Вся бібліотека >>>

Зміст розділу >>>

 


портрет Чехова

Російська класична література

Антон Павлович Чехов


 

Жахливі трагіки і прокажені драматурги

 

 

ЖАХЛИВО СТРАШНО-ОБУРЛИВО-ВІДЧАЙДУШНА ТРРРАГЕДИЯ

 

 

Дій багато, картин ще більше

 

 

Д е й с т в у ю щ и е л і ц а:

 

М й х В а л Л е н т о в и й, чоловік і антрепренер.

Т а р н о в с к и й, раздирательный чоловік; з чортами, китами і

крокодилами на «ти»; пульс 225, температура 42,8.

П у б л і к а, дама приємна у всіх відносинах; їсть все, що

подають.

К а р л XII, король шведський; манери пожежного.

Б а р о н е с а, брюнетка не без таланту; не відмовляється від

дріб'язкових ролей.

Г е н е р а л Е р е н з в е р д, жахливо великий чоловік з голосом

мастодонта.

Д е л а г а р д і, звичайний чоловік; читає роль з

розгальмованістю... суфлера.

С т е л л а, сестра антрепренера.

Б у р л ь, чоловік, вивезений на плечах Свободіна.

Г а н з е н

П р о ч і є.

 

ЕПІЛОГ*

_______________

* Я хотів було поставити: «Пролог», але редакція каже, що тут чим

неймовірніша, тим краще. Як їм завгодно! Прим. наборщ.

 

Кратер вулкана. За письмовим столом, покритим кров'ю, сидить

Тарновський; на його плечах замість голови череп; у роті сірка горить;

ніздрів вискакують презирливо усміхнені зелені бісики. Вмочує Перо

він не в чорнильницю, а в лаву, яку заважають відьми. Страшно. В повітрі

літають бігають по спині мурашки. В глибині сцени висять на розпечених

крючьях трясуться жижки. Грім і блискавка. Календар Олексія Суворіна

(губернського секретаря) лежить тут же і з бесстрастностью судового

пристава передбачає зіткнення Землі з Сонцем, знищення всесвіту

і підвищення цін на аптекарські товари. Хаос, жах, страх Інше...

доповнить фантазія читача.

 

Т а р н о в с к и й (гризучи перо). Що б таке написати, черрт

візьми? Ніяк не придумаю! «Подорож на Місяць» вже було... «Бродяга»

теж був... (П'є палаючу нафту.) Треба придумати ще що-небудь... отаке,

щоб замоскворецким купчихам три дні поспіль чорти снилися... (Тре собі

лобову кістку.) Гм... Ворушіться ж ви, великі мізки! (Думає; грім і

блискавка; чути залп з тисячі гармат, виконаних за малюнку р. Шехтеля;

щілин виповзають дракони, вампіри і змії; в кратер падає великий скриню,

з якого виходить Лентовський, одягнений у велику афішу.)

Л е н т о в и й. Здорово, Тарновський!

Т а р н о в с к и й,

В е д ь м и,

П р о ч і е (разом). Здравія бажаємо, ваше-ство!

Л е н т о в и й. Ну що? Готова п'єса, черррт візьми? (Махає

кийком.)

Т а р н о в с к і й. Ніяк немає, Михайло Валентінич... Думаю ось, сиджу

і ніяк не придумаю. Аж надто важке завдання поставили ви мені! Ви хочете,

щоб від моєї п'єси стила у публіки кров, щоб у серцях замоскворєцьких

купчих стався землетрус, щоб лампи тухлі від моїх монологів... Але,

погодьтеся, це вище сил навіть такого великого драматурга, як Тарновський!

(Похваливши себе, конфузиться.)

Л е н т о в и й. Ппустяки, черрт візьми! Більше пороху,

бенгальського вогню, тріскучих монологів - ось і все! В інтересах

костюмировки візьміть, черррт візьми, вищий коло... Зрада... В'язниця...

Кохана укладеного насильством видається заміж за лиходія Роль лиходія...

дамо Писарєву... Далі - втеча з в'язниці... постріли... Я не пошкодую

пороху... Далі - дитина, знатне походження якого відкривається

тільки згодом... зрештою знову постріли, знову пожежа

торжество чесноти... Одним словом, стряпайте по шаблону, як

куховарити Рокамболи і граф Монте-Крісто... (Грім, блискавка, іній, роса.

Виверження вулкана, Лентовський викидається назовні.)

 

 

ДІЯ ПЕРША

 

Публіка, капельдинери, Р а н з е н та інші.

 

К а п е л ь д і н е р и (знімаючи з публіки шуби). На чайок б з

вашої милості! (Не отримавши на чайок, хапають за публіку фалди.) О, чорна

невдячність!!! (Соромляться за людство.)

О д и н і з п у б л і к в. Що, одужав Лентовський?

К а п е л ь д і н е р. Битися вже почав, значить видужав!

Г а н з е н (одягаючись у вбиральні). Здивую ж я їх! Я покажу їм! У

всіх газетах заговорять!

 

Дія триває, але читач нетерплячий:

він жадає 2-го дії, а тому - завіса!

 

 

ДІЯ ДРУГА

 

Палац Карла XII. За сценою В а л ь ц ковтає шпаги

і розпечене вугілля. Грім і блискавка.

Карл XII і його царедворці.

 

К а р л (крокує по сцені і обертає білками). Делагарди! Ви змінили

вітчизні! Віддайте вашу шпагу капітану і прошу простувати в тюрму!

Д е л а г а н д і (говорить кілька відчутих слів і йде).

К а р л. Тарновський! Ви у вашій раздирательной п'єсі змусили мене

прожити зайвих десять років! Прошу відправлятися у в'язницю! (Баронесі.) Ви

любите Делагарди і маєте від нього дитину. В інтересах фабули я не повинен

знати цього обставини і повинен віддати вас заміж за нелюбого

людини. Виходьте за генерала Эренсверда.

Б а р о н е с а (виходячи за генерала). Ах!

Г е н е р а л Е р е н з в е р д Я їх допеку! (Призначається

доглядачем в'язниці, в якій укладені Делагарди і Тарновський.)

К а р л. Ну, тепер я вільний аж до п'ятого дії. Піду в

вбиральні!

 

 

ДІЯ ТРЕТЄ І ЧЕТВЕРТЕ

 

С т е л л а (грає зазвичай непогано). Р-раф, я люблю вас!

М о л о д о ї г р а ф. І я вас люблю, Стелла, але, заклинаю вас під

ім'я любові, скажіть мені, на біса припутал мене Тарновський до цієї

веремії? На що я йому потрібен? Яке відношення я маю до його фабулі?

Б у р л ь. А все це Спрут наробив! За його милості я потрапив в солдати.

Він бив мене, гнав, кусав... І не будь я Бурль, якщо це не він написав цю

п'єсу! Він на все готовий, аби тільки допекти мене!

С т е л л а (дізнавшись своє походження). Йду до отця і звільню його!

(На дорозі до в'язниці зустрічається з Ганзеном. Ганзен викидає антраша.)

Б у р л ь. По милості Спрута я потрапив в солдати і беру участь у цій

п'єсі. Напевно, і Ганзена, щоб допекти мене, змусив танцювати цей

Спрут! Ну почекай же! (Падають мости. Сцена провалюється. Ганзен робить

стрибок, від якого стає погано всім присутнім старим дівам.)

 

 

ДІЯ П'ЯТЕ І ШОСТЕ

 

С т е л л а (в знайомимося в'язниці з татусем і придумує з ним план

втечі). Я Врятую тебе, батько... Але як би зробити так, щоб з нами не

біг і Тарновський? Втікши з в'язниці, він напише нову драму!

Г е н е р а л Е р е н з в е р д (терзає баронесу і ув'язнених).

Так як я лиходій, то я не повинен нічим схожа на людину! (Їсть сире

м'ясо.)

Д е л а г а н д і і С т е л л а (біжать з в'язниці).

З е. Тримай! Лови!

Д е л а г а н д і. Як би там не було, а ми все-таки втечемо і

залишимося цілі! (Постріл.) Плювати! (Падає мертвий.) І на це начхати!

Автор вбиває, він же і воскрешає! (Є з убиральні Карл і повеліває

чесноти торжествувати над злом. Загальне тріумфування. Посміхається місяць,

посміхаються і зірки.)

П у б л і к а (вказуючи Бурлю на Тарновського). Ось він, Спрут! Лови!

Б у р л ь (душить Тарновського. Тарновський падає мертвий, але одразу ж

схоплюється. Грім, блискавка, іній, вбивство Коверлей, велике переселення

народів, корабельна аварія і збір усіх частин).

Л е н т о в и й. А все-таки я не задоволений! (Провалюється.)

  

<<< Зміст розділу. Всі розповіді Чехова