Вся електронна бібліотека >>>

 Всесвітня історія >>

  

Історія

Всесвітня історія


 

РОЗДІЛ 1. ПЕРВІСНА ЕПОХА ЛЮДСТВА

 

 

Варіанти періодизації найдавнішої історії

 

Перший етап у розвитку людства первіснообщинний лад займає величезний пе-ріод часу з моменту виділення людини з тваринного царства (близько 35 млн. років тому) до утворення класових суспільств у різних регіонах планети (приблизно в IV тис. до н.е.). Його періодизація заснована на відмінності в матеріалі та техніці виготовлення знарядь праці (археоло-гическая періодизація). Згідно з нею у найдавнішій епосі виділяються три періоду:

кам'яний вік (від виникнення людини до III тис. до н.е.),

бронзовий вік (з кінця IV до початку 1 тис. до н.е.),

залізний вік (з 1 тис. до н.е.).

У свою чергу кам'яний вік поділяється на древнекаменний (палеоліт), среднекамен-ний вік (мезоліт)і новий кам'яний вік (неоліт) і перехідний до бронзі меднокаменный століття (е-олит).

Ряд вчених поділяють історію первісного суспільства на п'ять етапів, кожен з кото-рих відрізняється ступенем розвитку знарядь праці, матеріалами, з яких вони виготовлялися, якістю житла, відповідної організацією ведення хозяйства1.

Перший етап визначається як передісторія господарства і матеріальної культури: від виник-ня людства до приблизно I млн. років тому. Це час, коли пристосування лю-дей до навколишнього середовища мало чим відрізнялося від добування засобів до існування тваринний світ-ми. Багато вчені вважають, що прабатьківщиною людини є Східна Африка. Саме тут при розкопках знаходять кістки перших людей, які жили понад 2 млн. років назад.

Другий етап - примітивно привласнює господарство приблизно I млн. років тому - XI тис. до н.е., тобто охоплює значну частину кам'яного століття - ранній та середній палеоліт.

Третій етап - розвинене привласнює господарство. Хронологічні рамки його визначити важко, оскільки в ряді місцевостей цей період закінчився в XX тис. до н.е. (субтропіки Євро-пи та Африки), в інших (тропіки) - триває до теперішнього часу. Охоплює пізній палеоліт, мезоліт, а в деяких областях - і весь неоліт.

Четвертий етап - зародження виробничого господарства. В найбільш розвинутих у господарсь-ном відношенні районах землі - IX-VIII тис. до н.е. (пізній мезоліт - ранній неоліт).

П'ятий етап - епоха виробляє господарства. Для деяких областей сухих і вологих субтропіків - VIII-V тис. до н.е.

Крім виробництва знарядь матеріальна культура стародавнього людства найтіснішим про-разом пов'язана і з створенням осель.

Найбільш цікаві археологічні знахідки найдавніших жител відносяться до раннього па-леолиту. На території Франції виявлені залишки 21 сезонного стійбища. В одному з них була відкрита овальна огорожа з каміння, яку можна трактувати як підстава легкого жи-святині. Всередині житла перебували вогнища і місця виготовлення знаряддя. В печері Ле Лазаря (Франція) були виявлені залишки притулку, реконструкція якого передбачає наявність опор, дахи з шкур, внутрішніх перегородок і двох вогнищ у великому приміщенні. Ліжку - із шкур тварин (лисячі, вовчі, рисячі) і водоростей. Ці знахідки датуються часом близько 150 тис. років.

На території СРСР залишки наземних жител, що належать до раннього палеоліту, були про-наружены біля села Молодово на Дністрі. Вони представляли собою овальну викладку спеціально підібраних великих кісток мамонтів. Тут же виявлені сліди 15 багать, располагавших-ся в різних частинах житла.

Первісна епоха людства характеризується низьким рівнем розвитку виробник-них сил, повільним їх вдосконаленням, колективним привласнення природних ресурсів і результатів виробництва (насамперед експлуатованої території), равнообеспечивающим розподілом, соціально-економічною рівністю, відсутністю приватної власності, екс-плуатації людини людиною, класів, держав.

Аналіз розвитку первісного людського суспільства показує, що це розвиток йшло вкрай нерівномірно. Процес відособлення наших віддалених предків від світу человекообраз-них мавп був дуже повільним.

Загальна схема еволюції людини наступна:

людина австралопитековый;

людина прямоходяча (ранні гомініди: пітекантропи і синантропи);

людина сучасного фізичного вигляду (пізні гомініди: неандертальці і верхнепалео-літичні люди).

Практично поява перших австралопітеків ознаменувало зародження матеріальної культури, безпосередньо пов'язаної з виробництвом знарядь праці. Саме останні стали для археологів засобом визначення основних етапів розвитку стародавнього людства.

Багата і щедра природа того періоду не сприяла прискоренню цього процесу; тільки з появою суворих умов льодовикового епохи, з посиленням трудової діяльності первобыт-ного людини в його важкій боротьбі за існування прискорено з'являються нові навички, вершенствуются знаряддя, виробляються нові соціальні форми. Оволодіння вогнем, колек-тивная полювання на великих тварин, пристосування до умов станув льодовика, изобрете-ня цибулі, перехід від привласнювального до виробничого господарства (скотарства і землеробства), відкриття металу (міді, бронзи, заліза) і створення складної родоплемінної організації загально-ства - ось ті найважливіші етапи, які відзначають шлях людства в умовах первобытнооб-щинного ладу.

Темп розвитку людської культури поступово прискорювався, особливо з переходом до вироб-ведучому господарству. Але з'явилася ще одна особливість - географічна нерівномірність раз-витія суспільства. Області з несприятливою, суворою географічної середовищем розвивалися раніше повільно, а області з м'яким кліматом, запасами руд тощо швидше просувалися до ци-вилизации.

Колосальний льодовик (близько 100 тис. років тому), закрив половину планети і ство-дав суворий клімат, що вплинув на рослинний і тваринний світ, неминуче ділить істо-рію первісного людства на три періоди: дольодовиковий з теплим субтропічним кліматом, льодовиковий і післяльодовиковий. Кожному з цих періодів відповідає певне фізичний тип людини: в дольодовиковий - археоантропы (пітекантроп, синантроп та ін), в льодовиковий - палеоантролы (неандертальський людина), в кінці льодовикового періоду, в пізньому палеоліті - неоантропи, сучасні люди.

 Палеоліт. Виділяються рання, середня і пізня стадії палеоліту. В ранньому палеоліті, в свою чергу, виділяють первинну, шелльскую1 і ашельскую епохи.

Найдавніші пам'ятки культури виявлені в печерах Ле Лазаря (відносяться до време-ні близько 150 тис. років тому), Лялко, Ніо, Фонді-де-Гом (Франція), Альтаміра (Іспанія). Біль-шое кількість предметів шельскої культури (знарядь) знайдено в Африці, особливо в долині Верхнього Нілу, в Тернифине (Алжирі) і ін. До рубежу шельскої і ашельської епох відносяться са-мі древні залишки людської культури на території СРСР (Кавказ, Україна). До ашельської епохи людина розселився ширше, проникаючи в Середню Азію, Поволжя.

Напередодні великого зледеніння людина вже вмів полювати на найбільших тварин: сло-нов, носорогів, оленів, зубрів. В епоху ашельскую з'являється вже осілість мисливців, подовгу живуть на одному місці. Складна полювання дуже давно стала доповненням до простого збирач-ству.

У цей період людство було вже досить організовано та оснащене. Може бути, самим значним було оволодіння вогнем приблизно 300-200 тисяч років тому. Недарма у багатьох південних народів (в тих місцях, де расселялся тоді людина) збереглися легенди про героя, похи-тившем небесний вогонь. Міф про Прометея, що приніс людям вогонь - блискавку, відображає найбільшу технічну перемогу наших дуже віддалених предків.

Одні дослідники відносять до раннього палеоліту також мустьєрську епоху, а інші виділення-ляють її в особливий етап середнього палеоліту. Мустьєрські неандертальці жили в печерах, так і в спеціально виготовлені з мамонтових кісток оселях - чумах. У цей час людина вже навчився добувати вогонь тертям, а не тільки підтримувати вогонь, запалений блискавкою. Ос-нову господарства становила полювання на мамонтів, бізонів, оленів. Мисливці були озброєні копальня-ями, крем'яними вістрями і дрючками. До цієї епохи відносяться перші штучні захороне-ня небіжчиків, що свідчить про виникнення дуже складних ідеологічних представ-лений.

Вважають, що до цього ж часу можна віднести і зародження родової організації суспіль-ства. Тільки упорядкуванням відносин підлог, появою экзогамии2 можна пояснити те, що фізичний вигляд неандертальця став удосконалюватися і через тисячі років, до кінця леднико-вого періоду, він перетворився в неоантропа, або кроманьйонця - людей сучасного нам типу.

Верхній (пізній) палеоліт відомий нам краще, ніж попередні епохи. Природа, як і раніше, була сувора, льодовиковий період ще продовжувався. Але чоловік був вже досить озброєний для боротьби за існування. Господарство стає комплексним: основу його склад-являла полювання на великих тварин, але з'явилися зачатки рибальства, серйозною підмогою б-ло збирання їстівних плодів, насіння, коріння.

Кам'яні вироби людини ділилися на дві групи: зброя і знаряддя праці (наконечники списів, ножі, скребки для вичинки шкір, крем'яні інструменти для обробки кістки та дерева). Широке поширення отримали різні метальні кошти (дротики, зазубрені гар-пуни, спеціальні копьеметалки), що дозволяють вражати тварину на відстані.

На думку археологів, основним осередком соціального ладу верхнього палеоліту була велика родова громада, яка налічує близько сотні людей, з яких двадцять були дорос-лыми мисливцями, вели господарство роду. Невеликі круглі житла, залишки яких обна-ружены, можливо були пристосовані для парної сім'ї.

Знахідки поховань з прекрасним зброєю з мамонтових бивнів і великою кількістю прикрас свідчать про появу культу вождів, родових чи племінних старійшин.

У верхньому палеоліті людина широко розселився не тільки в Європі, на Кавказі і Середній Азії, але і в Сибіру. На думку вчених, з Сибіру наприкінці палеоліту була заселена і Америка.

Мистецтво верхнього палеоліту свідчить про високий розвиток інтелекту людини цієї епохи. У печерах Франції та Іспанії збереглися барвисті зображення, що відносяться до цього часу. Відкрита така печера і російськими вченими на Уралі (Калова печера) з ізо-бражениями мамонта, носорога, коні. Зображення, зроблені художниками льодовикового пе-риода фарбами на стінах печер і різьбленням на кістки, дають уявлення про тих тварин, на кото-рих вони полювали. Це було пов'язано, ймовірно, з різними магічними обрядами, заклина-нями і танцями мисливців перед намальованими тваринами, що повинно було забезпечити ус-пешную полювання.

Елементи таких магічних дій збереглися навіть у сучасному християнстві: молебень про дощ з окропленням водою є полів древній магічний акт, висхідний до першо-бутності.

Особливо слід відзначити культ ведмедя, висхідній ще до мустьєрської епохи і дозволяю-щий говорити про зародження тотемізму. На палеолітичних стоянках біля вогнищ або у осель часто знаходять кістяні фігурки жінок. Жінки представлені дуже огрядними, зрілими. Оче-видно, головна ідея таких статуеток - плодючість, життєва сила, продовження людського роду, уособлені в жінці - господині будинку і вогнища.

Велика кількість жіночих зображень, знайдених в верхньопалеолітичних стоянках Євразії, дозволили вченим зробити висновок, що культ жінки-прародительки породжений матріархатом. При досить примітивних взаємини статей діти знали тільки своїх матерів, але далеко не завжди знали батьків. Жінки охороняли вогонь у вогнищах, житло, дітей; жінки старшого поко-ління могли вести рахунок спорідненості і стежити за дотриманням екзогамні заборон, щоб не з'являється-лися діти від близьких родичів, небажаність чого була, очевидно, вже усвідомлена. Заборона кровозмішення дав свої позитивні результати - нащадки колишніх неандертальців стали більш здоровими і поступово перетворилися в людей сучасного типу.

Мезоліт Приблизно за десять тисячоліть до нашої ери величезний льодовик, що сягав 1000-2000 метрів у висоту, почав інтенсивно танути, залишки цього льодовика збереглися до наших днів в Альпах і на горах Скандинавії. Перехідний період від льодовика до сучасного клімату називають умовною терміном «мезоліт», тобто «среднекаменний століття, - проміжок між палео-литому і неолітом., що займає приблизно близько трьох-чотирьох тисячоліть.

Мезоліт є яскравим доказом сильного впливу географічного середовища на життя і еволюцію людства. Природа змінилася під багатьох відносинах: потеплішав клімат, розтанув льодовик, потекли на південь повноводні річки, поступово звільнялися великі простори зем-лі, закриті раніше льодовиком, оновилася і розвинулася рослинність, зникли мамонти і носоро-гі.

У зв'язку з усім цим порушувався усталений, налагоджений побут палеолітичних мисливців на мамонтів, довелося створювати інші форми господарства. Користуючись деревиною, людина створив лук зі стрілами. Це значно розширило об'єкт полювання: поряд з оленями, лосями, кіньми стали полювати на різних дрібних птахів і звірів. Велика легкість такого полювання і повсюдність дичини зробили непотрібними міцні общинні колективи мисливців на мамонтів. Мезолитиче-ські мисливці та рибалки бродили невеликими групами по степах і лісах, залишаючи після себе сліди тимчасових стоянок.

Потеплів клімат дозволив відродити збиральництво. Особливо важливими для майбутнього виявилося збирання диких злаків, для чого навіть були винайдені дерев'яні і кістяні серпи, з кремнієвими лезами. Нововведенням було вміння створювати ріжучі та колючі знаряддя з вставленими в край дерев'яного предмета великої кількості гострих шматків кременя.

Ймовірно, в цей час люди ознайомилися з переміщенням по воді на колодах і плотах і з властивостями гнучких прутів і волокнистої кори дерев.

Почалося приручення тварин: мисливець-стрілець йшов за дичиною з собакою; вбиваючи кабанів, люди залишали на відгодівлю виводки поросят.

Мезоліт - час розселення людства з півдня на північ. Рухаючись через лісові масиви вздовж річок, людина мезоліту пройшов всі простір, що звільнився від льодовика, і дійшов до тодішньої північної кромки материка Євразії, де почав полювати на морського звіра.

Мистецтво мезоліту істотно відрізняється від палеолітичного: відбулося ослаблення нівелюючого общинного початку і зросла роль окремого мисливця - в наскальних зображені жениях ми бачимо, не тільки звірів, але і мисливців чоловіків з луками і жінок, які очікують їх повернення.

 

До змісту книги: Всесвітня історія

 

Дивіться також:

 

Первісні люди

Голова 1. Геологічна датування

Голова 2. Перші люди палеоліту

Голова 3. Перші печерні люди

Голова 4. Художники палеоліту

ОРИНЬЯКСКИЙ ЧОЛОВІК

СОЛЮТРЕЙСКИИ ЧОЛОВІК

МАДЛЕНСКИЙ ЧОЛОВІК

Голова 5. Період мезоліту або кінець епохи палеоліту

 Голова 6. Епоха неоліту

Голова 7. Бронзовий вік

Голова 8. Ранній залізний вік

 

Всесвітня Історія

Найближчі предки людини

Роль праці виділення людини з тваринного світу

Пітекантроп

Початкові ступені людської історії.

Найдавніші знаряддя з каменю

Шелльский період

Умови життя людини в період шелльский

Ашельський період

Синантроп

Розселення людей типу синантропа

Зміцнення громадських зв'язків

Розвиток вищої нервової діяльності людини

Походження мови

Мустьерськоє час. Неандертальський людина

Зміни в природних умовах

Неандертальський чоловік

Мустьєрські кам'яні знаряддя

Штучне добування вогню. Господарське життя

Зачатки родового ладу

Розвиток мислення неандертальця

Ранні поховання

Розвиток первісно-общинного ладу. Пізній древнекаменний століття (верхній палеоліт)

Людина верхнього палеоліту.

Походження людини сучасного типу

Загальна характеристика верхньопалеолітичних знарядь праці

Оформлення матріархальної родової общини

Основні області розселення людства

Верхній палеоліт прильодовикових області в Європі.

Приледниковая область в Європі

Знаряддя праці

Поселення і образ життя

Мистецтво і вірування.

Палеолітичне мистецтво

Первісні релігійні уявлення

Жіночі статуетки

Похоронні звичаї

Умови виникнення первісних вірувань

Переселення палеолітичних мисливців.

Особливості місцевих культур верхньопалеолітичного населення

Поява негроїдів-гримальдийцев в Європі

Причини найдавніших міграції

Верхнепалеолитические культури в інших частинах Європи, в Африці і Азії.

Палеолітичні мешканці Північної Африки

Палеолітичні мешканці Внутрішньої Африки

Верхній палеоліт в Сибіру та Китаї

Палеоліт у Південно-східній Азії

Заселення Америки та Австралії людиною.

Заселення американського континенту

Найдавніші стоянки палеолітичної людини в Америці

Заселення Австралії

 Період розквіту первіснообщинного ладу. Середній і новий кам'яний вік (мезоліт і неоліт)

Мисливські племена в період мезоліту.

Мезоліт в Північній Європі

Господарство мезолітичних племен Північної Європи

Мезоліт на півночі Східної Європи

Мезоліт на півдні Європи

Азильская культура

Мистецтво і життя мезолітичного населення Східної Іспанії

Тарденуазская культура

Поширення микролитической техніки

Загальні риси культури новокам'яної віку (неоліту)

Мисливські племена

Виникнення землеробства і скотарства

Розвиток родоплемінного ладу

Неолітичні племена Європи, Середньої і Північної Азії в V-IV тисячоліттях до н.е.

Неоліт на півдні і заході Європи

Культура кьеккенмеддингов

Неоліт у Східній Європі, в Середній і Північній Азії

Найдавніші землеробські племена.

Натуфийская культура

Перші хлібороби в долині Нілу

Історичне значення виникнення землеробства в Нільської долині

Виникнення землеробства у Південному Прикаспії

Найдавніше землеробство в Південному Ірані

Найдавніші землероби в Середній Азії

Перші хлібороби Північного Іраку

Культури Телль-Хассуна і Телль-Халафа

Виникнення штучного зрошення

 

 

Раси і народи Історія Геродота Міфи. Легенди. Перекази

 

Стародавній світ Стародавній світ та Середні віки Реферати з історії Сто великих таємниць Стародавнього світу

 

 Мистецтво Стародавнього Єгипту Мистецтво Стародавнього Китаю Міфи і легенди Азії Культура Японії

 

Стародавня Греція Римляни і греки Історія стародавнього Риму Культура стародавнього Риму

 

Історія Середніх віків Російська історія та культура Загальна Історія Мистецтв

 

Історія Стародавнього Сходу Література Стародавнього Сходу Історія Сходу

 

Брокгауз і Єфрон Основи історії мистецтв Історія медицини