Зміст

 


ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ТРАДИЦІЙНОЇ І НЕТРАДИЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ.

 

 

ЗАХВОРЮВАННЯ СЕЧОВИВІДНОЇ СИСТЕМИ


НЕТРИМАННЯ СЕЧІ

Нетримання сечі може спостерігатися як прояв захворювання сечових шляхів, а також при соматичних і нервово-психічних захворюваннях. Нетримання сечі під час неспання і сну при непорушеному, регулярному сечовипусканні свідчить про аномалії розвитку сечових шляхів з ектопією устя сечоводу поза сечового міхура. Денне нетримання сечі у поєднанні з нічним енурезом свідчить про хронічному запаленні сечового міхура (цистит).

Нічне нетримання сечі (енурез) спостерігається у 5--28 % дітей, частіше у хлопчиків. До 3 років життя енурез носить фізіологічний характер, в більш старшому віці розглядається як патологічне явище. Енурез як самостійне клінічне захворювання може бути проявом неврозу (невротичний енурез) або неврогенного розладу, пов'язаного із залишковими явищами органічного ураження головного мозку інфекційної, травматичної, інтоксикаційної етіології (неврозоподобный енурез). Вивчення нервово-психічного стану страждаючого енурезом сприяє уточненню діагнозу та визначення тактики лікування. Етіологія нетримання сечі встановлюється при рентгеноурологическом та інші методи дослідження.

Розрізняють функціональну форму енурезу (за рахунок психогенних факторів, дефектів виховання, психічних травм, перенесених інфекційних захворювань; іноді рефлекторних чинників, виникають при захворюваннях сечостатевої системи) і органічну (зміни спинного мозку при дефектах розвитку). Нічний мимовільне сечовипускання розцінюється як результат відсутності або недостатності умовнорефлекторних зв'язків, які здійснюють уві сні контроль за актом сечовипускання. Інколи спостерігається почастішання позивів, часті імперативні позиви. Часто виявляються вегетативні симптоми -- брадикардія, ціаноз кінцівок, гіпотермія.

Спостерігаються невротичні розлади -- запальність, скритність, пригніченість, сором'язливість. При органічній формі виявляється зміна м'язового тонусу, сухожильних рефлексів, легкі пірамідні знаки, порушення чутливості.

 

 

Лікування полягає в виключення психічних травм, призначається правильний водно-гігієнічний режим з обмеженням рідини в другій половині дня. Застосовують седативні, загальнозміцнюючі і тонізуючі засоби (глутамінова кислота 2--3 місяці, гліцерофосфат, глюконат кальцію, фітин, лецетин-церебро, препарати миш'яку, стрихніну, брому, вітаміни, еленіум, меліпрамін, секуренин, адиурекрин, дибазол, ефедрин). Призначають фізіотерапевтичні процедури: дарсонвалізація, кварц, гальванічний комір по Щербаку, хвойні ванни, обтирання. Велика значення має санація вогнищ хронічної інфекції (аденоїди, тонзиліт).

Призначається фітотерапія:

1. Звіробій (квіти і трава) 40 г сушеної трави з квітами на 1 л окропу. Настояти, закутавши, на 2--3 години. Приймати без норми замість чаю і води. Стакан настою, прийнятий перед сном, зберігає дитину і дорослого від сечовипускання в ліжку (мимовільного) уві сні.

2. Шавлія лікарська. 40 г трави на 1 л окропу. Настояти 1--2 години. Приймати від 100 до 200 мл 3 рази на день.

3. Деревій. 10 г трави з квітками на 1 склянку води. Кип'ятити 10 хвилин на слабкому вогні. Настоювати 1 годину, процідити. Приймати по 1/2 склянки 3 рази в день.

4. Кріп городній (насіння). 1 ст. л. насіння кропу на 1 склянку окропу. Настояти 2-3 години, процідити. Випити весь стакан за 1 прийом 1 раз на день. Вважають, що настоєм можна на короткий час вилікувати нетримання сечі у людей будь-якого віку. Були випадки повного одужання.

5. Брусниця звичайна:
а) 2 ст. л. суміші листя і ягід заварити 2 склянками окропу і кип'ятити 10 хвилин на слабкому вогні, охолодити, процідити. Половину пити протягом дня у кілька прийомів, другу -- випити перед сном.
б) 2 ст. л. суміші (листя і ягоди) і 2 ст. л. трави звіробою заварити 3 склянками окропу, кип'ятити 10 хвилин на слабкому вогні, охолодити, процідити. Відвар випити ковтками, починаючи з 4 годин дня і кінчаючи відходом до сну.

6. Деревій звичайний: 2 ч. л. трави заварити 1 склянкою окропу, настояти 1 годину, процідити. Пити по 1/4 склянки 4 рази на день.

7. Чорниця звичайна, їдять свіжі ягоди.

8. Шипшина. Товчені плоди -- 4 ст. л., ягоди костяниці -- 1 ст. л., кип'ятити в 1 л води 30 хвилин на слабкому вогні. Перед зняттям з вогню додати 2 повних столових ложки квітів шипшини. Дати злегка закипіти. Зняти з вогню, процідити.
Приймати холодним по 1 склянці 2 рази на день.

9. Самим надійним засобом від нетримання сечі вважали суміш 2 трав: звіробою і золототисячника. Їх треба брати в однаковій кількості (1:1), заварити і пити, як чай, 1 ч. л. на прийом.

При частих позивах до сечовипускання слід виключити з дієти селера, кавуни, дуже стиглий виноград і спаржу до тих пір, поки ускладнення з сечовим міхуром не пройдуть зовсім.

 

 


Зміст