На головну сторінку бібліотеки

Зміст книги

 

 


кудесники и кудесничествоказания російського народу

зібрані Іваном Петровичем Сахаровим

 

 

Російське народне чернокнижие

 

Сказання про кудесничестве

 

Змова від лихоманки

 

На горах Афонських стоїть дуб мокрецкой, під тим дубом сидять тринадесять старців з старцем Пафнути-го. Йдуть до них двенадесять дівчат простоволосих, простопоясых. І сказав старець Пафнутій, з тремянаде-сять старцями: хто ці на нам идоша? І рече йому двенадесять дівиці: єсмь ми царя Ірода дочки, йдемо на весь світ кістки морозити, тіло мучити. І сказав старець Пафнутій своїм старцям: зломите за три прута, тим станемо їх біта по три зорі ранкових, по три зорі вечірніх. Взмолишась двенадесять дів до тринадесять старцям з старцем Пафнутием. І не навіщо ж бисть їх благання. Та розпочато їх старці біта, теревенячи: Ой ви єси, двенадесять дівиці! Будьте ви трясуницы, водяніци, розслаблені, і живіть на воді студениці, світ не ходіть, кістки не знобите, тіла не мучте. Побегоша двенадесять дівчат до воді студениці, трясуницами, водяніцамі, розслабленими.

Заговорюю я раба, такого-то, від висушення лихоманки. Будьте ви прокляті двенадесять дівчат в тартарари! отыдите від раба, такого-то, в темні ліси на сухі дерева.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На головну сторінку бібліотеки

Зміст книги

 


При перепублікуванні посилання на Бібліограф.com.ua обов'язкове