Вся бібліотека >>>

Зміст книги >>>

 


Угры и обрыІсторія Російська


Татищев Василь Микитович

ЧАСТИНА ПЕРША

ГЛАВА 27. Угри й обри, по іноземним гуни і авари, у давніх есседоны

 

1. Ці два народи, у Нестора угри й обри, у закордонних всіх - гуни і авари, досить відомі. Нестор наш їх розрізняє, угрів за слов'ян, а обриев за сарматів шанує, іноземні ж обидва за один рід шанують, про що в Лексиконі історичному загальному докладно показано. І хоча з ними слов'ян було багато, але вони, як допомагають або присовокупленные сим порахувати можна, про що буде після, а тут про ім'я представлю.

 

2. Комани. Звання слов'янські близько Куми. Амазоны. Есседоны. Угри - слов'янське ім'я, що означає у гір мешкали, бо вони достовірно у гір Кавказьких по річках Куме, Тертку і, може, до Сулака мешкали, слідчо, це ім'я, думаю, не власне їх, але слов'янами від місця проживання дане, самі ж іменувалися команів, або куманами. Воно хоча від річки Куми або річка від них так названа, але якої мови і що значить, не знаю, бо кума хоча в слов'янському або російській мові слово відоме, але були ль там слов'яни, справді сказати не можна. Правда, Птоломей близько тих місць багато народів слов'янських імен показав, як наприклад коноплены, сабочи, зинхи, матері та ін., гол. 15. Він же згадує поблизу цих місць агаритов і пагаритов, що, вважай, з іменем угри єдине значить, але він сам у тих місцях не було і ні на кого колишнього і досить обізнаний не посилається, швидше, думаю, більше від слов'ян дані або перекладені за власні вказав, як у гол. 10 ширша про таких показано. Проте ж і то ймовірно, що слов'яни під ім'ям амазонов з Колхиса і Каппадокії перейшовши, при Волзі поблизу них жили, про що гол. 12, н. 50, гол. 14, н. 68, гол. 32 і 34. Пліній називає цих угрів есседоны, гол. 14, н. 36. Птоломей називав исседоны, проте ж він два Исседона, серический і скіфський, поклав, і тут мається на увазі скіфський, дивись гол. 12, н. 37 і гол. 25. Порфирогенит - магиары і мазар, турки - маджары, гол. 16, н. 21.

 

3. Страленберг, стор 32, розповідає, що татари їх іменували ойгуры, про яких я в Астрахані досить вченого бухарца питав, якийсь народ ойгуры і що назва їх означає. На що він мені з давньої історії розповідав, що народи цієї сторони від Волги до гір і по Дону всі именованы у них кипчак (тобто пастирі, як у греків номади), яких татари, завоювавши, більшіс?ю частину за Аральське море перевели, і одні каракипчак, тобто подлейшие (тобто нижчого стану), на відміну від інших, здавна там колишніх, інші ойгуры именованы. Та й бухарцы про себе звіщають, що вони від Волги переведені, що і Страленберг, стор 35, підтверджує. Що ж ойгур значить, справді не могли сказати, чому я думаю, що вони слов'янське назва угр у ойгур і уйгур перетворили. Страленберг ж на різних місцях про уйгурах дуже різне розповідає, в іншому місці їх до татар, ще в іншому до сарматів, не знаючи цієї великої різниці, зараховує. Абулгазі, думається, згідно зі сказанням бухарців розповідає, коли всі народи між Волгою, Кавказькими горами і Меотисом каракипчак іменує, а кордон по Волзі проводить. Кипчаків рід між кайсаками і у башкирів досить великий і знатний.

 

Тому, думаю, досить ясно, що угри, овары, уйгури, кипчаки - все одно і від цих місць відбулися, а самі комани у росіян потім половцями именованы, гол. 26. Але про уграх, думаю, і в доказ служить, що стародавні російські історики Угорщину завжди Угри, а королів угорські іменували, поляки ж Угорщину перетворили, чому і наші нові пішли, хоча цього імені ні вони самі, ні інші іноземні не знають.

 

4. Місце їх проживання залишилися великі міста запустевшие позначають, між якими знатнейший на правій стороні річки Куми, від Каспійського моря відстанню до 200 верст, Маджары іменований, який я в 1742-му році навмисне посилав описати, план і проспект зняти. Оне зміцнення не досить чітко, сажнів на 300 впоперек, але ознак будівель по річці більше 2000 сажнів видно, а від річки до степу до 500 сажнів; будівель в ньому: великий круглий храм з куполом, в діаметрі 6 сажнів, зі стінами в вишину з куполом сажнів 8 або 10; на куполі зверху було кругле вікно поперек на сажень чи футів 6 аглинских; три двері від півночі, сходу і заходу, а на південь вікно кругле; у північних дверей великий рундук, на якому явно 5 стовпів портал утворювали; оні стовпи розвалилися, тільки п'єдестали великих чотирикутних каменів, хоча пошкоджені і висоти прямо сказати не можна, але ще видимі; в інших дверей хоча пороги не низькі, але ні сліду рундуків не видно. Крім цього, недалеко стоять дві церкви чотирикутні з вівтарями, подібні християнським, і при одній явно дзвіниця або вежа була, так розвалилася; оскільки тоді дзвонів ще не було, то, може бути, магометанська для созывания на молитву побудована; кілька будинків та одиноких палат, багато або мало несповна. Інший град на річці Тертці, від Изляря з 200 верст, Тартупь називаємо, має кам'яні стіни і всередині церква з башнею високу круглою і руїни колишніх якихось палат. 3) На кресленні Юлат. 4) Вище його у Великий Кабарде в горах, в якому християнська церква стоїть ціла і замкнута, в ній звіщають, що багато грецьких книг знаходиться, тільки в неї під смертю входити заборонено, а книги, звіщають, через вікна можна бачити. Я охоче бажав через посланих упевнитися, тільки й місто нім живуть поруч не пустили. 5) На Сулаке, іменованої Андрєєв, запустілий кам'яне місто, поперек не більше 150 сажнів, стіни товсті і високі, з великих каменів тесанних состроены і одні ворота має, але в нього від марновірства нікого не пущать, розповідаючи багато байки. Ім'я це нове, дане від донських козаків, що пішли під час взяття Астрахані з отаманом Андрієм Шадрой. Та інші ще в горах міста знаходяться. Це особливо про Моджарах дивно, звідки такі великі камені брали, бо ні за 200 верст такого не знаходиться.

 

5. Ім'я Маджары якої мови і що значить, я не зазнати зміг, але що він був житлом тих угрів, то запевняє: 1) Турки і татари цей град іменують Старі, а Угорщини - Нові Маджары, гол. 16, н. 21. 2) Королі угорські в титулі іменувалися королі команские і понині прапор королівства Команского при коронуванні вживають, як Дилих та Ортелій воспоминают, слідчо, оце імена вони від Маджар цього міста і від річки Куми з собою занесли. 3) Оні угорські письменники хоча тлумачать, нібито назва Угорщина з гуни і авари складання сталося, і перш гунавары, потім гунивары і гунгры змінено, як точно сказано нижче, але, мені здається, неправильно, бо авари, за сказанням Нестора, задовго перш угрів перейшли, і угри, прийшовши, оних підкорили і більшою частиною винищили, але швидше, думається, з слов'янського угри у унгри, а додатком до початку букви Н у гунгары перетворили, чому приклад безліч імен грецьких додатком А, у латинистов букви Н, як наприклад Ієронім, Олена Героним і Гелена змінено.

 

6. Страленберг вельми нерассудно ім'я гунгаров від татарського від уйгур виробляє і знову сам собі, стор 32, суперечить, вказуючи їх сарматами, від річки Увим і Ним, що течуть у річку Південь, а деякі і точно від річки Південь вказують, тому замість угри югри виробляють. Це від незнання російської історії, бо, по-перше, цей студений і малолюдний межа великого числа людей зробити не може; 2) стародавнє ім'я їх пермы і зыряне, а югри і югдоры перед п'ятистами роками російського панування від річки Півдня надано; 3) Страленберг, натягуючи до вимислу, до імені річки Вымь додав У і зробив Увим, якої немає. Стародавні ж, Адам Бременський, Петро Дікман і найстаріший російський історик Іоаким, гунов вказують з Великої Русі межі Хунигард, гол. 17, н. 49.

 

Слов'яни хоча давно в Паннонії були і задовго до пришестя угрів, оваров та гунів, яким від Дунаю населиться вільно було, але Нестор точно вказує, що і з цими слов'яни були, звідки прийшли, не показано. Проте ж я вище показав, що слов'яни при Волзі досить давно жили і з уграми, як про болгарах і казарах в гол. 34 показано, могли бути. Але інше яснейшее сказання Іоакима, гол. 4, н..., що слов'янські князі з Великої Русі з військами на захід послані, чому багато єврейські письменники згідно вказують. Страленберг з Дікмана і Адама Бременського призводить, що Хунигард вітчизна гунов, оний же град був у Великій Русі, дивись гол. 38, але Йоаким, н. 8, вказує імена князів Хунигарда і Колмогарда, і, може бути, від князя Хунигарда гуни ім'я отримали. Про Гордорике ж точно з Стрыковского показано, що з Атиллою заодно був. Тому можна вірити, що гуни були слов'яни, як Прокопій, бачиться, точно їх у Війні готичної, кн. I, слов'янами іменував, гол. 33, н. 4, хоча в співтоваристві того великого війська кількість сарматів від Куми, Русі і Польщі їх перевершувало, чому в Угорщині мови сарматського більше, ніж слов'янського, залишилося, про що Страленберг, стор 24, н. 81, Карпеин, гол. IV, арт. 5, Рубрик, гол. 23, засвідчують і в частині II, н. 23, показано.

 

Йордан алан, будучи противником і ворогом угрів і гунов, склав досить смішну і швидше дурну байку, нібито Філімер, король готфов, прийшовши в Паннонію, вигнав з війська свого кілька алраунян, або чаклунок (які звичайно, перед військами ходячи, ворогів і проклинали чародействами перемоги споспешествовали). Оні, совокупясь любодейством з фаунами або лешими, гунов породили.

 

7. Сирсы. Авари. Про час приходу угрів в Паннонію історики також не дуже згодні. Нестор перший раз вказує під час Ираклиево близько літа 623-го. Готфрід в Хроніці літо 331 пише таке: "У цей час цісареві несподівана війна трапилася, готфы через Польщу, Литву і Валахію у Фракію напад вчинили". А в 734-м: "це час прийшов страшний народ гуни з далечайшей Татарії і так готфов утеснили, що вони змушені були частину землі їх поступитися". Чому Бельський згідно вказує, гол. 23, н... Аттилла, король їх, помер у 454-м. Готфрід ж в 564-м: "Мавриций перш сходження на престол багато перемоги отримав, лонгобардов, скіфів і інші варварські народи з Фракії і Місії вигнав, що вони примушені були в горах захищатися. Ще ж при кордонах Болгарії влаштувався народ сирсы і авари. Їх же король Кахас, або Каган, примусив Мавриция проти цих грабіжників послати військо, якому Каган поступився. В 592-му цей Каган знову на Фракію і Місію напав, і примушений був Мавриций поступитися, але воєвода його Пріск примусив сирсов і аварів повернутися. Каган ж, розлютившись, 595-м напав на Італію і, пройшовши Далматію і Славонию, Мавриция победя, в такий страх призвів, що той має намір був Константинополь залишити".

 

8. Серби. Тому явно, що перше пришестя гунов згідно з Несторовым в 4-му столітті після Христа учинилось; сирсы ж, думаю, нинішні серби зіпсовано именованы. Каган не ім'я, по суті, але знатність, гол. 16, н. 42, ч. II, н. 128. Що ж Готфрід імена більш пізні і тоді невідомі, як наприклад Литву, Польщу, Русь, татар та ін., згадує, она нерассудность у багатьох німецьких письменників у перекладах стародавніх історій знаходиться, ніж чималу темряву наносять.

 

Угра гори. Авари. Нестор ж друге пришестя поблизу часу Олегова вказує, чому і угорські про двох парафіях згідно вказують. Артелий, частина I, аркуш 1, коротко погодить: "Друге пришестя в Паннонію гунів і аварів було з російських місць, де і понині югри своє ім'я зберегли, і від того ті югри і гуни сукупно гунгары іменувалися". Дилих в Історії угорської 1 докладніше показав, стор 2: "Прийшли гуни з Скіфії через Меотіс і, вигнавши готфов, Паннонію захопили, але Карл Великий самих їх поламав. І коли про те нащадкам їх, що живуть у Скіфії, стало відомо, то вони, зібравшись під час Орнольфово, в Паннонію напад вчинили. Так з тих ж місць від гір, Угра іменованих, народ авари до них пристали і від обох імен гунів і аварів спочатку гунивары, потім гунгары разом іменувалися". З цього видно, що Дилих, не знаючи, що слово угри в слов'янському означає, за власне ім'я якихось гір прийняв. З цього ж імені угри і відбувається утворення нового Угорщина, або Унгария, ближче, як я показав. Він же, стор 91, 744-м розповідає: "Через роксаланов Московію, сарматів і через інші народи гуни без війни в Паннонію прийшли. Головний їхній вождь був Алмо, який листах своїх хвалився бути нащадком Німрода". Що ж він каже, без війни прийшли, то й наш Нестор точно вказує. Про мову їх Дилих, стор 55, розповідає, що з богемами подібний, тобто слов'янський мали. З сього, думається, вельми ймовірно, що гуни, слов'яни з Великої Русі ім'я від граду або князя Хунигарда отримали. Іван Магнус, уподібнити Йордану, бажав всі славні справи інших народів своєму додати, так і цих гунов не пропустив за єдинородних готфам причесть, хоча точно, звідки походять і яким шляхом проходили, показати від древніх не може. Ще менше їх мову готичний схожим показати зручно.

 

9. Обри і авари. Обри в історіях іноземних ті ж самі абары, авари, абарос, абарины, аваритес і авирать именованы. Значення їх імені по різниці назв у різних письменників різно, і тому що в різних мовах подібні ним слова знаходяться, і тому точно сказати не можна. В сарматському, їх власній мові, оварос значить далекий, віддалений, що, може, угри їм дали від того, що вони далі на схід і горах або в горах мешкали. Аварит - перевага, перевага. У слов'янському обрим - великотелесный, мужній, у Біблії руської, Буття, гол. 19, гігант, псалом, 18, ст. 7, псалом 32, ст. 16, велетень, в польській же Біблії, псалом 19 і 33, обрин. Але це ім'я не власне слов'янське, а швидше від великого зростання і свирепства таких людей сталося, також як від скіфів дієслово поневіряння і скіл замість мандрівний, перехідний, бездомовный або вештання по людях ходить, від короля Скила, про який гол. 1 згадано, відбулося, хоча можливо і те, що королю від мандри ім'я дано, як і нині таких скіл називають і дієслово скиляжность від цього.

 

10. Овары. Кумики. Андрєєв гр. Сулак р. Пришестя їх. Про місце, звідки прийшли, європейські письменники, також як про гунах, точно не показують, але в цілому з розлогих місць Сармации або Скіфії і від меж росіян. А оскільки про уграх, їх союзників, вище досить показано, що від гір Кавказьких і від річки Куми, то потрібно і ним давнє проживання поблизу мати, та зважаючи на те, що в Дагистани понині народ овары, мужністю і хоробрістю славиться, від їх залишки, тому можна повірити, що вони за рікою Терком, де нині кумики, лезгинцы, овары та ін. мешкають, житло мали. Їх з чималого розміру будівлями міста кам'яні запустевшие залишилися, особливо фортеця Андрєєвої села, про яку вище згадав, на річці Сулаке, що з-за величезної величини каміння, для будови вжитих, подиву гідна, і особливо тим, що такого каменю в близькості оного будови нині не знаходиться. Вищезазначені авари в Дагистанн нині по єдності віри за татар шануються, але за мовою їх видно, що були сарматами, бо з татар рідкісний їх розуміть може. Готфрід в Хроніці в 564-му написав, а Мартиние вказує це у 600 літо. Лексикон географічний: "Овары, з королем їх Кагасом (Каганом) прийшовши, Мавриция імператора перемогли". Гербелот, Бібліотека ориентальская,2 розповідає, що про них вперше під час Юстина молодшого близько літа 567-го стало відомо. Наш же Нестор прихід їх проживання і за Дністру перед приходу угрів згадує, частина II, н. 24 і 264. Про рід або мовою деякі їх, як і Страленберг на різних місцях, за один рід з уграми або гунами шанує, ім'я їх з турецького виробляє, стор 24, але без якоїсь ясності. Будрант же правильно їх у роді розрізняє. Угорські письменники, яких я мав, жоден про те не згадують, хіба тільки у Бонфини 3 є про тому сказання.

 

 

ПРИМІТКИ

 

1 Дилих Вільгельм (Dilich, справжнє прізвище Шефер, Sch?ffer, Schefer, Scheffer, Wilhelm, рід. ок. 1575-1580 - розум. 1655), гессенський хроніст і історик ландграфа Моріца. Автор "Гессенської хроніки" (Hessische Chronik, Kassel, 1605), яку Татищев неправильно називає "Угорською історією". Інша робота Дилиха "Kriegs-Buch".

 

2 Гербелот. Де Гербело Варфоломій (de Herbelot Berth?lemy, 1625-1695), французький філолог. Автор "Biblioth?que orientale ou Dictionnaire universel conte-nant tout ce qui fait connaitre les peuples de l Orient" (Pans, 1697).

 

3 Бонфини Антоніо (Bonfinus Antonius, 1427-1502), італійський історик, що жив і працював в Угорщині. Автор "Historia Hungarica" (Viennae, 1744).

 

Зміст книги >>>