Вся електронна бібліотека >>>

 Всесвітня історія >>

  

Історія

Всесвітня історія


 

Античний Рим (VIII ст. до н.е. - V ст. н.е.)

 

 

Італія розташована на Апеннінському півострові в центрі Середземного моря. Її берегова лінія розвинена значно менше, ніж у Греції, і поряд з материком немає засіяного островами моря, тому мореплавство не отримало тут такого розвитку, як у Гре-ції. Зате Італія обширніше і зручніше для землеробства і скотарства.

Стародавні греки, здивовані багатою рослинністю Апеннінського півострова і великою кількістю худоби, назвали південну частину півострова «країною телят» - Італією. Надалі ця назва поширилася на весь півострів.

Лінгвістичні, археологічні, антропологічні і історичні дослідження свід-тельствуют, що италийцы споріднені еллінам, більш того, доводять, що вони походять з одного і того ж племені, згодом разделившегося на дві основні гілки.

На початку 1 тис. до н.е. Італії поступово заселяли етруски на півночі, греки - на півдні, фіні-кийцы - на острові Сицилія.

Між цими народами відбувались часті війни, наслідком яких була поява безлічі знедолених людей із зруйнованих міст. Ці втікачі селилися поблизу крепо-стей і підпорядковувалися місцевій владі. Так у 753 р. до н.е. виник Рим (лат. Roma), колишній це до-го невеликою міцністю, мешканці якого, як нащадки його батьків засновників, називалися пат-рициями. Переселенці ж і їх нащадки стали називатися плебеями, Вони платили податок, служили в армії, але не мали землі.

Земля і землеробство в Римі та Італії з самого початку грали визначальну роль. Италийцы оселилися на півострові вже хліборобами, і основна ланка громади становили господарі зе-землянок. Коли з часом прямі нащадки перших жителів Риму втратили більшу частину землі, спочатку їм належала, римський цар Сервій Туллій (578-534 до н.е.) своєю реформою всіх жителів Риму поділив на осілих і господарів пролетарів (від лат. proles - потомство), поклавши на перше всі общинні повинності і давши їм повні права. Про-летарии ж були настільки бідні, що не могли служити в армії і єдиним їх надбанням було відтворення потомства.

Історія Риму показує, що сила держави та окремих осіб - їх володінні землею. Саме цим і пояснюються в першу чергу велич і сила Риму. Спочатку земля знахо-дилась в общинному володінні пологів, приватна власність полягала в худобі, але вже до VI ст. до н.е. земля стає приватною власністю. Римляни вирощували полбу (різновид пшениці) і займалися виноробством. У VIII-VII ст. до н.е. в Римі вже існували ремесла: так, у часи царя Нуми Помпілія (ок. 715 - ок. 672 до н.е.) у Римі існували вісім цехів ремісників. Їх становище було почесно, але стало погіршуватися з реформи передостаннього римського царя Сер-вія Туллія, по якій повноправними були тільки хлібороби.

Торгівля в першому періоді римської історії обмежувалася межами Італії та здійснюва-лялась на ярмарках, головною з яких була ярмарок у гори Соракта. Основними предметами обміну здавна були бики, барани, мідь. Знайдені археологами розкопки свідчать, що в цих ярмарках брали участь купці інших країн. Рим з самого початку займав суто-ве становище, тому що був осередком діяльної землеробської громади і жвавим торговим пунктом.

Державне пристрій першого періоду римської історії відтворювало сімейні стосунки: на чолі держави стояв довічно избиравщийся цар, наділений усіма при-знаками батька в сім'ї. Єдиним обмеженням його влади було те, що він міг лише примі-прийняти закони, а не змінювати їх.

Громадяни в Стародавньому Римі були рівноправні між собою, не існувало ніяких зі-словных відмінностей, не громадяни (чужинці, раби) були безправні.

Для отримання згоди народу на війну і зміна закону цар не рідше двох разів на рік з-зывал народні збори всіх громадян. Родоначальники 300 пологів, що поклали основу Рим-ської держави (300 осіб) тому й називалися «батьками», складали сенат.

 

До змісту книги: Всесвітня історія

 

Дивіться також:

 

Всесвітня Історія

 

Раси і народи Історія Геродота Міфи. Легенди. Перекази

 

Стародавній світ Стародавній світ та Середні віки Реферати з історії Сто великих таємниць Стародавнього світу

 

 Мистецтво Стародавнього Єгипту Мистецтво Стародавнього Китаю Міфи і легенди Азії Культура Японії

 

Стародавня Греція Римляни і греки Історія стародавнього Риму Культура стародавнього Риму

 

Історія Середніх віків Російська історія та культура Загальна Історія Мистецтв

 

Історія Стародавнього Сходу Література Стародавнього Сходу Історія Сходу

 

Брокгауз і Єфрон Основи історії мистецтв Історія медицини

 

 

VIII. ЧАС ЦАРІВ У РИМІ І БОРОТЬБА ПАТРИЦІЇВ З ПЛЕБЕЯМИ

ГОЛОВНІ НАРОДИ ІТАЛІЇ

РИМ

ПЕРЕКАЗИ ПРО ПОЧАТОК РИМУ. ПЕРІОД ЦАРІВ

УСТАНОВИ СЕРБІЯ ТУЛЛІЯ

ТАРКВІНІЙ ГОРДИЙ І ПОЧАТОК РЕСПУБЛІКИ

НАРОДНІ ТРИБУНИ І ДЕЦЕМВИРЫ

НАШЕСТЯ ГАЛЛІВ

ЛИЦИНИЕВЫ ЗАКОНИ

IX. ПОШИРЕННЯ РИМСЬКОГО ПАНУВАННЯ І ЗМІНИ У ВПОДОБАННЯХ

ЦАР ПІРР

ПОЧАТОК ПУНІЧНИХ ВОЄН

ГАННІБАЛ І ЙОГО ПОХІД В ІТАЛІЮ

СЦИПІОН АФРИКАНСЬКИЙ І ДОЛЯ ГАННІБАЛА

ПІДКОРЕННЯ МАКЕДОНІЇ, ГРЕЦІЇ І РУЙНУВАННЯ КАРФАГЕНА

ІСПАНІЯ

ЗМІНИ В РИМСЬКИХ ЗВИЧАЇ. ПОРЦІЙ КАТОН

ОПТИМАТЫ І ПРОЛЕТАРІ. БРАТИ ГРАКХИ

X. ЗАНЕПАД РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО ПРАВЛІННЯ В РИМІ І ПЕРЕХІД ДО ІМПЕРІЇ

СУЛЛА

ПОМПЕЙ І КРАСС

ЦИЦЕРОН

ЮЛІЙ ЦЕЗАР І ПЕРШИЙ ТРІУМВІРАТ

БОРОТЬБА ЦЕЗАРЯ З ПОМПЕЄМ

ДИКТАТУРА І СМЕРТЬ ЦЕЗАРЯ

ОКТАВІАН І ДРУГИЙ ТРІУМВІРАТ

XI. РИМСЬКА ІМПЕРІЯ

ТЕВТОБУРГСЬКОМУ ЛІС

ДИНАСТІЯ СЕРПНЯ. ПОЧАТОК ХРИСТИЯНСТВА

БУДИНОК ФЛАВІЇВ (70-96)

ЩАСЛИВИЙ ПЕРІОД ІМПЕРІЇ

ПАНУВАННЯ СОЛДАТІВ (180-285)

ДІОКЛЕТІАН

ХРИСТИЯНСЬКА ЦЕРКВА

КОСТЯНТИН ВЕЛИКИЙ І ТОРЖЕСТВО ХРИСТИЯНСТВА

НАСТУПНИКИ КОСТЯНТИНА І ПОДІЛ ІМПЕРІЇ

XII. РИСИ РИМСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПОБУТУ І РИМСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

КОМІЦІЇ І СЕНАТ

МАГІСТРАТИ

ПРОВІНЦІЇ І ДОХОДИ РИМСЬКОГО ДЕРЖАВИ

ВІЙСЬКОВЕ МИСТЕЦТВО

РЕЛІГІЙНІ УСТАНОВИ

ЗАНЕПАД РЕЛІГІЇ І ФІЛОСОФСЬКІ ШКОЛИ

ВИТОНЧЕНІ МИСТЕЦТВА І КОРИСНІ СПОРУДИ

ДОМАШНІЙ ПОБУТ. ПОЛОЖЕННЯ ЖІНОК

ВИХОВАННЯ

РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРИ ТА ЇЇ ЗОЛОТИЙ ВІК

ПОДАЛЬША ЛІТЕРАТУРНА ЕПОХА

НАУКА ПРАВА

ГРЕЦЬКІ ПИСЬМЕННИКИ РИМСЬКОГО ПЕРІОДУ