Вся бібліотека >>>

Зміст книги >>>

 

Мистецтво. Живопис

Енциклопедія живопису


Дивіться також: Живопис. Музеї

 

Софт:

Електронні альбоми «Життя і творчість великих художників»

 


 

Галереї художників в нашій бібліотеці:

З історії реалізму в російській живопису 18-19 століть

Картини російських художників першої половини 19 століття

Картини російських художників середини 19 століття

Віктор Васнецов

Врубель

Ісаак Левітан

Айвазовський

Шишкін

Костянтин Васильєв

Кустодієв

Полєнов
Маковський
Сєров
Бенуа
Рєпін
Сомов
Петров-Водкін
Добужинський
Богаєвський
Філонов
Бакст

Коровін
Бурлюк
Аполінарій Васнецов
Нестеров
Верещагін
Крыжицкий
Куїнджі

Олексій Венеціанов
Федір Васильєв
Іван Крамскої
Богданов-Бєльський
Горюшкін-Сорокопудов
Іван Білібін
Микола Ге
Суріков
Лев Лагоріо
Ніко Піросмані
Абрам Архипов
Боровиковський

Федір Алексєєв
Аргунов І.П.

В.Э. Борисов-Мусатов
Зінаїда Серебрякова
Юхим Волков
І.Є. Грабарь

Жуковський
Григорій Мясоєдов
Володимир Стожаров
М. Чюрльоніс
Фірс Журавльов

Андрій Рубльов. Ікони

 


 

Рафаель Санті
Веласкес

Боттічеллі

Ренуар

Клод Моне

Ієронім Босх

Поль Гоген

Ван Гог

Сальвадор Далі

Густав Клімт

Рубенс

Дега

ван Дейк

Ежен Делакруа

Дюрер

Тулуз-Лотрек

Шарден

Рембрандт

Мане
Карл Шпіцвег
Енгр
Франц Марк
Ганс Гольбейн (Хольбейна) Молодший
Леонардо да Вінчі
Аксели Галлена-Каллела

Хаїм Сутін

Модільяні

Поль Сезанн

Анрі Руссо

Каналетто

Адольф Менцель

Сіслей

Давид Фрідріх

Альтдорфер

Коро

Антоніо Корреджо

Тернер

Джон Констэбл (Констебл)

Лукас Кранах

Китайська живопис: Чжао Цзі

Японська живопис. Хокусай

Хасегава Тохаку

Утагава Тоекуни

Утагава Кунієси (Куниеши)

Живопис укійо-е: Кітагава Утамаро

Судзукі Харунобу

Андо Утагава Хиросигэ

Утагава Кунисада

Кейсай Эйсен. Жанри окуби-е, бидзинга

Цукиока Еситоси (Ешитоши)

Охара Косонь. Жанр "кате-е"(кате-га) - квіти і птахи

 


 

Лувр. Велика галерея (650 картин)

Музей Зелені Склепіння

Дрезденська збройова палата

Лондонська Національна Галерея

Із зібрання Лувра

НАТЮРМОРТ: Електронна бібліотека ДиректМедиа

Мистецтво Стародавнього Китаю

Мистецтво Стародавнього Єгипту

Колекція російських ікон 15-20 століть

 

Альбрехт АЛЬТДОРФЕР Alfdorfer, Albrecht (близько 1480 - 1538, Регенсбург)

 

Німецький художник Хоча походження-

ня Альтдорфера точно не відомо,

передбачається, що він був сином

живописця Ульри-ха Альтдорфера, ко-

який відмовився від права гражданс-

тва міста Регенсбурга у 1491. Аль-

брехт отримав громадянство в 1505,

1519 став членом Великої Ради, а

в 1526 році був призначений головним архі-

тектором Регенсбурга. Ми також не

знаємо, хто був його вчителем, але са-

ми його твори свідчать

про вплив Дюрера і раннього Лукаса

Кранаха. Його перші датовані

малюнки та естампи створені в 1506;

крім того, серія гравюр на дереві,

позначена назвою <Mondseer Sei-

gel> (Відень, Альбертіна), була, ве-

роятно, виконана незадовго до 1506

або близько 1511, але не близько 1500,

як часто вважається Найбільш ранні

картини Альтдорфера - <Різдво>

(Бремен, Кунстхалле), <Св. Фран-

циск> і <Св. Frank iero-ним> (Берлін-Да-

лем, музей), <Сім'я сатирів> (там

ж) - датуються 1507. Близько 1510

створені <Св. Сімейство біля колодязя>

(там же) і <Лісовий пейзаж з битвою

св. Георгія> (Мюнхен, Стара піна-

котека), а близько 1510-1511 - <Рас-

пятие> (Кассель, Держ. художній-

ві зборів) і <Іоанн Євангеліст

Іоанн Хреститель> (Мюнхен, Стара

пінакотека). Цим раннім композиції-

ям Альтдорфера притаманний дуже екс-

прессивный динамізм, якому під-

чінени не тільки персонажі, але і

скелі, і споруди, чия ру-иниро-

ванность підкреслює їх приналежності-

ність царства природи. Крихітні

силуети часто поглинені густим ле-

сом (<Лісовий пейзаж з битвою св.

Георгія>). Техніка художника, мож-

можна натхненна Якопо де Барба-

ри, надає всьому ансамблю мета-

ність і зачіпає всі елементи -

персонажі, землю або рослини В не-

яких картинах земля немов раз-

верзается, випуску назовні коріння де-

ревьев, в інших же лишайники, сві-

сающие з дерев або стін, нага-

нають людські волосся. Нюансиро-

ванний колорит доповнено вишуканими

світловими тональностями. Новий пе-

ріод у творчості Альтдорфера на-

чался в 1511 та збігся за часом з

подорожжю в Австрію, яке він

зробив для виконання замовлення

для монастиря Санкт - Флоріан поблизу

Лінца. Йому представився випадок в

натурі побачити вівтар роботи Пахера

в ц. у Санкт-Вольфганг; це подт-

верждает і малюнок <Дунай в Сар-

мингштейне> ( 1511, Будапешт, Музей

образотворчих мистецтв) - хрон-

лельные борозни скель відображають ще

динамічний стиль ранніх робіт.

Однак нова манера художника знахо-

дить своє блискуче вираження в ше-

девре цього періоду - <Вівтарі св.

Флоріана>. Вівтар складається з восьми

стулок, що зображують сцени <Страс-

тей Христових>, і чотирьох - посвіт-

щенных <Історії св. Себастьяна>

(всі вони і сьогодні знаходяться в мо-

настыре). Крім того, дві стулки -

<Положення в труну> і <Відродження>

(Відень, Музей історії мистецтв) -

належали пределле, яка б-

ла, ймовірно, закінчена в 1518, єс-

чи вірити даті, написаної на

<Відродження>; кілька не вписы-

ваясь в загальний ансамбль, фігури

тут обведені точними контурами і

написані в іншому колориті. Персонажі

виділяються на нейтральному архітек-

турном тлі, частково натхненний

італійської гравюрою, відтворюючи-

щей малюнок Браманте. Сцени <Страс-

тей> дали можливість Альтдорферу

зобразити чутливі світлові

варіації в залежності від часу

доби і за допомогою віртуозного осве-

щени Значні розміри вівтаря

дозволяють припустити, що худож-

нік працював над ним дуже довго;

ця підтверджується і стилістично-

ми відмінностями між деякими

стулками. Так, більш ранні нічні

сцени (<Моління про чашу>, <Взяття

під варту>) стилістично ще

близькі ранньої манері художника, а

чотири сцени <Мучеництва св. Се-

бастьяна>, виконані, безсумнівно,

останніми, є абсолютно але-

ваторскими за стилем. Працюючи над

<Вівтарем св. Флоріана>, Альтдорфер

виконав також замовлення імператора

Максиміліана - гравюри на дереві

для <Тріумфальної арки> і <Триум-

фального в'їзду>, маргінальні рі-

сунки на одній з частин <Часосло-

ва> імператора (Безансон, бібліотеці-

ка). Хронологічно до <Вівтаря св.

Флоріана> слід додати

сім стулок із зображенням <Леген-

ди про св. Флоріані> (3 - Нюрнберг,

Німецький нац. музей; 2 - Флорен-

ція, Уффіці; 1 - Прага, Нац. гал.;

1 - приватне зібрання). Колорит їх

більш інтенсивний, ніж у сценах

<Пристрастей>, а розмір голів надає

персонажам якийсь ляльковий вид,

нагадує картину <Народження Ма-

рії> (Мюнхен, Стара пінакотека),

твір, чудове текто-

нікою своєї композиції. На початку

третього десятиліття XVI ст. у твор-

честве Альтдорфера з'являється тема,

якої відтепер майже повністю пос-

вящено його мистецтво, - пейзаж. Він

створює дев'ять офортів, три акваре-

(Роттердам, музей Боймансаван

Бенингена; Ерланген, бібліотека;

Берлін-Далем, Кабінет естампів) і

дві картини: <Пейзаж з містком>

(Лондон, Нац. гал.) і <Дунайський

пейзаж> (Мюнхен, Стара пінакотека)

- це були перші самостійні

пейзажі в історії західної живопису

починаючи з античності. Акварель - ві

пейзажі Дюрера сходять до цих про-

изведениям Альтдорфера, які від-

мріють важливий поворот в історії іс-

мистецтва. У 1526 художник створює

картини <Розп'яття> (Нюрнберг, Гер-

манський нац. музей) і <Історія Су-

санни> з величезним, фантастичним

по своїй архітектурі палацом (Мюн-

хен, Стара пінакотека). У 1528

Альтдорфер відмовляється від посади

ти бургомістра Регенсбурга і цілі-

ком присвячує себе створенню ошелом-

ляющего шедевра, датованого 1529

і виконаного на замовлення герцога

Віль - гельма IV Баварського - <Битва

Олександра Македонського з Дарієм>

(Мюнхен, Стара пінакотека). Ця

картина дозволила Альтдорферу ще

раз продемонструвати свій талант

колориста. Космічний пейзаж,

казанный як би з висоти пташиного польоту

(східна частина Середземного мо-

ря), своєю панорам-ністю нагадуючи-

джує твори Патініра, а фор-

мій гір - картини Леонардо да Вин-

чи, оказываетс театром військових

дій. Але головні дійові-

особи тут небо, земля і море,

якому купаються сонце і місяць.

Крихітні силуети солдатів зливаються

в єдину масу, ощетинившуюся піку-

ми, рух якої, здається, сої-

динилось з коливаннями землі. В

1530-е Альтдорфер створив значною

але менше творів. Пейзажі в

картинах <Мадонна> (1531, Відень, Му-

зей історії мистецтв) і <У зазнайс-

тва на подолі сидить злидні> (1531,

Берлін-Далем, музей) передбачають

живопис XVII ст. Творчість

Альт-дорфера завершують розпису <їм-

ператорской купальні> в Регенсбурзі

(з яких збереглося лише ніс-

колько фрагментів - Регенсбург, му-

зей, і Будапешт, Музей зобрази-

тільних мистецтв, і один малюнок -

Флоренція, Уффіци) і велика картина

<Лот з дочками> (1537, Відень, Музей

історії мистецтв). Тут художник

відходить від ідеалу Дунайської школи і

використовує чисто ренесансні еле-

менти: увага концентрується на

зображенні людського тіла, а

свіжість колориту поступається місце

звичним тонам. Поряд з Дюрером,

Альтдорфер, мистецтво якого, не-

сомненно, більш суб'єктивно, явля-

ється самим великим пейзажистом ста-

рой німецької живопису. Видатний

представник Дунайської школи, він

своїм мистецтвом високо підняв жи-

вопись Південній Німеччині, але не оста-

вил після себе прямих учнів.

Очевидно, що його ранні произведе-

ня вплинули на Майстра з

Пулкау, роботи другого десятиліття

- на Вольфа Губера, а пейзажні

офорти - на Августина Гиршфогел

 

 

ЗМІСТ КНИГИ: «Енциклопедія живопису»