Вся бібліотека >>>

Зміст книги >>>

  


Російський народ. Повна ілюстрована енциклопедія

Христов братец

Олександр Миколайович Афанасьєв


 

Христовий братик

 

 

Один старий, вмираючи, заповідав своєму синові, щоб він не забував жебраків. Ось на Світлий день зібрався він у церкву і взяв з собою червоних яєць христосуватися з убогої братією, хоч і міцно забранилась на нього матір, а вона була зла, до бідних немилостива. У церкві забракло йому одного яйця: залишався ще один сороміцької жебрак, і покликав його хлопець додому до себе розговітися. Як побачила мати жебрака, боляче осерчала: «Краще,- каже,- з псом розговітися, ніж з таким сороміцьких старим!» - і не стала розговлятися. Ось син зі старим разговелись і пішли відпочити. І бачить син: на старому одежонка поганенька, а хрест як жар горить. «Давай,- каже старець,- хрестами змінюватися; будь ти мені брат хрестовий!» - «Ні, брат!» - відповідає хлопець,- коли я захочу, так куплю собі такого собі хрест, а тобі ніде взяти». Проте старий умовив хлопця змінитися і покликав його до себе в гості у вівторок на Святий. «А дорога,- каже,- геть іди по тій доріжці; скажи тільки: благослови, Господи! - так і дійдеш до мене».

Ось в самий вівторок вийшов хлопець на стежку, сказав: «Благослови, Господи!» і пішов у путь-дорогу. Пройшов трохи - і чує дитячі голоси: «Христовий братику, скажи про нас Христа - чи довго нам мучитися?» Пройшов ще трохи - і бачить: дівиці з колодязя в колодязь воду переливають. «Христовий братику,- кажуть вони йому,- скажи про нас Христа - чи довго нам мучитися?» Йде далі і бачить тин, а під тином видніються старі; всіх занесло мулом! І кажуть вони: «Христовий братику, скажи про нас Христу - чи довго нам мучиться?» Йде все далі й далі - і от побачив того самого старця, з яким він разом разговлялся. Старець у нього запитує: «Не бачив чого по дорозі?» Хлопець розповів йому все, як було. «Ну, чи впізнав ти мене?» - говорить старець. І тільки тут дізнався мужик, що це був сам Господь Ісус Христос. «За що ж, Господи, немовлята мучитися?» - «Їх мати в утробі прокляла, їм в рай і пройти не можна!» - «А дівиці?» - «Вони торгували молоком, в молоко воду заважали; тепер весь вік вони будуть переливати воду!» - «А люди похилого віку?» - «Як жили вони на білому світі, так казали: тільки б на цьому світлі добре пожити, а на тому все одно - хоч тин нами підпирайте! Ось вони весь вік і будуть стояти під тином». Потім повів Христос мужика по раю і сказав, що тут і йому уготовано місце (мужику і вийти звідти не хотілося!). А після повів його до пекла, і сидить в пеклі мати мужика; він і став просити Христа: «Помилуй її, Господи!» Наказав йому Христос звити наперед мотузку з кострики. Мужик звив мотузку з кострики: видно вже Господь так дав! Приносить до Христа. «Ну,- каже він,- ти віл цю мотузку тридцять років, досить потрудився за свою матір - витягни її з пекла». Син кинув мотузку до матері, а та сидить у смолі кипучої. Мотузка не горить - так Бог дав. Син зовсім було витягнув свою матір, вже за голову схопив її, та вона як закричить на нього: «Ах ти, хорта пес, зовсім було задушив!» - мотузка обірвалася, і полетіла грішниця знову в смолу кипучу. «Не хотіла вона,- сказав Христос,- і тут воздержать свого серця: нехай сидить в пеклі віки вічні!» (Доставлена від П. В. Киреєвського.)

 

 

 

Наступна сторінка >>>

 

 

 

 

Вся бібліотека >>>

Зміст книги >>>