На головну

Зміст

  

Російська Історія

 

русская история

Сказання про князів Володимирських

 

І в той час якийсь воєвода новгородський ім'ям Гостомисл скончевает своє житіє і созва вся владелца Новагорода і рсчс їм: «Про мужие новгородци, раду даю вам аз, яко да пошлете в Прускую землю чоловіка мудрі, покличте від опе сущих пологів владелца собі». Вони ж шсдшс в Прускую землю і обрегоша тамо якогось ім'ям князя Рюрика, суща від роду римскаго Серпня царя'. І мояиша князя Рюрика посланници від усіх новгородців, щоб йшов до «їм княжити. Князь ж Рюрик принде в Новгород, имеа з собою два брата; ім'я єдиного Трувор, а іншому Сенеус, а третій племяник його з ним ім'ям Олег. І від того часу і названий бысть Великий Новъград;

і ианя, великий князь Рюрик прьвый княжити в ньому в літо 6375. Від великаго князя Рюрика князь великі Владимер 4-е коліно, юкс просвятил Руську землю святим хрещенням в літо 6496-е.

Поставлена великих князів руських, откуду бе і како начащася ставити на велике князювання святими бармами і царскы венцем.

 

В літо 6622 бысть оці великий князь Владимер Всеволодич Манамах, князь великий киевъский, правнук великого князя Владимера, крестившаго Рускую землю, від нього ж чьтвсртое коліно. Тієї бо Манамах прозвася від таковыа провини. Коли ссдс в Києві на велике князювання, розпочато съвет творити зі князі своїми, і з боары, і з велможи, теревенячи так річок: «Їжа аз малий сім іже преже мене царювала і хоругви правлячих скіпетра Великиа Росиа, яко же князь великий Олег ходив і взяв із Царяграда велику данину на вся воа своа і здоровий возвратися восвоаси, і потім великий князь Всеслав. Игоревич2 ходив і взяв на Костянтине граді тяжчайшую данину, А ми є божою милістю настолници своїх прабатьків і мого батька великого князя Всеволода Ярославича і наследници тоа привілей від бога сподоблени. І нині убт съвет шукаю від вас, моеа полаты князів, ц боар, і воевод.н над вами христолюбиваго воиньства; і так возвеличиться ім'я святыа живоначалныа Трійця вашаа хоробрості могутством божою волею з нашим велінням; і кий мі рада противу віддаєте?» Отвещаста ж великому князю Владимеру Всеволодичю князі, і боаре його, і воєводи і реша йому: «Серце цареве в руцс божий, яко же є писано, а ми всі есмы рабі твої і під твоєю владою». Великий же князь Владимер збирает воєводи благоискусныи і благоразумныи і богоразсудныи, постачає чиноначалники над різними чини борениа тысящники, і сотники, і пятдесятникы; і съвокупи многи тысяща воинъств, і відпусти їх на Африкию3 Царяграда області; і поплениша їх доволі, і возвратишася з багатьох багатством здоров'ї восвоаси.

 

Тоді бе у Цареграде благочестивий цар Костянтин Манамах, і в той час лайка іме з перси і з латині. І складає ж съвет благьпремудре і царський, відряджає убт посли до великого князя Владимеру Всеволодичю: митрополита ефескаго Неофіта від Асіа і з ним два єпископа, митулинскаго і милитинского, і стратига антиохийскаго, ігемона иерусалимскаго Иеустафиа, і інших своїх благородних. Від своеа ж царскиа выа знімає животворящий хрест від самого животворящаго дерева, на ньому ж распятся владика Христос. Знімає ж від своеа голови і царський венець і поставляє його на блюді златі. Хіба ж принести і крабеицу

сердоликову, з неа ж Август, римський цар, веселяшеся. Посилає ж і ожереліє, сиреч святыа барми, іже на плещу свою, і чепь від злата аравийска скованну, і іни многы дары царскиа. І дасть їх митрополиту Неофіту і єпископом і своїм благородним посланником, і відпусти їх до великому князю Владимеру Всеволодичю, благаючи його теревенячи: «Прийми від нас, про боголюбивий благовірний княже, сіа честныа дарове, іже від початку вічних років твого благородна і поколінь царскых жереб на славу і честь на вінчання твого волнаго і самодеръжавнаго царствиа. Про нього ж почнуть молитися наші посланници, що ми від твого благородиа просимо миру і любве; яко да церкви божиа будуть, і все православ'я в покої буде під сущею владою нашого царства твого вол наго самодсръжавства Великиа Росиа; яко да нарицаешися отселе боговенчанный цар, вінчаний сім царським венцем рукою святейшаго митрополита Кир Неофіта з єпископи». І з того часу Князь великий Владимер Всеволодичь наречеся Манамах, цар Великиа Росиа. І потім пребыста інша времяна з царем Костянтином великий князь Владимер в мир та любов. Відтак і донині тим царським венцем вінчаються великі князі владимерстии, його ж надіслав грецький цар Костяитин Манамах, коли ставляться на велике княжіння руське.

 

 

Русско-византийский договордоговор руси с греками

 

  

 

На головну

Зміст