На головну сторінку бібліотеки

Зміст книги

 

 


кудесники и кудесничествоказания російського народу

зібрані Іваном Петровичем Сахаровим

 

 

Російське народне чернокнижие

 

Сказання про кудесничестве

 

Змова красної дівиці про збереження в дорозі полюбовного молодця

 

Лягала спати я, раба така-то, в темну вечірню зорю, поздным-пізно; вставала я в червону ранкову зорю, раным-рано; вмивалася ключевою водою з загорного студеньця; утиралась білим платом, батьківським.

 

Пішла я з дверей у двері, з воріт у воротях і вийшла в чисте поле. У чистому полі охорошилась, на всі чотири сторони поклонилася, на горючий камінь Алатир ставала, міцним словом заговорилася, чистими зірками обтыкалась, темною хмарою покривалася.

 

Заговорюю я, раба така-то, свого полюбовного молодця-такого-то-про сбереженьи в дорозі: міцно, на століття, на всю життя.

 

Хто з лузі всю траву выщипит і виїсть, з моря всю воду вип'є і не взалкает, і той би моє слово не переміг, мій змова не розірвав. Хто з злих людей його обзорочит і обпризорочит, і околдует, і зіпсує, у них би тоді з лоба очі повивертало в потилицю; а мою полюбовної молодцю - такого-то - шлях і дороженька, доброго здоров'я на розлуці моєї.

 

 

 

 

 

 

 

 

На головну сторінку бібліотеки

Зміст книги

 


При перепублікуванні посилання на Бібліограф.com.ua обов'язкове