На головну сторінку бібліотеки

Зміст книги

 

 


кудесники и кудесничествоказания російського народу

зібрані Іваном Петровичем Сахаровим

 

 

Російське народне чернокнижие

 

Сказання про кудесничестве

 

Змова на шлях доріжку

 

Їду я з поля на поле, зелені луки, в долішні місця, за ранковим і вечірнім зорях; вмиваюся медяною росою, утираюсь сонцем, облекаюсь хмарами, опоясываюсь частими зірками. Їду я в чистому полі, а у чистому полі росте одолень-трава. Одолень-трава! Не я тебе поливав, не я тебе породив: породила тебе мати сира-земля, поливали тебе дівки простоволо-сыя, баби-самокрутки. Одолень-трава! Одолей ти злих людей: хвацько б на нас не думали, кепського не мислили. Віджени ти чарівника, ябедника. Одолень-трава! Одолей мені гори високі, доли низькі, озера сині, береги круті, ліси темні, пеньки та колоди. Йду я з тобою, одолень-трава, до Окиан-моря, на річці Йордані, а в Окиан-морі, в річці Йордані лежить бел-горючий камінь Алатир. Він міцно лежить переді мною, так би у злих людей мова не оглянувся, руки не здіймались, а лежати б їм міцно, як лежить бел-горючий камінь Алатир. Заховаю я тебе, одолень-трава, у завзятого серця, у всьому шляху і у всій дороженьке.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На головну сторінку бібліотеки

Зміст книги

 


При перепублікуванні посилання на Бібліограф.com.ua обов'язкове