На головну сторінку бібліотеки

Зміст книги

 

 


кудесники и кудесничествоказания російського народу

зібрані Іваном Петровичем Сахаровим

 

 

Російське народне чернокнижие

 

Сказання про кудесничестве

 

Змова на остуду між чоловіком і дружиною

 

Стану я не благословясь, піду не перекрестясь, не дверима, не воротами, а димним вікном так підвальним колодою, покладу під шапку п'яту, під п'яту, не на сиру землю, не на сиру землю та в чорний чобот; а в тому чоботу побіжу я в темний ліс, на ве озерищо, в тому озерище пливе челнище, у тому челнище сидить чорт з чертищей; швырну я з-під п'яти шапку в чертища. Що ти, чертище, сидиш в челнище, з своєї чертищей? Сидиш ти, чертище, геть особою від своєї чертищи; піди ти, чертище, до людей в попелище, посели, чертище, свою чертищу такого-то у избище, а в тій избище, не як ти, чертище, зі своєю чертищей, живуть людища мирно, любовно, один одного люблять, чужих ненавидять. Ти, чертище, вели чертище, щоб вона, чертища, розпустила волосища; як жила вона з тобою в челнище, так жив би, такий-то, зі своєю дружиною избище. Щоб він її ненавидів. Не мимохідь, не поступя, розлилася б його ненависть по всьому серцю, а в неї по тілу неугожество, не могла б йому ні в чому догодити і остогидла йому своєю красою, омерзела б йому всім тілом. Як легко мені буде відступити від тебе, як легко дістати шапку з озерища; тобі, чертищу, зберігати шапку в озерище, від риби, від рибака, від злого чаклуна. Щоб не могли її ні риби з'їсти, ні рибак дістати, ні злий чаклун отколдовать, на світ і на лад. І замість рукописи кровної віддаю тобі я слину.

 

 

 

 

 

 

На головну сторінку бібліотеки

Зміст книги

 


При перепублікуванні посилання на Бібліограф.com.ua обов'язкове