Вся бібліотека >>>

Зміст книги >>>

 


Причины разности названий народов Історія Російська


Татищев Василь Микитович

ЧАСТИНА ПЕРША

ГЛАВА 10. Причини різниці назв народів

 

Сусідніх назв відмінність. Переменения від греків. Латини теж погрішили. Відмінність вимови. Літери для іншомовних. Переходження змінює. Не слід тому дивуватися, що у всіх авторів народи і урочища різні і мало схожі назви мають. Воно, як вище сказав, могло від різних причин учиниться: 1) Що сусідні або далеко розташовані, а особливо іншомовні письменники, невиразно вислухавши назва, неправильно писали, наприклад татар всі європейці неправильно пишуть тартари. В родоводі Гибнеровой табелі государів російських покладені такі імена, що анітрохи на справжні не походили, наприклад замість Євдокія, Всеволод, Ростислав, Ірина, Кремль, Годунов покладені Оттокеза, Сервалдус, Росиславус, Герния, Креммелин, Годенов і протч. 2) Сусіди дають областях і народам імена самі, про яких або інші ті самі народи не знають, як у народах скіфів і сарматів імена грецькі та латинські. Так ближче можна бачити: ми називаємо німці, вони самі звуться теутш, латини звуть германа, французи - аллемани, фіни - саксолайн; одно про нас та інших народи знаходимо. І хто про цих імена без мистецтва в тих мовах довідатися може? 3) Багато не мають таких букв, які інший народ має, і вимовити, не тільки написати, не можуть. Наприклад Ж і Ч латинисты і німці написати правильно не можуть, наприклад замість Житомир, Жукотин, Чернігів, Черкаси пишуть Зитомир, Зукотин або Укотин, Цернигов, Зиркассы і протч., для яких з великим старанням і розумом складені німецькою мовою лексиконы цивільний, історичний, географічний і протч.; що росіян назв стосується, крім вельми несходственных описів, імені єдиного почитай правильно написаного немає, тоді як з ним про Персії, Індії, Китаях, Турків та інших набагато краще відповідність сподіватися отримати можемо. 4) Багато за звичаєм додають в іменники літери, наприклад бачимо у греків А, у латин Н всюди годяться, наприклад, замість люты, загорие, малосвента, мадоки, максобы, сауроматы знаходяться алюты, азагориум, амалосунты, амадоки, амаксобы, асармауты. А латинисты: hamachobi, hamodoci і протч., що велику різницю у значення назв робить, бо у греків А привід негативний, слідчо по-російськи сказати нелюты, немалосвенты і протч. Ще ж і те бачимо, що греки у сарматських та іменах скіфських Б за В, замість Т іноді ? клали, не зваживши, що такого вислову літери, крім греків, ніхто не має, з-за того ону латинисты за Т, а у нас за Ф вважають і вимовляють. 5) У вислові різних літер народи велику різницю мають, що латинисты замість грецьких Василь, Кирило, киммеры кажуть Базилій, Цириллюс, циммеры. А самі ж греки неправильно латинські вимовляють, наприклад замість Бонифатий, Бенедикт, Цицерон пишуть Боніфатій, Венедикт, Кикерон. І ще народи, латинські літери вживають, різні, одну двояко і трояко вимовляють, наприклад J і G як наші Ж і М, інший народ обидві за Ж, Ch одні як Ш, як інші X, треті як Год кажуть, чого в перекладах на нашу мову з різних мов одне ім'я за два і за три різних шанується. Сармати S і Ch латинських не мають, за П Б, Т Д вважають. Слов'яни ж А так мало спочатку вживають, що немає більш, як займенник аз, прийменник а так вигук ах, і більше ні одне слово c А не починається, до того ж грецьких Ф і ?, латинських F і Н не мають і двох голосних поспіль не кладуть, але мають особливі літери, такі як Е, Ю, Я, з чого можна зрозуміти, що з такими дивними, чужими літерами слова в мові слов'янському зовсім не слов'янські, але частиною від недостатнього знання, частиною від необережності письменників учинилось, як бачимо в подорожах Рубрика,1 Карпеина,2 Венета 3 і інших описателей татарських, що через брак відповідних літер назви точно зобразити і правильно написати не могли, так що замість Чингіз, Черенбодан, Черкес і Чегодай іменували Зингис, Цыренподан, Иркан і Заготай. Не менша могли перекладачі і переписувачі зіпсувати, а також бачимо деяких старих письменників про нас, таких, що немалий час у Русі жили, а імен правильно написати не вміли, як показано вище, і особливо Страленберг, багато років у Русі пробувши, з татарами часте обходження мав, але російські слова і татарські неправильно писав і мало сходственные деривації поклав. 6) Греки і латини багато імен істотні перевели, як наприклад Йосип Флавій скаржиться на греків, що для єдиного тільки вухам їх звуку або приємного вимови назви народів, урочищ спотворили, і ця похибка не менше і у нас є, що народи і міста іменують від деяких обставин вельми інакше і анітрохи цим не подібно. Тут же я врахував в основному все те, що з грецького на латинський, а з латини на німецьку та польську мови попереведено, з того що я зібрав, але може в перекладах найбільша в іменах похибка бути, і в переказах може похибка якого-небудь перекладача мене обдурила і від істини віддалила, і це більш досвідчений в тих мовах, ніж я, виправити може. 7) Деякі народи, переходячи, для місць самі собі назви придумували і тим в історію плутанину внесли. Про це найкращий приклад, що ми, слов'яни, або венеди, ім'я русів прийняли.

 

8) Що ж російські письменники багатьох народів, таких як готовий, цымбров або кимбров, аланів та інших, мало або дуже не згадують, оне може тому, що тих назв у цих країнах під час Несторово не було, а останки їх, присовокупясь до інших, ім'я своє забули, як про багатьох доказ бачимо, наприклад бярмы у всіх північних письменників сильний і великий народ досить відомий був, який Іоанн і Олаус Магнус,4 а також Саксон Граматик, Мюнстер 5 в Космографії та інші згадують, але у наших замість того корела і емь, гол. 29.

 

9) Багато степових народів іменуються за назвою власників, як то у частині другій та гол. 16, н. 47 і гол. 26 досить показано. Наші письменники, але безумні, іменували зюнгоров контаншинцы, торгаутов аюкины колмыки тощо, через що давно чимале замішання в історії і географії завдали. Але так як всі ці три головні назви і народу роздільні колись були, то я їх також розділивши, кожного окремою главою для зручнішого пояснення давніх, а цікавим і наймудрішим на краще розгляду та виправлення уявляю.

 

 

 

ПРИМІТКИ

 

1 Рубрик. Вільгельм Рубрук (Rubruck. Roebroeck Wilhelm, XIII ст.), фламандець, чернець і мандрівник. Їздив у 1253-1255 рр. через Крим в Монголію з посольством від французького короля Людовика IX. Його опис цієї поїздки разом з описами подорожей Плано Карпіні і Марко Поло було видано у французькому перекладі П. Бержерона "Voyages fails principalement en Asie dans les 12-e, 13-е, 14-е і 15-e si?в школі, хто" (La Haye, 1735). Російський переклад: Іоанн де Плано Карпіні. Історія монголів; Вільгельм де Рубрук. Подорож у східні країни / Вид. А. В. Малеїн. СПб., 1911.

 

2 Карпейн. Карпіні Джованні де Плано (Carpini Iohannes de Piano, de Palatio), італієць, неповнолітній. Здійснив у 1246 р. подорож в Татарію та інші східні країни.

 

3 Венет. Марко Поло, на прізвисько Венет (Венеціанець) (Paulus Marcus Venetus). У 1269 р. здійснив подорож на схід", котра тривала 17 років.

 

4 Олаус Магнус (Magnus Олаф, XVI ст.). архієпископ упсальський, залишив кілька історичних творів і видав працю свого брата Івана.

 

5 Себастьян Мюнстер (M?nster Sebastian, 1489-1552), німецький географ, автор "Космографії" ("Космографії", Basel, 1544).

 

Зміст книги >>>