Вся бібліотека >>>

Зміст книги >>>

  


Російський народ. Повна ілюстрована енциклопедія

европейских народов в языческую эпоху

Олександр Миколайович Афанасьєв


 

ПРИМІТКИ: ПРО Ве Праведному

 

 

Початок цієї цікавої легенди запозичено з «Притчі про тілі людському, і про душу, і про воскресіння мертвих». Притча ця зустрічається у багатьох рукописних прологах XIII, XIV, XV і XVI сторіч і між творами Кирила Туровського, який передає її в більш поширеному викладі. Звичайно, звідси вона перейшла в народні сказання, і це служить новим свідченням того впливу, яке надавала книжкова література на усну. Для порівняння наводимо тут саму притчу.

«Людина хтось добра роду насади виноград, і оплотом захисти, і відходячи вдомия отча свого: «Кого,- рече,- створю варта-. моєму дому і притяжанию? Аще бо поставлю їжі від предстатель моїх, то потеряють мою працю. Але січе створю: поставлю варта хромча і слепча, так аще хто хоще украсти від ворог моїх у винограді, слепець чюеть, а хромець видить; аще хто від цього всхо-щеть, хромець убт не мав ногу дійти, сліпий же аще піде - пропастех вб'ється». І посадивши я, отъиде. Надолзе бо седящим їм, і рече слепече до хромчю: «Що убт блогоухание полетаеть изнутрь брами?» Отвеща хромець: «Многа блага пана наю всередину є, іже неизреченьная вкушання; але понеже премудр є пан знаю, мене посади хромаго, а тобі слепаго, і не можеве того дійти і насытитися». Отвеща слепече хромчю: «Навіщо ти цього не сповістив та бихові не жадала? Аще бо сліпий еемь, але ногы імам і сильний еемь носити тебе: бо нині возми хочеш, і всади на мої хлюпай, і аз тя несу, а ти мені шлях повідай; і вся благая пана наю обоемлеве. Так єгда прийде пан наю, укрыется справа знаю від нього; аще мене воспросить, і річку: ти весі, господине мій, яко сліпий аз еемь; аще чи тобі запитати, ти ж мови: аз хром еемь, і тако премудруеве пана знаю». Всід ж хромець на слепеца і щед окрадоста овоч пана свого. З часу ж прийшовши пан винограду і віді його окра-дена, признач призвести сліпця, і дієслова: «Недобору чи тя поста-вих варта винограду моє, навіщо ти окрал його?» Отвеща слепече: «Господи, ти весі, яко сліпий еемь; аще бих хотів дійти, не вижю дійти; але крав еемь хромець, а не аз». І признач пан дотримуватись слепеца, дондеже приведуть кульгавого. Призвану ж хромчю, начастася спирати. Хромець глаголаше слепчю: «Аще не ти носив мене, николи же змозі бих там дійти, понеже хром є». Слепець ж глоголаше: «Якщо б не ти мені шлях повідав, то не б аз там дійшов». Тоді пан, сед на судищи, нача судити, і рече пан: «Яко же еста реклами (крала), тако та всяде хромець на сліпого». Вседшю бо хромьчю на сліпця, признач біті немилостивено».

У народній легенді замість кульгавого виведений безрукий. Далі легенда скористалася біблійними оповідями про Адама і Ноя, але передає їх в спотвореному вигляді, змішуючи події і перепутывая їх величезними народними переказами. Сюди увійшли і деякі оповідання з старовинного тваринного епосу. Так, народне повір'я уявляє, що собака спочатку була створена голою, без шерсті; Бог змусив її стерегти від демонських підступів тіло первосозданного людини; нечистий загрожує собаці зимовими морозами і, спокушаючи, дає їй м'яку шубу. Цікаві ролі, які грають в ковчезі миша і вже. Нечистий ухитряється, влазить у ковчег і у вигляді миші прогризає в ньому дірку; вже затикає її своєю головою. Після потопу слід знов створення землі і людей; очевидно усний розповідь відносить тут в кінець те, що повинно було стояти на початку. «Легенда про створення землі» записано р. Терещенком (Побут російського народу, ч. V, с. 44-45) з деякими подробицями, яких бракує в нашій легенді:

«На початку світу благоволив Бог висунути землю. Він покликав риса, велів йому пірнути в безодню водяну, щоб дістати звідти жменю землі і принести йому. «Гаразд,- думає сатана,- я сам зроблю таку ж землю! Він пірнув, дістав у руку землі і набив нею свій рот. Приніс Богові і віддає, а сам не вимовляє ні слова... Господь куди не кине землю, то вона раптом є така рівна, рівна, що на одному кінці станеш на іншому все видно, що робиться на землі. Сатана дивиться... хотів щось сказати і поперхнувся. Бог спитав його, чого він хоче. Рис закашлявся і побіг від переляку. Тоді грім і блискавка вражали біжить сатану, і він десь приляже - там висуватимуться пагорби і гори; де кашляне - там виросте гора; де привскачет - там висунеться піднебесна гора. І так бігаючи по всій землі, він изрыл її; наробив пагорбів, гір, гір і превысоких гір».

У карпатській колядці співається, що при початку світу два голуби спустилися на дно моря, дістали звідти піску і каменю, з яких і були створені земля й небесні світила.

Доісторичні перекази, вцілілі майже у всіх індоєвропейських народів, розповідають, що саме божество навчило спочатку людини будувати житла, кувати метали і обробляти землю". На Україні є повір'я, що Господь сам дав Адамові плуг, а Єві прядку - в той час як вони порушили заповідь і були вислані з раю". Згідно з цим, надрукована нами легенда оповідає про те, як Господь вивчив людей будувати хату і запрягати коня. Між російськими селянами ходить ще інший переказ про будівництво хати: довго люди не вміли придумати, як би оберегти себе від негоди і холоднечі; нарешті рис ухитрився і збудував хату, всім би хороша: і тепло і затишно, так темно, хоч око виколи! Вже ангел Господній навчив прорубати вікно, і з тих пір люди стали будувати хати з вікнами. Переказ це носить на собі печатку дуже давнього походження. Злий дух, як представник темної сили, мороку, за народним повір'ями боїться світла і зникає з першими променями сонця", все, що має зв'язок з світлом, виходить не від нього, а дарується божеством добра і правди

 

 

 

Наступна сторінка >>>

 

 

 

 

Вся бібліотека >>>

Зміст книги >>>