Вся бібліотека >>>

Зміст книги >>>

  


Російський народ. Повна ілюстрована енциклопедія

русские сказания

Олександр Миколайович Афанасьєв


 

ПРИМІТКИ: Бачення

 

 

Поетичного погляду селянина все в природі видається живим, одушевленим: це відбилося в тисячі різних прикмет, позначилося в змовах і піснях, закарбувалося в самій мові і переказах. Незібрані з ниви колосся просять його: «Візьми нас з собою!» Своє сіно, скошене з власного луки, стогне під гнітом чужої, захопленого з сусідської ділянки. Огорожа, поставлена в землю верхніми кінцями, припрошує висмикнути її і вбити в землю нижніми кінцями; по народному повір'ям, кілки в паркані повинні стояти так, як стояли вони, будучи живими деревами, тобто коренем донизу.

Поєднуючи з хресним знаменням велику силу, прогоняющую нечистих духів, простолюдин переконаний, що жодна справа не слід починати, «не благословись»; в іншому випадку не жди успіху (див. «Пустельник»). Якщо де кухарка готує обід або вечерю, не благословясь, якщо де пиття і ествы ставляться на стіл без хресного Знамення, то в цей будинок приходять чорти, п'ють і їдять разом з господарями, танцюють і співають сороміцькі пісні; благословенне ж столу ні один біс не може наблизитися (див. «Пустельник і диявол»).

Лубковий картина представляє дві трапези: «трапезу благочестивих людей, ядущих з подякою: ангел Господній належить їм, благословляє, а біси проганяє, Христовою силою затьмарює» і «трапезу невдячних людей, празднослов-ців, кощунов, скверноглаголющих, ядущих без благословення: ангел Господній відверни своє обличчя від них, отиде - стоячи плаче яко бачить: біси веселящееся з ними»*. Судин і глечиків з різними стравами та напоями не радять залишати непокритими, боячись, щоб вража сила не сплюндрувала їх; якщо немає чим покрити, то повинно перехрестити, або, по крайней мірою, покласти зверху дві скіпи навхрест. У легенді «Потанька» чорт По-танька влазить в опару, приготовлену без благословення; в іншій легенді - «Поїздка в Єрусалим» - нечистий сідає в глечик з водою, залишений непокритими.

Між селянами нашими ходить розповідь про одного мужика, який підпил на весіллі і був поведений чортом. Цілих три роки він пропадав без вести, та раз якось під свято зійшлося в торговій бані бісівське збіговисько і мужика з собою привело; давай бенкетувати, танцювати, пісні співати! До того загулялись, що півні заспівали, - і в ту ж хвилину згинули всі чорти. Залишився один мужик в лазні, він почав стукати у двері і насилу достукався, щоб отперли. Сторожа випустили його з лазні, дивляться - мужик весь у лахмітті, трохи не голий вийшов: так обносився! І дивуются все, як потрапив він в баню; стали його розпитувати. Мужик розповів, що цілі три роки тинявся з чортами за різних місцях: «Де весілля або якесь свято, там і нечисті завжди; прийдуть і засядуть на печі, а як стануть господарі подавати на стіл неблагословенное страва, вони негайно підхоплять то страву * собі, все наготовленное з'їдять, а замість їжі накладут на блюдо всякої погані. Те ж саме і з питтям: вино, мед чи подадуть, не благословясь,- вони дочиста опорожнят посудину, так і наллють туди чого гірше не вигадаєш!»

 

 

 

Наступна сторінка >>>

 

 

 

 

Вся бібліотека >>>

Зміст книги >>>