Вся бібліотека >>>

Зміст книги >>>

 

Мистецтво. Живопис

Енциклопедія живопису


Дивіться також: Живопис. Музеї

 

Софт:

Електронні альбоми «Життя і творчість великих художників»

 


 

Галереї художників в нашій бібліотеці:

З історії реалізму в російській живопису 18-19 століть

Картини російських художників першої половини 19 століття

Картини російських художників середини 19 століття

Віктор Васнецов

Врубель

Ісаак Левітан

Айвазовський

Шишкін

Костянтин Васильєв

Кустодієв

Полєнов
Маковський
Сєров
Бенуа
Рєпін
Сомов
Петров-Водкін
Добужинський
Богаєвський
Філонов
Бакст

Коровін
Бурлюк
Аполінарій Васнецов
Нестеров
Верещагін
Крыжицкий
Куїнджі

Олексій Венеціанов
Федір Васильєв
Іван Крамскої
Богданов-Бєльський
Горюшкін-Сорокопудов
Іван Білібін
Микола Ге
Суріков
Лев Лагоріо
Ніко Піросмані
Абрам Архипов
Боровиковський

Федір Алексєєв
Аргунов І.П.

В.Э. Борисов-Мусатов
Зінаїда Серебрякова
Юхим Волков
І.Є. Грабарь

Жуковський
Григорій Мясоєдов
Володимир Стожаров
М. Чюрльоніс
Фірс Журавльов

Андрій Рубльов. Ікони

 


 

Рафаель Санті
Веласкес

Боттічеллі

Ренуар

Клод Моне

Ієронім Босх

Поль Гоген

Ван Гог

Сальвадор Далі

Густав Клімт

Рубенс

Дега

ван Дейк

Ежен Делакруа

Дюрер

Тулуз-Лотрек

Шарден

Рембрандт

Мане
Карл Шпіцвег
Енгр
Франц Марк
Ганс Гольбейн (Хольбейна) Молодший
Леонардо да Вінчі
Аксели Галлена-Каллела

Хаїм Сутін

Модільяні

Поль Сезанн

Анрі Руссо

Каналетто

Адольф Менцель

Сіслей

Давид Фрідріх

Альтдорфер

Коро

Антоніо Корреджо

Тернер

Джон Констэбл (Констебл)

Лукас Кранах

Китайська живопис: Чжао Цзі

Японська живопис. Хокусай

Хасегава Тохаку

Утагава Тоекуни

Утагава Кунієси (Куниеши)

Живопис укійо-е: Кітагава Утамаро

Судзукі Харунобу

Андо Утагава Хиросигэ

Утагава Кунисада

Кейсай Эйсен. Жанри окуби-е, бидзинга

Цукиока Еситоси (Ешитоши)

Охара Косонь. Жанр "кате-е"(кате-га) - квіти і птахи

 


 

Лувр. Велика галерея (650 картин)

Музей Зелені Склепіння

Дрезденська збройова палата

Лондонська Національна Галерея

Із зібрання Лувра

НАТЮРМОРТ: Електронна бібліотека ДиректМедиа

Мистецтво Стародавнього Китаю

Мистецтво Стародавнього Єгипту

Колекція російських ікон 15-20 століть

 

ВАУВЕРМАН Філіпс Wouwerman, Philips

(1619, Харлем - 1668, там же)

 

Голландський художник навчався Вауверман

у свого батька, Паулюса Юстена Вау-

вермана (нам невідомо ні одна з

його творів), який помер у

1642, а потім, за словами Корнеліса

де Бі, у Франса Халса і Пітера Вер-

бека, що мало для нього важкі

наслідки. Щоб одружитися на де-

вятнадцатилетней католичці, він, бу-

дучи протестантом, їде в Гам-

бург (ок. 1638), проте вже в 1640

повертається в Харлем, оскільки

мав зобов'язання перед харлемской

гільдією св. Луки. У наступні

роки ім'я Ваувермана неодноразово

згадується в Харлеме; так, у доку-

ментів 1641-1642 йдеться про його

учні Курта Витхолте, а в доку-

менте 1645 він названий главою гіль-

діі. Ймовірно, він був досить

заможною людиною, оскільки

(цей аргумент наводить Хоубракен)

придане його дочки Лудовики, ви-

йшла заміж 1672 становило 20

тисяч флоринів. Перші відомі

нам твори Ваувермана що-

ються 1646, наприклад, <Велика битва

кавалерії> (Лондон, Нац. гал.), з

чудовими декоративними елементами,

предвещающими рокайльную манеру

Берхема; ця робота свідчить

про зрілому і цілком сформованому

мистецтво художника. Ваувер-ман іс-

катував вплив Пітера Вербека і Пі-

тера ван Лара (<Бамбоччо>), як про

це повідомляє Хоубракен, який вважає,

що художник був лише наслідувачем

ван Лара. Проте недавні дослідження-

ня показали, що у своєму твор-

честве ван Лар не обмежувався

жанровими сценками, але також писав

пейзажі та анімалістичні компози-

ції; випереджаючи свій час, він став

одним із творців концепції

итальянизу-ного пасторального пий-

зажа, з великими, наполі перспектива

ви, розширена лінія горизонту -

з'являються у видах дюн з музеїв в

Лейпцигу та Роттердамі (роттердамс-

кая картина, 1660, а також невели-

ликий пейзаж з Лувру, більш лаконич-

ний і менш досконалий по техніці,

очевидно, відноситься до раннього періоду-

оду) і в картині <Вершник> (Франк-

фурт), яка, завдяки своїй

просторовості та експресії на

тлі спокійної панорами, є

одним із шедеврів майстра. Крім

численних пейзажів (ок. 200,

серед яких більшу частину складу-

ляють <Зимові пейзажі> изображени-

їм ковзанки і катаються на ковзанах;

один з кращих прикладів такого роду

композицій - це блискуча робота,

виконана гризайлю та підписана

іменем Ваувермана, з ліонського го-

зея, яка довгий час приписы-

валась Адріану Питерсу ван де Вен-

не) і кількох картин на религи-

озные сюжети (серед яких улюбленою

темою художника було <Благовістя

пастухам> (Екс-ан-Прованс, музей;

Берг, музей; Дрезден, Картинна

гал.), ймовірно, із-за можливості

виявити світло-тіньові ефекти), Ва-

уверман зображує батальні сцени

- сцени бою і привалу артилерії,

військовий табір, трактир або стайню

(ще один привід для підкреслених

світлотіньових ефектів), береги річок

або пагорби з вершниками, сцени вис-

тупления військ і полювання. Одним з

улюблених мотивів художника явля-

ється білий кінь, що виділяється на

тлі неба і рослинності та зображення

раженная у вишуканих, бархатис-

то-сірих тонах. Все це є

класичними елементами, вже іс-

користувалися раніше В. ван Оста-

де, чий вплив на ранні произве-

дення Ваувермана здається очевидним.

Стилістичну еволюцію Ваувермана

простежити важко, в силу малого

кількості датованих произведе-

ний; вона йшла, імовірно, направ-

ленію до все більш освітленої па-

літрі, деталізованою і складною

манері, від теплих коричневих тонів

до сріблясто-сірим. Руху під-

черкнивается з допомогою миниатюриза-

ції зображення, а також динамікою

сутінкового неба, своебразных,.

чисто італійських, будівель (примі-

рамі подібних картин можуть служити

чудові роботи в лондонському

музеї Веллінгтона). Ці риси ха-

рактеризуют мистецтво <рококо>, бо-

більш витончене і багате, близьке

творам Я.-Б. Венікса і Бер-

хема. Вишуканість мальовничій па-

літри, витонченість малюнка і тонкість

спостережень (особливо, при нама-

нді коней, що негайно

здобуло успіх у знаті), майстерна

гра світлотіні, <розчинення кра-

сік>, різноманітність методів повод-

ня з моделями, яких на полотні

може бути дуже багато, але які

ніколи не змішані безладно, -

такі основні якості мистецтва

Ваувермана, порівнюваного у цьому

сенсі лише з Тенирсом і з його не-

исчерпаемой радістю творчості.

Хронологія робіт Ваувермана часто

грунтується на зміні підпису

художника, від простої монограми

<Р> або <РН> і <W> в ранніх вироб-

ведениях до більш складної, перебуваючи-

щей з декількох букв <PHILS> - в

зрілий і пізній періоди. Як і

багато інші північні художники,

Вауверман часто писав фігури на

картини інших художників-Якоба

ван Рейсдала, Корнеліса Деккера,

Яна Вейнантса і, можливо, Хоббемы.

Він володів вагомим авторитетом,

оскільки серед його учнів були

не тільки його брати Пітер і Ян, але

також і Хендрік Беркманс, Эммануэл

Мурант, В. ван дер Бент, німці Якоб

Веєр і Маттіас Шайтс (цікавий

вже сам факт поширення твор-

кості Ваувермана в Німеччині, де

його завжди високо цінували, доведення-

ством чому служать великі соб-

ранія його робіт у музеях в Дрездені

(65 творів), Касселі (23) або

Мюнхені (17) і лише 13 - в Луврі і

10-в Мадриді), а також Курт Витхолт

(1642), Якоб Варнарс (1642),

Антоній де Хан (1656), гравер Ні-

колас Фіке, Баренд Гал, Біллем

Схеллинкс і, можливо, Адріан ван

де Велде. Крім того, його стилю

наслідували Хухтенбург, Лингелбах, Ян

Фаленс, Дірк Травні, Дірк Стоп, Херман

ван Лін, Хендрік Версхуринг, Абра-

хам Хондиус, Аудендэйк, Ф. Бік. Го-

кажучи про Вау-вермане, не можна не упо-

мянуть і про численних гравюрах,

завдяки яким творчість худож-

ніка отримало широку популярність,

особливо у XVIII ст. у Франції, де

у приватних зібраннях зберігаються багато

роботи майстра. Серед граверів були

Муаро, що виконав 89 гравюр, Ж. П.

Леба, Алиаме, Дюплес-сі-Берто, Ко-

шен, Муатт, а також Вейсброд, Дун-

кес, Мейджор, Данкертс, Странге,

Кралинге, Престел, Мартинази, кото-

які створили понад 160 гравюр. Про-

изведения Ваувермана широко предс-

тавлены у всіх музеях світу. У Держ.

Ермітажі зберігається одне з найбільш чу-

десных зборів картин художника

(49 робіт); у Франції, крім Лув-

ра, роботи Ваувермана знаходяться в

музеї в Нанті, Страсбурзі та осо-

бенно Монпельє, де, зокрема,

представлена одна з найбільш відомих-

вих картин майстра з зображенням

дюн. ненными життям фігурами і м'я-

кімі ефектами освітлення - ця кон-

цепция пізніше, в 1640-е, проявиться

роботах Дюжардена, Адріана ван де

Ведде, Яна-Батіста Венікса, Берхе-

ма, Поттера, Дірка Стопа, Асселейна

і, звичайно, Ваувермана, противо-

вага романтичним <руинным> видам,

з стаффаж-ньми фігурками і різкими

контрастами світло-тіні, що кукси-

вировалось итальянизирующими худож-

ніками першого покоління (1620-ті)

Пуленбургом, Карелом де Хохом, Пі-

насом, Бренбергом. Художник, обла-

дав багатогранним талантом, робо-

тавший з надзвичайною легкістю,

залишив, незважаючи на свою ранню

смерть, значне творче

спадщина (1908 X. де Грот соста-

вил каталог, що включав в себе бо-

далі тисячі картин Ваувермана), ху-

дожник, чиїм мистецтвом восхища-

лися, чиї роботи копіювалися і пе-

реводились в гравюри, художник, ок-

руженный учнями і натовпом подра-

жателей, Філіпс Вауверман, ще не-

давно счившийся одним з найбільших

майстрів в історії голландської жи-

вописи, сьогодні розглядається як

особистість меншого масштабу. Однак

вже сама різноманітність його творчесті-

ва свідчить про те, що мова

йде аж ніяк не про другорядне

майстра. Близько 1645, одночасно з

Якобом ван Рейсдалом, Вауверман

стає одним з найбільш ода-

перевірених пейзажистів харлемской шко-

ли; він пише види дюн, що виділяються

на тлі неба з крихкими хмарами,

немов з витканими світла. Один з

улюблених мотивів голландських

пейзажів - діагональне розташування-

ня піщаної дюни (Вейнантс, Адріан

ван де Велде, Рейсдал) - є,

швидше за все, винаходом Ваувер-

мана (а не Вейнантса, як це не-

рідко вважають). Відчуття світла

 

 

ЗМІСТ КНИГИ: «Енциклопедія живопису»