Вся бібліотека >>>

Зміст книги >>>

  


Російський народ. Повна ілюстрована енциклопедія

Егорий Храбрый

Олександр Миколайович Афанасьєв


 

Єгорій Хоробрий

 

 

Як у місті, у Єрусалимі,

За царя було, при Федора,

При цариці було, при Софее,

Породила вона Федору три дочки,

Ще четвертого Егорія Хараброго.

Виходить з тієї землі, жидівські,

Жидівські, басурманські,

Царища Мартемьянища.

Полонил він у Федора три дочки,

Ще четвертого Егорія Хараброго.

Лиходій-царища Мартемьянища

Святому Егорию глаголует:

-Ох ти гой єси, Єгорій Харабрый світи!

Ти не віруй самому Христу,

Самому Христу, Цареві Небесному;

А ти віруй сатані ворогові з дияволом».

Святий Єгорій глоголует:

«Я не вірую сатані-ворогові,

Сатані-ворогу з дияволом;

А я вірую самому Христу,

Самому Христу, Цареві Небесного!»

Лиходій царища Мартемьянища

На святого Егорія осержается,

На святе тіло опаляется,

На святе тіло на Егорьево:

Наказав Егорія в сокири рубати.

Не добре Егорія сокири беруть,

У сокир лезвея посломалися

Від святого тіла Егорева.

Лиходій-царища Мартемьянища

Святому Егорию глоголует:

«Ох ти гой єси, Єгорій Харабрый світло!

Ти не віруй самому Христу,

Самому Христу, Цареві Небесному;

А ти віруй сатані-Bpaiy,

Сатані-ворогу з дияволом».

Святий Єгорій глоголует:

«Я не вірую сатані-ворогові,

Сатані-ворогу з дияволом;

А я вірую самому Христу,

Самому Христу, Цареві Небесного!»

Лиходій-царища Мартемьянища

На святого Егорія осержается,

На святе тіло опаляется,

На святе тіло на Егорьево:

Наказав Егорія у смолі варити.

Не добре Егорія смола бере,

І поверх смоли Єгорій плаває,

Сам вірші співає херувимські,

Він гласи свідчить всі євангельські.

Лиходій-царища Мартемьянища

На святого Егорія осержается,

На святе тіло опаляется,

На святе тіло на Егорьево:

Наказав Егорія у пили пиляти.

Не добре Егорія пили беруть,

У пив зуби поломалися

Від святого тіла від Егорьева.

Лиходій-царища Мартемьянища

На святого Егорія осержается,

На святе тіло опаляется,

На святе тіло на Егорьево:

Наказав Егорию чоботи кувати залізні,

Ставити на плити на чугунныя, на каленыя.

Не добре Егорія чоботи беруть,

В чоботях варто -

Сам вірші співає херувимські,

А гласи свідчить всі євангельські.

Лиходій-царища Мартемьянища

Святому Егорию глаголует:

«Ох ти гой єси, Єгорій Харабрый світло!

Ти не віруй самому Христу,

Самому Христу, Цареві Небесному;

А ти віруй сатані-ворогові,

Сатані ворогові з дияволом».

Святий Єгорій глаголует:

«Я не вірую сатані-ворогу з дияволом,

А я вірую самому Христу,

Самому Христу, Цареві Небесного!»

Лиходій-царища Мартемьянища

На святого Егорія осержается,

На святе тіло опаляется,

На святе тіло на Егорьево:

Наказав Егорию льоху копати,

Льоху копати йому глибокі -

Довжини погріб сорок сажень,

Ширини погріб тридцять сажень,

Глибини погріб двадцять сажень;

Садив Егорія у глибокий льох,

А сам собака приказує:

«Не бувати Егорию на святій Русі,

Не бачити Егорию сонця «фасного,

Не чути Егорию буде дзвонового дзвону,

Не чути Егорию буде четья, петья* церковного!»

Захистив він щитом дубовим.

Засовували він дошками чу1унными,

Засипав він пісками рудожолтыми.

Як з Божого велінню, по Егорьеву умолению,

Подымалися вітри буйні зі святої Русі,

Зі святої Русі - погода і з вихорем;

Розносили піски рудожелтые,

Розсували дошки чавунні,

Розмітали щити все дубові,

Виходить Єгорій на святу Русь.

Йде у свій під Єрусалим-град.

Єрусалим-град - він нехай стоїть;

Одні церкви!.. І варто одна

Церква Божа соборна, богомільна:

У тій під церкви його матінка,

Свята Софея премудра,

На святі ікони Богу молиться;

Молитва її до Бога доноситься.

Побачила вона Егорія Хараброго,

Називала милим чадом,

А сама говорить таке слово:

«Ох ти, гой єси, Єгорій Харабрый світло!

Ти бери собі коня сивого

З дванадцяти ланцюгів железныих,

Їдь ти в чисто поле».

Святий Єгорій поезжаючи,

Святу віру утвержаючи,

Ще Єгорій наезжаючи

На ті ліси на дрімучі,-

Дерево з деревом совивалося,

До сирої землі(е) приклонялося.

Не добре Егорию можна проїхати,

Святий Єгорій глаголует:

«Ох ви гой єси, ліси темні,

Ліси темні і дрімучі!

Разойдитеся лісу всій землі,

Ви не віруйте сатані-ворогові,

Сатані-ворогу з дияволом:

А ви вірте самому Христу,

Самому Христу, Цареві Небесному».

Разошлися лісу всієї землі.

І ще Єгорій поезжаючи,

Святу віру утвержаючи,

І ще Єгорій наезжаючи

На ті гори на високі, на толкучие,-

Гора з горою зійдеться, не розійдеться.

Не добре Егорию можна проїхати,

Святий Єгорій глоголует:

«Ох, ви гой єси, гори толкучие!

Разойдитеся гори всій землі,

Ви не віруйте сатані-ворогові,

Сатані ворогові з Диявол;

Вже ви віруйте самому Христу,

Самому Христу, Цареві Небесному».

Разошлися гори всієї землі.

І ще Єгорій поезжаючи,

Святу віру утвержаючи,

І ще Єгорій наезжаючи

На те стадо на звірине, на зміїне;

Не добре Егорию можна проїхати,

Святий Єгорій глаголует:

«Ох, ви гой єси, звірі люті!

Разойдитеся звірі по всій землі,

Ви не віруйте сатані-ворогові,

Сатані-ворогу з дияволом;

А ви вірте самому Христу,

Самому Христу, Цареві Небесному».

Разошлися звірі всієї землі.

І ще Єгорій поезжаючи,

Святу віру утвержаючи,

І ще Єгорій наезжаючи

На те стадо на зміїне,

На зміїне, на звірине,-

Пасуть то стадо три пастиря,

Три милі сестри.

Не добре Егорию можна проїхати;

Святий Єгорій Хорабрый світло -

Злазить він зі білого осла (коня?),

Бере він свій (с)кипетро вострое*,

І побив він все стадо зміїне.

Всі зміїне, всі звірине;

А сам говорить таке слово:

«Ох ви гой єси, три пастиря.

Три милі сестри!

Ви підіть у свій у Єрусалим-град

І купайтеся під Йордані-річці;

Всі ви Набралися духа нечистого,

Духа нечистого, босурманского».

І ще Єгорій поезжаючи,

Святу віру утвержаючи,

І ще Єгорій наезжаючи

На ті ворота кесарийские, єрусалимські,-

На воротях сидить Острафил-птах,

У пазурах тримає осетра-рибу.

 

За цим віршем в справжньому списку йдуть ще два: Стругав він у стружачи, у дрібні, Обратилися стружачи - калени стріли.

 

Не добре Егорию можна проїхати.

Святий Єгорій глаголует:

«Ох ти гой осі, матінка Острафил-птах!

Ти не віруй сатані-ворогові,

Сатані-ворогу з дияволом;

А ти віруй самому Христу,

Самому Христу, Цареві Небесного.

Полети ж ти, птах, на сині моря,

Пий і їж наказане,

Наказане, благословенне,

І дітей води на синьому морі».

І ще Єгорій поезжаючи,

Святу віру утвержаючи,

І ще Єгорій наезжаючи

На того лиходія-царища Мартемьянища;

Побачив він собака Егорія Хараброго,

Закричав він собака по звіриному,

Засвистал він собака по зміїному.

Святий Єгорій Харабрый світло -

Злазить він зі білого осла,

Бере він свою залізну палицю,

Вразив він тута царища Мартемьянища.

Потопила Егорія кров жидівська,

Кров жидівська, босурманская;

По коліна у даху(і) варто -

Святий Єгорій глаголует:

«Ох ти гой єси, матінка сира земля!

Прийми в себе кров жидівську,

Кров жидівську, босурманскук».

Раступилася матінка сира земля

На дві сторони, на чотири чверті,

Пожрала в себе кров жидівську,

Кров жидівську, босурманскую.

Живучі Єгорій мучився на вольному світі,

Від гріхів очистився.

Богу нашому слава нині і повсякчас і на віки віків. Амінь.

 

(Із зібрання Ст. И.Даля; записана в Сорокинской пристані, Єкатеринбурзького повіту Пермської губернії.)

 

 

 

 

Наступна сторінка >>>

 

 

 

 

Вся бібліотека >>>

Зміст книги >>>