Вся електронна бібліотека >>>

 Всесвітня історія >>

  

Історія

Всесвітня історія


 

Середньовічне ремесло

 

 

Важливим весь час збільшується шаром міської населення були ремісники. З VII-XIII ст. у зв'язку із збільшенням купівельної спроможності населення, зростанням споживчого попиту відзначається зростання міських ремесел. Від роботи на замовлення ремес-ленники переходять до роботи на ринок. Ремесло стає шанованим заняттям, що приносить хо-роший дохід. Особливою повагою користувалися люди будівельних спеціальностей - камен-щики, теслі, штукатури. Зодчеством тоді займалися найобдарованіші люди, з високим рівнем професійної підготовки, У цей період поглиблюється спеціалізація ремесел, рас-ширяется асортимент виробів, удосконалюється реміснича техніка, залишаючись, як і раніше, ручний. Ускладнюються і стають більш ефективними технології в металургії, виготовлення суконних тканин, і в Європі починають носити чорний одяг замість хутра і льону. У XII ст. в Європі були виготовлені механічні годинники, в XIII ст. - великі баштові годинники, в XV ст. - кар-манні годинник. Годинне виробництво стає тією школою, в якій вироблялася техніка точного машинобудування, яка зіграла значну роль в розвитку продуктивних сил захід-ного суспільства.

Ремісники об'єднувалися в цехи, які захищали своїх членів від конкуренції зі сто-рони «диких» ремісників. У містах могли бути десятки і сотні цехів різної госпо-державної орієнтації - адже спеціалізація виробництва проходила не всередині цеху, а між цеху-ми. Так, у Парижі було понад 350 цехів. Найважливішою безпекою цехів було також визна-ленне регламентування виробництва з тим, щоб не допустити надвиробництва, підтриму-вати ціни на достатньо високому рівні; цехові влади, враховуючи обсяг потенційного ринку, визначали кількість продукції.

Протягом усього цього періоду цехи вели з верхами міста боротьбу за доступ до управління. Міські верхи, звані патрициатом, об'єднували представників земельної аристокра-тії, багатих купців, лихварів. Нерідко дії впливових ремісників були успішні, і вони включалися до складу міської влади.

Цехова організація ремісничого виробництва і мала очевидні недоліки і достоїнства-инства, одна з яких добре поставлена система учнівства. Офіційний термін навчання в різних цехах становив від 2 до 14 років, передбачалося, що за цей час ремісник повинен пройти шлях від учня і підмайстра до майстра.

Цехи виробляли жорсткі вимоги до матеріалу, з якого виготовлявся товар, до врп-диям праці, технології виробництва. Всі це забезпечувало стабільність роботи і відмінна якість гарантувало продукції. Про високий рівень середньовічного західноєвропейського ремесла свідчить той факт, що підмайстер, що хотів отримати звання майстра, зобов'язаний був ви-повнити випускну роботу, яка називалася «шедевр» (сучасне значення слова говорить сама за себе).

Цехи також створювали умови для передачі накопиченого досвіду, забезпечуючи преемствен-ність ремісничих поколінь. Крім того, ремісники брали участь у становленні єдиної Єв-ропи: підмайстри у процесі навчання могли кочувати по різних країнах; майстри, якщо їх на-биралось в місті більше, ніж потрібно, легко перебиралися на нові місця.

З іншого боку, до кінця класичного Середньовіччя, в XIV-XV ст., цехова організація промислового виробництва дедалі очевиднішим починає виступати як гальмуючий чинник. Цехи все більш відокремлюються, зупиняються у розвитку. Зокрема, стати майстром багатьом було практично неможливо: реально отримати статус майстра міг лише сина майстра або його зять. Це призвело до того, що в містах з'являється значний за розмірами шар «вічних подмас-терьев». Крім того, сувора регламентація ремесла починає стримувати впровадження технологічний компле-ських нововведень, без яких немислимий прогрес у сфері матеріального виробництва. Поетів-му цехи поступово вичерпують себе, і до кінця класичного Середньовіччя з'являється нова форма організації промислового виробництва - мануфактура.

Розвиток мануфактури. Мануфактура припускала спеціалізацію праці між працівни-ками при виконанні якого-небудь виробу, що значно підвищувало продуктивність праці, який, як і раніше, залишався ручним. На мануфактурах Західної Європи працювали наймані працівники. Найбільше поширення мануфактура отримала в наступний період Средневе-ковья.

 

До змісту книги: Всесвітня історія

 

Дивіться також:

 

Всесвітня Історія

 

Раси і народи Історія Геродота Міфи. Легенди. Перекази

 

Стародавній світ Стародавній світ та Середні віки Реферати з історії Сто великих таємниць Стародавнього світу

 

 Мистецтво Стародавнього Єгипту Мистецтво Стародавнього Китаю Міфи і легенди Азії Культура Японії

 

Стародавня Греція Римляни і греки Історія стародавнього Риму Культура стародавнього Риму

 

Історія Середніх віків Російська історія та культура Загальна Історія Мистецтв

 

Історія Стародавнього Сходу Література Стародавнього Сходу Історія Сходу

 

Брокгауз і Єфрон Основи історії мистецтв Історія медицини Історія Воєн

 

ЗАГАЛЬНИЙ ПОГЛЯД НА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

 

I. ПЕРЕСЕЛЕННЯ НАРОДІВ І ПАДІННЯ ЗАХІДНОЇ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

ГЕРМАНЦІ

ПОЧАТОК ВЕЛИКОГО ПЕРЕСЕЛЕННЯ

АТТІЛА

КІНЕЦЬ ЗАХІДНОЇ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

II. ДЕРЖАВИ, ЗАСНОВАНІ ГЕРМАНЦЯМИ. ОСТГОТИ І ЛАНГОБАРДІВ В ІТАЛІЇ

РИМСЬКІ ПАПИ І ПОЧАТОК ЦЕРКОВНОЇ ОБЛАСТІ

ФРАНКИ

РОМАНСЬКІ НАРОДИ І ПОЧАТОК ФЕОДАЛІЗМУ

ХРЕЩЕННЯ АНГЛОСАКСІВ І СВЯТИЙ БОНІФАЦІЙ

III. ВІЗАНТІЯ І АРАБИ

ЮСТИНІАН ВЕЛИКИЙ

НАСТУПНИКИ ЮСТИНІАНА

ІКОНОБОРСТВО

МАКЕДОНСЬКА ДИНАСТІЯ І ПОДІЛ ЦЕРКОВ. КОМНИНЫ

АРАВІЯ, МАГОМЕТ І ПЕРШІ ХАЛІФИ

ОМЕЙЯДИ, АББАСИДИ І РОЗПАД ХАЛІФАТУ

IV. ЧАСИ КАРОЛІНГІВ

РОЗПАД ФРАНКСЬКОЇ МОНАРХІЇ

НОРМАНИ В АНГЛІЇ І ВІЛЬГЕЛЬМ ЗАВОЙОВНИК

V. БОРОТЬБА ІМПЕРАТОРІВ З ПАПАМИ. ГВЕЛЬФИ І ГИБЕЛИНЫ

ФРАНКОНСЬКІ БУДИНОК І ЗВЕРХНІСТЬ ПАПСЬКОЇ ВЛАДИ

ГРИГОРІЙ VII І ГЕНРІХ IV

ГОГЕНШТАУФЕНЫ І ВЕЛЬФЫ

ФРІДРІХ II І ПАДІННЯ ГОГЕНШТАУФЕНІВ

VI. ДЕРЖАВИ, ЗАСНОВАНІ СЛОВ'ЯНАМИ

ЧЕХО-МОРАВИ

КИРИЛО І МЕФОДІЙ. ВЕЛИКОМОРАВСЬКА ДЕРЖАВА

ДИНАСТІЯ ПШЕМИСЛА В ЧЕХІЇ

ПОЛАБСКИЕ СЛОВ'ЯНИ

ДУНАЙСЬКІ БОЛГАРИ

СЕРБИ

VII. ХРЕСТОВІ ПОХОДИ

ЄРУСАЛИМСЬКЕ КОРОЛІВСТВО. ДРУГИЙ ПОХІД

ТРЕТІЙ ПОХІД І РІЧАРД ЛЕВИНЕ СЕРЦЕ

ЧЕТВЕРТИЙ ПОХІД І ЛАТИНСЬКА ІМПЕРІЯ

КІНЕЦЬ І НАСЛІДКИ ХРЕСТОВИХ ПОХОДІВ

АЛЬБІГОЙЦІ, ПРУСИ І ДОЛЯ ХРАМОВНИКІВ

VIII. ФРАНЦІЯ ТА АНГЛІЯ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ СЕРЕДНІХ ВІКІВ

IX. НІМЕЧЧИНА ЗА ЧАСІВ ГАБСБУРГІВ

X. ІТАЛІЯ, ІСПАНІЯ І СКАНДИНАВІЯ

XI. СЛОВ'ЯНИ І ПАДІННЯ ВІЗАНТІЇ

XII. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ ПОБУТ