Вся бібліотека >>>

Зміст книги >>>

 

Мистецтво. Живопис

Енциклопедія живопису


Дивіться також: Живопис. Музеї

 

Софт:

Електронні альбоми «Життя і творчість великих художників»

 


 

Галереї художників в нашій бібліотеці:

З історії реалізму в російській живопису 18-19 століть

Картини російських художників першої половини 19 століття

Картини російських художників середини 19 століття

Віктор Васнецов

Врубель

Ісаак Левітан

Айвазовський

Шишкін

Костянтин Васильєв

Кустодієв

Полєнов
Маковський
Сєров
Бенуа
Рєпін
Сомов
Петров-Водкін
Добужинський
Богаєвський
Філонов
Бакст

Коровін
Бурлюк
Аполінарій Васнецов
Нестеров
Верещагін
Крыжицкий
Куїнджі

Олексій Венеціанов
Федір Васильєв
Іван Крамскої
Богданов-Бєльський
Горюшкін-Сорокопудов
Іван Білібін
Микола Ге
Суріков
Лев Лагоріо
Ніко Піросмані
Абрам Архипов
Боровиковський

Федір Алексєєв
Аргунов І.П.

В.Э. Борисов-Мусатов
Зінаїда Серебрякова
Юхим Волков
І.Є. Грабарь

Жуковський
Григорій Мясоєдов
Володимир Стожаров
М. Чюрльоніс
Фірс Журавльов

Андрій Рубльов. Ікони

 


 

Рафаель Санті
Веласкес

Боттічеллі

Ренуар

Клод Моне

Ієронім Босх

Поль Гоген

Ван Гог

Сальвадор Далі

Густав Клімт

Рубенс

Дега

ван Дейк

Ежен Делакруа

Дюрер

Тулуз-Лотрек

Шарден

Рембрандт

Мане
Карл Шпіцвег
Енгр
Франц Марк
Ганс Гольбейн (Хольбейна) Молодший
Леонардо да Вінчі
Аксели Галлена-Каллела

Хаїм Сутін

Модільяні

Поль Сезанн

Анрі Руссо

Каналетто

Адольф Менцель

Сіслей

Давид Фрідріх

Альтдорфер

Коро

Антоніо Корреджо

Тернер

Джон Констэбл (Констебл)

Лукас Кранах

Китайська живопис: Чжао Цзі

Японська живопис. Хокусай

Хасегава Тохаку

Утагава Тоекуни

Утагава Кунієси (Куниеши)

Живопис укійо-е: Кітагава Утамаро

Судзукі Харунобу

Андо Утагава Хиросигэ

Утагава Кунисада

Кейсай Эйсен. Жанри окуби-е, бидзинга

Цукиока Еситоси (Ешитоши)

Охара Косонь. Жанр "кате-е"(кате-га) - квіти і птахи

 


 

Лувр. Велика галерея (650 картин)

Музей Зелені Склепіння

Дрезденська збройова палата

Лондонська Національна Галерея

Із зібрання Лувра

НАТЮРМОРТ: Електронна бібліотека ДиректМедиа

Мистецтво Стародавнього Китаю

Мистецтво Стародавнього Єгипту

Колекція російських ікон 15-20 століть

 

Ієронім БОСХ Bosch, Hieronymus

(1453 ?, Хертогенбос - 1516, там же)

 

Нідерландський художник Два по-

передаються майбутнім поколінням сім'ї Босх, можливо походжен-

ходить з Ахена, жили в Хертоген-

бозе; дід Босха Ян і батько Антон ван

Акен були художниками. Відомо,

що в 1481 Босх поєднувався шлюбом з

дочкою заможного городянина Р.

ван дер Мервема, однак у них не

було дітей. У 1486 р. він вступив в

братство Богоматері, тим не менш

приналежність до цієї релігійної

групі не дає відповіді на питання про

джерела його художнього

натхнення. Рідкісні згадки про

його замовленнях (в 1488-1489 на замовлення

братства, Богоматері Босх виконав

стулки різьбленого вівтаря, а в 1504 по

замовлення Філіпа Красивого - картину

<Страшний суд>) не можуть бути увя-

пов'язані з його відомими твори-

мі. Еволюція Босха була реконструи-

делеговано Карлом де Тольнеем на основі

аналізу його творів. Ранні

роботи художника (<Розп'ятий Хрис-

тос>, Брюссель, Кор. музей витончених

мистецтв; два варіанти <Ессе Homo>,

Франкфурт, Штеделевский художест-

державний інститут, Бостон, Музей

красних мистецтв) не відрізняються

оригінальністю, незважаючи на зображення

раження майже карикатурних персона-

жей. Картина <Сім смертних гріхів>

(Мадрид, Прадо) відображає менше

поширену тему, пов'язану з

чисто народним гумором; кожен епі-

зод виконаний у манері жанрової сце-

ни, в якій акцентуються не ак-

аксесуари, а людські відносини.

Той же настрій характерно і для

композиції <Бенкет в Кані> (Роттердам,

музей Бойманс-ван Бенингена), бо-

більш насиченою алегоричними еле-

ментами, і особливо в картинах

<Смерть скнари> (Вашингтон, Нац.

гал.) і <Корабель дурнів> (Париж,

Лувр). Останній твір є-

ється, мабуть, першим прикладом ті-

ми, особливо близькою Босхом і кри-

кующей людське нерозсудливість і

нехтування вченням Христа. Це

також найраніша з картин, іс-

полненных в легкій манері (фігури

накидані кількома штрихами або

соковитими мазками). До цієї групи ра-

бот можна віднести і чотири панно

<Рай> і <Пекло> (Венеція, Палац до-

жей, згадані у 1521 у зборах

кардинала Гримани), які дають

близьку містики інтерпретацію середовищ-

невековых легенд; дві картини на

тему <Всесвітнього потопу> і <Пекла>

(Роттердам, музей Бойманс-ван Бе-

нингена), на зворотному боці ко-

яких зображені чотири сцени, не-

зрозумілі за змістом; нарешті,

<Несення хреста> (Відень, Музей істо-

теорії мистецтв). До зрілого періоду

творчості Босха відносяться великі

триптихи, високо оцінені Філіпом

II Іспанським. <Віз сіна> (Мадрид,

Прадо) розвиває тему людського

божевілля. Картини первородного гріха

і пекла, написані на стулках, про-

рамляют таємничу сцену, интерп-

ретация якої залишається не уточ-

ненной в деталях. У композиції об'єк-

единены реальні персонажі і взагалі-

ражаемые диявольські створіння, що

стане характерною рисою произве-

установ Босха. Чудовиська написані з

невичерпним по-ображением і анато-

мическим правдоподібністю. Картина

<Спокуса св. Антонія> (Лісабон,

Нац. музей старовинного мистецтва),

вразила уяву Флобера, -

одне з найзнаменитіших і загадоч-

вих творів художника. Епізоди

<Золотої легенди> розвиваються з

фантастичним дотепністю, і показує-

ся, що кожна деталь містить в

собі тонкі алегорії, але основний

темою залишається боротьба Добра і Зла.

На оборотній стороні стулок примі-

щены сцени <Взяття під варту>

<Несення хреста> з зображенням

смерті Іуди (повалення апостола,

який асоціюється зі страждання-

ми Спасителя заради людства).

<Страшний суд> (Відень, Збори Ака-

демии образотворчих мистецтв) яв-

визначається варіацією Босха на традиційно-

обернену тему. Шедевром майстра став

триптих <Сад земних насолод>

(Мадрид, Прадо), який має са-

мі різні тлумачення. На зовнішніх

стулках зображений третій день Тво-

ренію - як поетичне бачення,

якому всередині земної кулі, высту-

пающего з темряви небуття, відбувається

поділ елементів. У відкритому

вигляді триптих включає в себе карти-

ни <Рай> і <Пекло>, між якими

розташована композиція <Сад земних

насолод>: фантастичний пий-

запалення, заповнений парами або група-

ми оголених фігур, а також гі-

гантскими рослинними формами і

незвичайними тваринами. Деякі

дослідники вважають, що Босх

належав до секти <адамитов>, су-

існування якої наприкінці XV ст.,

однак, викликає сумніви. Швидше

все, центральна частина триптиха

присвячена спокусам і виродження

людства від обуявших його відчуває-

власних задоволень і сладострас-

тія. Гігантські фрукти - це сексу-

матеріальні символи, що нагадує визна-

поділ, який дав цій картині

Сигенца в 1576: <Картина суєтної

слави зі смаком суниці або гра-

ната>. Композиція <Пекло> (Мюнхен,

Стара пінакотека), за стилем поблизу-

кая <Саду земних насолод>, мож-

можна, є фрагментом <Страш-

ного суду>, написаного з Босхом

замовлення Пилипа Красивого в 1504.

Серія зображень святих примикає

до цієї центральній групі. Картина

<Св. Іван на Патмо-се> (Берлін-Да-

лем, музей) чудова своїм пий-

зажем: переходи кольорів, близькі

примитивистам, тим не менш ділять

пейзаж на просторові плани і

відображають реалістичне бачення ху-

дожника. Ці ж риси характерні і

для картини <Св. Ієронім> (Гент,

музей). Два триптиха в Палаці до-

лень в Венеції (<Вівтар пустельників>

і <Триптих св. Юлії>), на жаль,

погано збереглися. До цієї групи

творів можна віднести і такі

роботи, як <Св. Христофор> (Рот-

тердам, музей Бойманс - ван Бенін-

гена), <Іоанн Хреститель в пустелі>

(Мадрид, музей Хосе Ласаро Гальдиа-

але) і <Св. Антоній> (Мадрид, Пра-

до), пейзажні фони яких изоби-

луют деревами. У пізній період

своєї творчості Босх створив ще

кілька шедеврів - <Несення крес-

та> (Гент, музей), складений,

наче мозаїка, із потворних осіб,

яким протистоїть лише чистий і

прекрасний лик Христа і св. Вероні-

ки; <Поклоніння волхвів> (Мадрид,

Прадо) і <Св. Іван> (Берлін-Далем,

музей), в пейзажах яких соседс-

тво божественного світу з світом фан-

тастическим підкреслює присутності-

дію Зла, витає над Спасителем.

<Блудний син> (Роттердам, музей

Бойманс-ван Бенингена) - можливо,

найвище живописне завоювання

Босха; тут гармонійна поезія ко-

ричневых і сірих тонів оживлена

блідо-червоними акордами. Згідно

недавній гіпотезі, ця картини

зображує класичну алегорію -

рознощика чуток (одного з <дітей

Сатурна>), тобто одне з чотирьох

станів людини, меланхолію.

Твори Босха зіграли важливу

роль в мистецтві тієї епохи як сво-

їй таємничістю, так і иконогра-

фическим багатством. Головне нап-

виправлення його творчості виникає

з моральних тривог і дозволяє

поставити його в релігійний кон-

текст того часу (доктрина <Devo-

tio modema>). Звичайно, пристрасть Бос-

ха до зображення монстрів, а іноді

і сексуальну фантазію художника

можна розглядати з точки зору

психоаналізу, але подібний <аналіз>

може бути зроблений лише після

розмежування основних тем його кар-

тін. Роботи Босха неодноразово ко-

пировались як за життя майстра,

так і в XVI ст.

 

 

ЗМІСТ КНИГИ: «Енциклопедія живопису»