Вся бібліотека >>>

Зміст розділу >>>

 


портрет Чехова

Російська класична література

Антон Павлович Чехов


 

Дура, або Капітан у відставці (сценка з неіснуючої водевілю)

 

 

Весільний сезон. Відставний капітан Соусів (сидить на клейончастому

дивані, підібгавши під себе одну ногу і тримаючись обома руками за іншу.

Говорить і погойдується). Сваха Лукинишна (розпливлася стара з дурним,

але добродушним обличчям, поміщається в стороні на табуреті. На обличчі вираз

жаху, змішаного з подивом. У профіль схожа на равлика, en face - на

чорного таргана. Говорить з підлесливістю і після кожного слова гикає).

К а п і т а н Втім, якщо поглянути на це з точки зору, то

Іван Миколайовичу поступив вельми істотно. Він добре зробив, що одружився.

Будь ти хоч професор, хоч геній, а якщо ти не одружений, то ти й гроша

мідного не вартий. Ні цензу в тобі, ні громадського думки... Хто не

одружений, той не може мати в суспільстві справжню вагу... Візьмемо хоч мене

для прикладу... Я людина освіченого класу, домовласник, при

гроші... Чин теж ось... і орден, а що з мене толку? Хто я, коли

поглянути на мене з точки зору? Бобир Синонім... якийсь, і більше

нічого (замислюється). Всі одружені, у всіх є діточки, один тільки я...

як у романсі... (співає тенором сумний романс). Так от і в моїй

життя... Хоч би яку завалящую наречену!

Л у к і н і ш н а. Навіщо завалящую? За тебе, отче, і не завалящая

піде. При твоєму дворянства і, можна сказати, при твоїх таких якостях

за тебе будь-яка піде, і з грошима...

К а п і т а н З грошима мені не потрібно. Я не дозволю собі зробити

такої підлості, щоб на грошах одружитися. Я сам маю гроші і бажаю, щоб

не я женин хліб їв, а щоб вона мій. Якщо бідну візьмеш, то вона буде

відчувати, розуміти... В мені немає настільки егоїзму, щоб я з-за

інтересу...

Л у к і н і ш н а. Воно дійсно, батюшка... Інша бідна

покрасивей багачки буде...

К а п і т а н І краси мені теж не треба. До чого вона? З лиця води не

пити. Краса повинна бути не в природі, а в душі... Мені потрібні доброта,

лагідність, цнотливість... отака Я бажаю, щоб дружина мене поважала,

почитала...

Л у к і н і ш н а. Гм... Як же їй тебе не почитати, якщо ти для неї

законний чоловік є? Утворення в ній немає, чи що?

К а п і т а н Постій, не перебивай. І утвореної мені теж не

потрібно. Без освіти нині не можна, це звичайно, але освіта різне

буває. Приємно, коли дружина по-французьки і по-німецьки, на різні голоси

там, дуже приємно; але що з цього користі, якщо вона не вміє тобі

ґудзики, покладемо, пришити? Я освіченого класу, прийнятий скрізь, з князем

Канителиным, можу сказати, все одне, як ось з тобою тепер, але я маю

простий характер. Мені потрібна проста дівчина. Розуму мені не потрібно. Розум у

чоловікові має вагу, а жіноча істота може і без розуму обійтися.

Л у к і н і ш н а. Це вірно, батюшка. Про розумних нині і в газетах

писано, що вони не годяться.

К а п і т а н і Дура любити тебе буде, і почитати, і відчувати,

якого я звання людина. Страх в ній буде. А розумна буде хліб твій

їсти, але почувати вона не буде, чий це хліб. Дуру мені і шукай... Так і

знай: дуру. Є у тебе така на прикметі?

Л у к і н і ш н а. Різні є на прикметі (замислюється). Яку ж

тобі? Дур-то багато, та всі розумні дурепи... У кажинной дурепи свій розум Тобі...

зовсім дуру? (Думає.) Є у мене одна дурочка, та не знаю, пондравится

... Купецького вона звання і п'ять тисяч приданого... Собою не то, щоб

не гарна, а так - ні те, ні се... худенька, тоненький... Ласкава,

делікатна... Доброти пристрасть скільки! Останнє віддасть, якщо хто

попросить... Ну, і лагідна... Мать її за волосья, а вона хоч би тобі

пискнула - ані словечка! І страх в ній від родителев вкладений, і в церкву її

водять, і в господарстві, коли що... Але це саме (водить пальцем біля

лоба)... Не осуди ти мене, грішницю, за мої засудження, а справжнє моє тобі

слово, як перед богом: не в собі вона! Дура... Мовчить, мовчить, як убита

мовчить... Сидить, мовчить, та раптом ні з того, ні з сього - стриб! Немов ти

її окропом ошпарил. Схопиться зі стільця, як очманіла, і давай молоти...

Меле, меле... Без кінця-краю меле... І батьки у неї дурні тоді

виходять, і їжа не така, і слова не такі їй говорять. І жити ніби їй не

з ким, і життя її ніби загризли... «Зрозуміти, каже, ви мене не

можете...» Дурна дівка! Сватався за неї купець Кашалотів - відмовила!

Засміялася йому в обличчя, і тільки... Багатий купець, красивий, алигантный,

немов молоденький офицерик. А то, буває, візьме яку ні на є

дурну книжку, піде в комору і давай читати...

К а п і т а н Ну, ця дура не підходить мені під Іншу категорію...

пошукай (підводиться і дивиться на годинник)... А поки бонжур! Мені йти пора... Піду

за своєю холостий частини...

Л у к і н і ш н а. Іди, батюшка! Скатертиною доріжка! (Встає.) В

суботу ввечері зайду щодо нареченої (йде до двері)... Ну, а тово...

за холостий частини тобі не потрібно?

  

<<< Зміст розділу. Всі розповіді Чехова