Вся бібліотека >>>

Зміст розділу >>>

 


портрет Чехова

Російська класична література

Антон Павлович Чехов


 

Молодий чоловік

 

 

За столом, покритим значними чорнильними плямами, сидить

П р а в д о л ю б о в. Перед ним стоїть У п р я м о в, молодий людина з

виразом легковажності на обличчі.

П р а в д о л ю б о в (зі сльозами на очах). Молодий чоловік! У мене

у самого є діти... є серце... Я розумію... тому-то мені так і

гірко. Запевняю вас, як чесна людина, що ваше запирательство послужить

вам тільки на шкоду. Скажіть нам відверто, куди ви йшли зараз?

У п р я м о в. В... редакцію гумористичного журналу.

П р а в д о л ю б о в. Гм... Ви, стало бути, гуморист? (Хитає

докірливо головою.) Стидаєтесь! Так молодий і так зіпсований... А це що у

вас в руках?

У п р я м о в. Рукописи.

П р а в д о л ю б о в. Дайте їх сюди! (Бере і розглядає.)

Пек-з... подивимося... Це що таке?

У п р я м о в. Теми для передових малюнків.

П р а в д о л ю б о в (спалахує обуренням, ні, скоро поборів

почуття, стає холоднокровним і неупередженим a la судовий

пристав). Це що ж намальовано?

У п р я м о в. Це, бачте, намальований чоловік. Однією ногою стоїть

він в Росії, інший в Австрії. Він показує фокуси. «Панове! - говорить

він. - Рубль, перекладений з правої кишені в лівий, звертається до 65

копійок!» У пандан до цього малюнку програми іншого. Ви бачите, ось

кредитний рубль з ручками і ніжками. Він то і справа падає, а за ним бігає

німець і обрізує його ножицями... Зрозуміли? Це ось шинок... Це ось наша

преса, а це прес... А це ось насадители березового ліси; тут же і

діти, просять каші... Каша, як відомо, різна буває... ось Тут

намальований лакей...

П р а в д о л ю б о в. А хто це в мишоловці?

У п р я м о в. Це таємний радник Россицкий; на гачку казенне

сало...

П р а в д о л ю б о в (при слові «сало» облизується). Таємний

радник... (Червоніє за людство.) Так молодий і так зіпсований...

чи знаєте ви, милостисдарь, що таємний радник відповідає в армії

генерал-лейтенанту? Невже ви цього не розумієте? Яке грубе

нерозуміння, яке профанація! (Зітхає.) Що ж мені тепер робити з

вами? Що? (Замислюється, але скоро особисте почуття бере верх над почуттям

боргу, і видобуток высколъзает з рук.) Не можу я вас бачити, жалюгідний,

нещасний хлопець! Ви мені противні, ви жалюгідні! Ідіть геть! Нехай

покаранням послужить вам моє презирство!

У п р я м о в (ніскільки не каючись і посміхаючись двозначно,

іде в редакцію).

  

<<< Зміст розділу. Всі розповіді Чехова