Вся електронна бібліотека >>>

 Всесвітня історія >>

  

Історія

Всесвітня історія


 

Середньовічні міста

 

 

Найважливішою характеристикою цього періоду було зростання міст і го-ті міського ремесла. В класичне Середньовіччя швидко ростуть старі і виникають нові міста - біля замків, фортець, монастирів, мостів, переправ через річки. Міста з населенням в 4-6 тис. жителів вважалися середніми. Були міста дуже великі, такі, як Париж, Мілан, Флоренція, де проживало по 80 тис. осіб. Життя в середньовічному місті була важка і небезпечна - часті епідемії забирали життя більше половини городян, як це сталося, наприклад, під час «чорної смерті» - епідемії чуми в середині XIII ст. Частими були й пожежі. Однак у міста все одно прагнули, адже, як свідчила приказка «міське повітря робив залежної людини вільним» - для цього треба було прожити в місті один рік і один день.

Міста виникали на землях короля або великих феодалів і були їм вигідні, приносячи до-ходи у вигляді податків з ремесла і торгівлі.

На початку цього періоду більшість міст перебувало у залежно від своїх сеньйорів. Городяни вели боротьбу за отримання самостійності, тобто за перетворення на вільне місто. Ор-гани влади незалежних міст були виборними і мали право збирати податки, расплачи-тися з казначейством, на свій розсуд розпоряджатися міськими фінансами, мати свій суд, карбувати свою монету і навіть оголошувати війну і укладати мир. Засобами боротьби город-ського населення за свої права були міські повстання - комунальні революції, а також ви-куп своїх прав у сеньйора. Такий викуп могли собі дозволити тільки найбагатші міста, такі, як Лондон і Париж. Втім, багато хто інші західноєвропейські міста теж були досить багаті, щоб за гроші отримати самостійність. Так, у XIII ст. незалежність у зборі податків отримали близько половини всіх міст Англії - 200 міст.

Багатство міст ґрунтувалося на багатстві їх громадян. В серед найбільш багатих були лихварі і міняйла. Вони визначали якість і повноцінність монети, і це було виключи-тельно важливим в умовах постійно яка практикувалася меркантилистскими урядами псування монети; виробляли обмін грошей і переведення їх з одного міста до іншого; брали на збе-нання вільні капітали і надавали кредити.

На початку класичного Середньовіччя банківська діяльність найбільш активно розвивали-лась в Північній Італії. Там, як втім, і по всій Європі ця діяльність була зосереджена переважно у руках євреїв, оскільки християнство офіційно забороняло віруючим за-поняття лихварством. Діяльність лихварів і змінював могла бути надзвичайно вигідною, але іноді (якщо великі феодали і королі відмовлялися повертати великі кредити) і вони ставали банкрутами.

 

До змісту книги: Всесвітня історія

 

Дивіться також:

 

Всесвітня Історія

 

Раси і народи Історія Геродота Міфи. Легенди. Перекази

 

Стародавній світ Стародавній світ та Середні віки Реферати з історії Сто великих таємниць Стародавнього світу

 

 Мистецтво Стародавнього Єгипту Мистецтво Стародавнього Китаю Міфи і легенди Азії Культура Японії

 

Стародавня Греція Римляни і греки Історія стародавнього Риму Культура стародавнього Риму

 

Історія Середніх віків Російська історія та культура Загальна Історія Мистецтв

 

Історія Стародавнього Сходу Література Стародавнього Сходу Історія Сходу

 

Брокгауз і Єфрон Основи історії мистецтв Історія медицини Історія Воєн

 

ЗАГАЛЬНИЙ ПОГЛЯД НА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

 

I. ПЕРЕСЕЛЕННЯ НАРОДІВ І ПАДІННЯ ЗАХІДНОЇ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

ГЕРМАНЦІ

ПОЧАТОК ВЕЛИКОГО ПЕРЕСЕЛЕННЯ

АТТІЛА

КІНЕЦЬ ЗАХІДНОЇ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

II. ДЕРЖАВИ, ЗАСНОВАНІ ГЕРМАНЦЯМИ. ОСТГОТИ І ЛАНГОБАРДІВ В ІТАЛІЇ

РИМСЬКІ ПАПИ І ПОЧАТОК ЦЕРКОВНОЇ ОБЛАСТІ

ФРАНКИ

РОМАНСЬКІ НАРОДИ І ПОЧАТОК ФЕОДАЛІЗМУ

ХРЕЩЕННЯ АНГЛОСАКСІВ І СВЯТИЙ БОНІФАЦІЙ

III. ВІЗАНТІЯ І АРАБИ

ЮСТИНІАН ВЕЛИКИЙ

НАСТУПНИКИ ЮСТИНІАНА

ІКОНОБОРСТВО

МАКЕДОНСЬКА ДИНАСТІЯ І ПОДІЛ ЦЕРКОВ. КОМНИНЫ

АРАВІЯ, МАГОМЕТ І ПЕРШІ ХАЛІФИ

ОМЕЙЯДИ, АББАСИДИ І РОЗПАД ХАЛІФАТУ

IV. ЧАСИ КАРОЛІНГІВ

РОЗПАД ФРАНКСЬКОЇ МОНАРХІЇ

НОРМАНИ В АНГЛІЇ І ВІЛЬГЕЛЬМ ЗАВОЙОВНИК

V. БОРОТЬБА ІМПЕРАТОРІВ З ПАПАМИ. ГВЕЛЬФИ І ГИБЕЛИНЫ

ФРАНКОНСЬКІ БУДИНОК І ЗВЕРХНІСТЬ ПАПСЬКОЇ ВЛАДИ

ГРИГОРІЙ VII І ГЕНРІХ IV

ГОГЕНШТАУФЕНЫ І ВЕЛЬФЫ

ФРІДРІХ II І ПАДІННЯ ГОГЕНШТАУФЕНІВ

VI. ДЕРЖАВИ, ЗАСНОВАНІ СЛОВ'ЯНАМИ

ЧЕХО-МОРАВИ

КИРИЛО І МЕФОДІЙ. ВЕЛИКОМОРАВСЬКА ДЕРЖАВА

ДИНАСТІЯ ПШЕМИСЛА В ЧЕХІЇ

ПОЛАБСКИЕ СЛОВ'ЯНИ

ДУНАЙСЬКІ БОЛГАРИ

СЕРБИ

VII. ХРЕСТОВІ ПОХОДИ

ЄРУСАЛИМСЬКЕ КОРОЛІВСТВО. ДРУГИЙ ПОХІД

ТРЕТІЙ ПОХІД І РІЧАРД ЛЕВИНЕ СЕРЦЕ

ЧЕТВЕРТИЙ ПОХІД І ЛАТИНСЬКА ІМПЕРІЯ

КІНЕЦЬ І НАСЛІДКИ ХРЕСТОВИХ ПОХОДІВ

АЛЬБІГОЙЦІ, ПРУСИ І ДОЛЯ ХРАМОВНИКІВ

VIII. ФРАНЦІЯ ТА АНГЛІЯ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ СЕРЕДНІХ ВІКІВ

IX. НІМЕЧЧИНА ЗА ЧАСІВ ГАБСБУРГІВ

X. ІТАЛІЯ, ІСПАНІЯ І СКАНДИНАВІЯ

XI. СЛОВ'ЯНИ І ПАДІННЯ ВІЗАНТІЇ

XII. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ ПОБУТ