Вся бібліотека >>>

Зміст книги >>>

  


Російський народ. Повна ілюстрована енциклопедія

Горький пьяница

Олександр Миколайович Афанасьєв


 

Гіркий п'яниця

 

 

Жив-був старий, та такої гіркої п'яниця, що й сказати не можна. Ось заліз він в шинок, впилася зелена вина і поплентався у хмелю додому, а шлях-той лежав через річку, підійшов до річки, не став довго думати, скинув з себе чоботи, повісив на шию і побрів по воді; тільки дійшов до середини - спотыкнулся про камінь, впав у воду, так і поминай, як звали!

Зостався у нього син Петруша. Бачить Петруша, що батько пропав без вісті, потужил, поплакав, відслужив панахиду за упокій душі і почав господарювати. Раз у недільний день він пішов у церкву Богу помолитися. Йде собі по дорозі, а попереду його тягнеться баба: йшла-йшла, спотикнулась об камінчик і заругалась: «якого дідька тебе під ноги суне!» Петруша почув такі промови і каже: «Здорово, тітка! Куди шлях тримаєш?» - «Церква, рідної, Богу молитись».- «Як же тобі не гріх: йдеш до церкви Богу молитися, а поминаєш нечистого! Сама спотикнулась, так на чорта звалюєш». Ну, отслушал він обідню і пішов додому; йшов-йшов, і раптом, звідки ні візьмися - став перед ним молодець, поклонився і каже: «Спасибі тобі, Петруша, на доброму слові!» - «Хто ти такий і за що благодарствуешь?» - запитує Петруша. «Я диявол; а тобі дякую за те, що як спотикнулась баба та облаяла мене даремно, так ти замовив за мене добре слово». І почав просити: побувай-де, Петруша, до мене в гості; я тобі як дам! І сребром і златом, всім наділю! «Добре,- каже Петруша,- побуваю». Диявол розповів йому про дорогу і зник в одну хвилину, а Петруша вернувся додому.

На інший день зібрався Петруша в гості до диявола; йшов-йшов, цілих три дні йшов, і прийшов у великий ліс, дрімучий та темний - і неба не видно! А в тому лісі стояв багатою палац. Ось він увійшов до палацу, і побачила його червона дівиця - була викрадена нечистими з одного села; побачила його питає: «Навіщо завітав сюди, доброї молодець? Тут чорти живуть, вони тебе на шматки розірвуть». Петруша розповів їй, як і навіщо потрапив в цей палац. «Ну, дивися ж,- каже йому красна дівиця,- стане давати тобі диявол золото і срібло - ти нічого не бери, а проси, щоб подарував тобі того самого ледащего коня, на якому нечисті дрова і воду возять. Цей кінь твій батько; як ішов він з шинку п'яною та впав у воду, чорти негайно підхопили його, зробили своїм конем, так і возять тепер на ньому дрова і воду!» Тут прийшов той самий молодець, що кликав Петрушу в гості, і почав пригощати його усякими напоями та наедками.

Настав час вирушати Петруші додому. «Підемо, сказав йому диявол, я наділю тебе грошима і славною конем, живо до дому доїдеш».- «Нічого мені не треба,- відповідав Петруша,- а коли хочеш дарувати - подаруй ту ледащую клячонку, на якій у вас дрова і воду возять»,- «Куди тобі ця шкапа! Скоро на неї до дому доберешся, вона того й дивись здохне!» - «Всі одно, подаруй; окрім її, інший не візьму!» Віддав йому диявол худу клячонку. Петруша взяв і повів її за вузду. Тільки за ворота, а назустріч йому червона дівчина: «Що дістав коня?» - «Дістав».- «Ну, доброї молодець, як прийдеш під своє село - зніми з себе хрест, очерти колом коня три рази і повісь їй хрест на голову». Петруша вклонився і рушив у дорогу; прийшов під своє село - і зробив все, що навчила його ця дівиця: зняв з себе мідний хрест, окреслив колом коні три рази і повісив їй хрест на голову. І раптом коні не стало, а на місці її стояв перед Петрушею його рідний батько. Подивився син на батька, залився гіркими сльозами і повів його в свою хату; старий-ат три дні жив без говору, мовою не володів. Ну, після стали вони жити у всякому добро і щастя. Старий зовсім забув про пияцтво, і до самого останнього дня ні краплі вина не пив.

 

(Із зібрання Ст. И.Даля.)

 

 

 

Наступна сторінка >>>

 

 

 

 

Вся бібліотека >>>

Зміст книги >>>