Вся електронна бібліотека >>>

 Історія стародавнього Сходу >>>

  

Загальна історія

Історія Сходу

Підручник за спеціальністю «Історія»


Розділ: Реферати з історії

 

Глава 9. Давня Індія: становлення основ соціальної структури

 

 

Цивілізація і вся історія Індії - це зовсім інший світ, у чому різноманітний з близькосхідно-середземноморським. Часом можна знайти навіть парадоксальні паралелі швидше з античною культурою, ніж з близькосхідної. Втім, ці паралелі здаються парадоксальними лише на перший погляд, вони легко пояснюються спільністю походження деяких суттєвих елементів культури стародавніх індійців і європейців: адже в зрештою і ті, і інші є вихідцями з єдиної праіндоєвропейської спільності. І все ж таки в Індії як цивілізації можна виявити незрівнянно більше особливого і навіть унікального, ніж схожого з іншими, нехай навіть з тими ж індоєвропейцями Ірану або Європи. Так в чому ж унікальність Індії і як, яким чином, в якій обстановці формувалася індійська цивілізація?

Найбільш ранні осередки урбаністичної культури і перші протодержави в Північній Індії, насамперед в долині Інду, виникли у III тисячолітті до н.е. Дуже мало відомо про характер найдавніших товариств Індії як з-за того, що індська писемність Хараппи та Мохенджо-Даро досі не розшифрована, так і тому, що добре відомі санскритські тексти аріїв долини Гангу присвячені переважно релігійно-філософських проблем і майже не стосуються політики, історії, соціальної структури та економічних відносин. Характер письмових джерел багато в чому визначив і той обсяг даних, яким досі змушена оперувати наука в її спробах реконструювати обриси давньоіндійського суспільства. Засновані на мізерних даних археології та специфічному матеріалі релігійних текстів відомості про давньоіндійському суспільстві теж, природно, дуже фрагментарні і специфічні: у розпорядженні вчених майже немає дат, імен реальних історичних подій, дані про адміністративній структурі та політичній динаміці; замість цього вони мають надзвичайно багатим міфологічним епосом, крізь обриси якого простежується канва реального історичного процесу, а також численними релігійно-філософськими трактатами різного характеру, які побічно дозволяють судити про спосіб життя стародавніх індійців, не кажучи вже про їх віруваннях і уявленнях. В цьому сенсі - хоча і не лише в це - Індія унікальна і не йде ні в яке порівняння ні з близькосхідно-середземноморським світом, ні з китайсько-далекосхідним, для реконструкції цивілізації та історії яких є гігантська і нині вже дуже непогано вивчена джерелознавча основа.

Науці поки не цілком ясний навіть питання про те, наскільки індійська цивілізація первинна - у всякому разі в тому сенсі, що багато важливі культурні імпульси для свого первісного розвитку вона явно отримала ззовні (досить згадати про аріїв, про які детальніше мова піде далі). Разом з тим не тільки самобутність і порівняльна віддаленість Індії від інших вогнищ світової культури, але також і умови, в яких вона розвивалася, дають підстави в кінцевому рахунку вважати цю цивілізацію все-таки первинної як в плані самостійності і незалежності її розвитку, так і тим більше з точки зору унікальності її вигляду і характеру, неповторності деяких її початково-структурних принципів.

 

До змісту книги: Історія Сходу

 

Дивіться також:

 

Всесвітня Історія Історія Геродота Мистецтво Стародавнього Єгипту Мистецтво Стародавнього Китаю Міфи і легенди Азії Культура Японії Китайська книга мудрості Історія Середніх віків Японські оповіді Російська історія і культура Легенди і міфи Росії Загальна Історія Мистецтв

 

Історія Стародавнього Сходу

Стародавній Схід і всесвітня історія

ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО ЄГИПТУ

Розділ 1. ПРИРОДНІ УМОВИ. НАСЕЛЕННЯ. ДЖЕРЕЛА ТА ІСТОРІОГРАФІЯ

Глава 2. ФОРМУВАННЯ КЛАСОВОГО СУСПІЛЬСТВА І ДЕРЖАВИ

Розділ 3. ОБ'ЄДНАННЯ ЄГИПТУ І СТВОРЕННЯ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ОБЩЕЕГИПЕТСКОГО ДЕРЖАВИ. ЕПОХА БУДІВНИЦТВА ВЕЛИКИХ ПІРАМІД

Глава 4. Общеегипетское держава в період Середнього царства (XXI-XVIII ст. до н. е..)

Глава 5. Велика Єгипетська держава в епоху Нового царства (XVI-XII ст. до н. е..)

Глава 6. Єгипет в епоху Пізнього царства

Глава 7. КУЛЬТУРА СТАРОДАВНЬОГО ЄГИПТУ

МЕСОПОТАМІЯ

Глава 8. ГЕОГРАФІЧНА СЕРЕДОВИЩЕ. НАСЕЛЕННЯ. ДЖЕРЕЛА ТА ІСТОРІОГРАФІЯ

Глава 9. НАЙДАВНІША МЕСОПОТАМІЯ. ФОРМУВАННЯ КЛАСОВОГО СУСПІЛЬСТВА. МІСТА ДЕРЖАВИ ШУМЕРУ

Глава 10. ОСВІТА ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ДЕРЖАВИ В МЕСОПОТАМІЇ. ДЕРЖАВИ АККАДА І III ДИНАСТІЇ УРА

Глава 11. МЕСОПОТАМІЯ ПІД II ТИСЯЧОЛІТТІ ДО Н. Е. ПЕРЕВАЖАННЯ ВАВИЛОНА

Глава 12. Велика Ассірійська військова держава в 1 тисячолітті до н. е.

Глава 13. ВАВІЛОНІЯ В НАПРИКІНЦІ II - ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ I ТИСЯЧОЛІТТЯ ДО Н. Е.: ВІД ПОЛІТИЧНОГО ДО ЗАНЕПАДУ УТВОРЕННЯ ВЕЛИКОЇ ДЕРЖАВИ

Глава 14. КУЛЬТУРА НАРОДІВ СТАРОДАВНЬОЇ МЕСОПОТАМІЇ

Глава 15. МАЛА АЗІЯ І ЗАКАВКАЗЗІ. МАЛА АЗІЯ: КРАЇНА І НАСЕЛЕННЯ. ДЖЕРЕЛА ТА ІСТОРІОГРАФІЯ. ДРЕБНЕЙШИЙ ПЕРІОД ЇЇ ІСТОРІЇ

Глава 16. ХЕТСЬКЕ ЦАРСТВО

Глава 17. ФРИГИЙСКОЕ І ЛИДИЙСКОЕ ЦАРСТВА

Глава 18. ВАНСЬКЕ ЦАРСТВО (УРАРТУ) І ДЕРЖАВИ ЗАКАВКАЗЗЯ

Глава 19. СХІДНЕ СЕРЕДЗЕМНОМОР'Ї І АРАВІЯ. СИРІЯ, ФІНІКІЯ І ПАЛЕСТИНА В ДАВНИНУ

Глава 20. КАРФАГЕН В IX-III СТ. ДО Н. Е.: ВІД ФІНІКІЙСЬКОЇ КОЛОНІЇ ДО ВЕЛИКОЇ ДЕРЖАВИ

Глава 21. СТАРОДАВНІ ДЕРЖАВИ АРАВІЙСЬКОГО ПІВОСТРОВА

НАЙВАЖЛИВІШІ ДАТИ. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

ІРАН І СЕРЕДНЯ АЗІЯ В ДАВНИНУ

Глава 22. ГЕОГРАФІЧНА СЕРЕДОВИЩЕ І НАСЕЛЕННЯ. ДЖЕРЕЛА ТА ІСТОРІОГРАФІЯ

Глава 23. СТАРОДАВНІ ДЕРЖАВИ ЕЛАМУ

Глава 24. МИДИЙСКОЕ ЦАРСТВО У VIII-VI ст. до н. е.

Глава 25. ПЕРСИДСЬКА ДЕРЖАВА В VI-IV СТ. ДО Н. Е.

Глава 26. СЕРЕДНЯ АЗІЯ III-I ТИСЯЧОЛІТТЯХ до н. е.

Глава 27. КУШАНСЬКА ДЕРЖАВА І ПАРФІЯ

ПІВДЕННА АЗІЯ В ДАВНИНУ

Глава 28. ТЕРИТОРІЯ І НАСЕЛЕННЯ. ПЕРІОДИЗАЦІЯ. ДЖЕРЕЛА ТА ІСТОРІОГРАФІЯ

Глава 29. ІНДСЬКА ЦИВІЛІЗАЦІЯ (ХХШ-XVIII ст. до н. е..)

Глава 30. «ВЕДІЙСЬКИЙ ПЕРІОД». СТАНОВЛЕННЯ РАННІХ ДЕРЖАВ У ПІВНІЧНІЙ ІНДІЇ (XIII-VII ст. до н. е.)

Глава 31. «БУДДІЙСЬКИЙ ПЕРІОД». СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК В VI-III ст. до н. е. І УТВОРЕННЯ ЗАГАЛЬНОІНДІЙСЬКОЮ ДЕРЖАВИ

Глава 32. «КЛАСИЧНА ЕПОХА», ПОЛІТИЧНА ІСТОРІЯ ПІВДЕННОЇ АЗІЇ В II Ст. ДО Н. Е.-V Ст. Н. Е. СУСПІЛЬНИЙ ЛАД

Глава 33. РЕЛІГІЯ І КУЛЬТУРА СТАРОДАВНЬОЇ ІНДІЇ

СТАРОДАВНІЙ КИТАЙ

 Глава 34. ПРИРОДНА СЕРЕДОВИЩЕ. НАСЕЛЕННЯ. ХРОНОЛОГІЯ І ПЕРІОДИЗАЦІЯ ІСТОРІЇ СТАРОДАВНЬОГО КИТАЮ. ДЖЕРЕЛА, ІСТОРІОГРАФІЯ

Глава 35. І НАЙДАВНІШІ ДЕРЖАВНІ УТВОРЕННЯ В КИТАЇ, ШАН-ІНЬ ТА ЧЖОУ

Глава 36. СТАРОДАВНІЙ КИТАЙ VIII-III СТ. ДО Н. Е.

Глава 37. ІМПЕРІЯ ХАНЬ В ІІІ Ст. ДО Н. Е .. -I Ст. Н. Е.

Глава 38. ПЕРШЕ ЦЕНТРАЛІЗОВАНЕ ДЕРЖАВА В КИТАЇ - ІМПЕРІЯ ЦИНЬ (221-207 РР.. ДО Н. Е.)

Глава 39. СТАРОДАВНІЙ КИТАЙ I-III ст. н. е.

Глава 40. КУЛЬТУРА СТАРОДАВНЬОГО КИТАЮ

Глава 41. КРАЇНИ ДАЛЬНЬОГО СХОДУ ТА ПІВДЕННО-СХІДНОЇ АЗІЇ

Глава 42. ДЕРЖАВИ ПІВДЕННО-СХІДНОЇ АЗІЇ В ДАВНИНУ

ЗАГАЛЬНЕ ТА ОСОБЛИВЕ РОЗВИТКУ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ

НАЙВАЖЛИВІШІ ДЖЕРЕЛА З ІСТОРІЇ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ

 

Література Стародавнього Сходу

Біля витоків художнього слова

 Давньоєгипетська література

Література Шумеру та Вавилонії

Література Вавілонії

Хеттская література

Література Стародавнього Китаю

Давньоіндійська література

 Древнеиранская література

Давньоєврейська література