцель

Сіслей

Давид Фрідріх

Альтдорфер

Коро

Антоніо Корреджо

Тернер

Джон Констэбл (Констебл)

Лукас Кранах

Китайська живопис: Чжао Цзі

Японська живопис. Хокусай

Хасегава Тохаку

Утагава Тоекуни

Утагава Кунієси (Куниеши)

Живопис укійо-е: Кітагава Утамаро

Судзукі Харунобу

Андо Утагава Хиросигэ

Утагава Кунисада

Кейсай Эйсен. Жанри окуби-е, бидзинга

Цукиока Еситоси (Ешитоши)

Охара Косонь. Жанр "кате-е"(кате-га) - квіти і птахи

 


 

Лувр. Велика галерея (650 картин)

Музей Зелені Склепіння

Дрезденська збройова палата

Лондонська Національна Галерея

Із зібрання Лувра

НАТЮРМОРТ: Електронна бібліотека ДиректМедиа

Мистецтво Стародавнього Китаю

Мистецтво Стародавнього Єгипту

Колекція російських ікон 15-20 століть

 

ГІПЕРРЕАЛІЗМ Hyperrealiume

 

Напрям у малярстві, що виникло в

наприкінці 1960-х у Сполучених Штатах,

особливо, в Каліфорнії і Нью-Йорку.

Гиперреалистическая живопис заяві-

лась на периферії авангарду (кон-

цептуальное мистецтво, ленд-арт,

<арте повера>, боді-арт) і була їм

піддана сумніву. Легкодоступ-

ная, на відміну від цих великих нап-

равлений, вона мала великий успіх і

в Європі. Гіперреалізму були посвіт-

щены численні виставки, пов-

лекшие за собою вибух інтересу до

формами реалістичного мистецтва.

На перший погляд здається, що гі-

перреализм, основна особливість

якого полягає в викорис-

нді фотографії, ставить своєю метою

відтворення реальності з майже

фотографічною точністю і об'єк-

тивностью. Однак точне нама-

ня реального образу має в істо-

рії американської живопису довге

традицію, до якої гіперреалізм

лише примикає. Вже на початку нашого

століття <школа сміттєвого відра>

використовувала мотиви

народної реалістичної живопису,

а в 1920-е <прецизионисты> (Шам-

берг, Ч. Демут, Ч. Шилер) ввели ре-

алистическую традицію в новий соці-

соціальний контекст, пов'язаний з розвит-

тіем індустрії, і звернулися до фо-

тографии як відправної точки своєї

роботи. Це бажання створити реаліс-

політична мистецтво і домогтися під-

линного подібності панував у

період депресії, посилила в іс-

мистецтво національні почуття,

аж до шовінізму (художники аме-

ській провінції Е. Хоппер і Т.

Бентон, риджионалисты). Розвиваючись

у руслі цієї реалістичної традиції-

ції - соціальної та національної, -

і використовуючи уроки поп-арту, гіпер-

реалізм звертається до тем повсед-

невной життя, одночасно сущност-

вим і тривіальним.

Розширюючи поле іконографічне

поп-арту, гіперреалізм не віддає

переваги ні одній специфическои

теми, цікавлячись майже всім. Дейсі-

твительно, кожен художник стремит-

ся розширити свою особисту тематику,

відповідаючи на комерційні вимоги

епохи і необхідність яскравого і

легко впізнаваного образу. Чак Клоуз

пише портрети (<Річард>, 1969. Па-

ріж. Нац. музеї сучасного іс-

мистецтва. Центр Помпіду, збори

Людвіга), Роберт Бектл (<Фінікові

пальми>. 1970-1971, Ахен, Нова

гал.. збори Людвіга) і Ральф Го-

ингс (<Воздушныи караван>. 1970.

там же) - механічні засоби пе-

редвижения: Річард Маклін - всадни-

ків (<Mexican Sunset with Straits-

hooter>. 1969. Париж, збори Бус-

сіно), Роберт Коттингем - світять-

ся вивіски (<Мистецтво>. 1971,

Нью-Йорк, збори Коропа), Ричарл

Естес - міські види (<Бродвей>.

Париж, Нац. музей сучасного іс-

мистецтва. Центр Помпіду. збори

Людвіга). Дон Эддн - автомобільні

кузова (<Без назви>. 1971.

Сент-Етьєн, музей), Дейвід Перриш -

деталі мотоциклів, а Джон Солт -

автомобільні уламки. Малькольм

Морлі намагається дослідити соціаль-

ві явища (<Скаковой коло>. 1970,

Ахен, Нова гал.. збори Людвіга)

У Франції Юкле зображує <Кладби-

ща> (Париж. Нац. музей сучасного

мистецтва. Центр Помпіду), які

є одним з його основних сю-

бюджетів, а Шлоссер - людські ті-

ла крупним планом.

Точність і стерильність у трактуванні

найменшої деталі, відсутність яких

б то не було емоції, дистанциро-

ванний погляд, гладка фактора,

майже повна відсутність сюжету, фе-

тишизм об'єкта - такі характерні

риси гиперреалшма. концепція кото-

рого спирається на неупереджене

иллюзионистическое копіювання і на

вірність фотографічного бачення.

Жоден художник-гиперреалист не

відтворює фотографію у всій її

повноти, вона є лише надісл-

ною точкою для довгої і тщательнои

роботи. Так, Перриш пише пензлем на

полотні. на який спроектований ді-

апозитив, Клоуз збільшує фотог-

рафические портрети до такої степі-

ні. що завдяки спотворенню ми бук-

вальними <входимо> зображеного

персонажа, Морлі переносить роз-

даток на полотно за допомогою квадратів

і потім пише, заповнюючи один квад-

рат за іншим і прагнучи якомога

далі відійти від первісного

образу. Лише Юкле працює непос-

редственно за диапозитивам, не ре-

тушируя проекцію. Гіперреалізму

властиво скоріше формальна, не-

желі аналітичне бачення, зайвий

раз підтверджує, що живопис

може створити ілюзію правдоподібності

з фотографічною точністю.

 

ЗМІСТ КНИГИ: «Енциклопедія живопису»