Вся електронна бібліотека >>>

 Історія стародавнього Сходу >>>

  

Загальна історія

Історія Сходу

Підручник за спеціальністю «Історія»


Розділ: Реферати з історії

 

Давні іранці. Мідія

 

 

Древні іранці, належали до жодної з гілок індоєвропейців, з'явилися на території сучасного Ірану на рубежі II - I тисячоліть до н.е., причому в науці досі не вирішено питання, звідки вони з'явилися - з територій Кавказу чи Середньої Азії через прикаспійські степу. Вступивши у взаємодію з місцевим населенням - хурритами, касситами та ін. - і частково асимілювавши його, іранці з VIII ст. до н.е. стали панівним етносом, разделившимся, у свою чергу, на дві частини - мідян на півночі і персів на півдні. Війни Ассирії з Урарту, вторгнення кіммерійців і скіфів створили сприятливу ситуацію для консолідації мидянских племен, на основі якої склалося держава Мідія, що стало вже в VII ст. до н.е. сильною державою, союз якої з Вавилоном зіграв вирішальну роль в катастрофі Ассирії.

Успішний правитель Мідії Киаксар (625 - 585 р. до н.е.) не тільки розгромив Ассирію, але зумів завоювати і підкорити також Урарту і радий інших країн від прикаспійських степів до Малої Азії, де їм був укладений союз з великим Лідійським царством. Син Киаксара Астіаг (585 - 550 р. до н.е.) робив зусилля для збереження і зміцнення могутності Мідії. Однак в цій боротьбі він зустрів запеклий опір регіональної племінної знаті, збагачення якої в ході завойовницьких воєн сприяло її посилення. Серед іранських племен, які перебували в залежності від царів Мідії, були і вели боротьбу з їх сусідами-еламіти перси.

Розташовувалися на півдні іранського плато, поруч із древнім Еламом, перси довгі десятиліття існували практично автономно від етнічно близьких їм мідян. Консолідація персів держава відбувалася повільно і трохи запізнювалася порівняно з мидянской. Проте ця автономія сприяла політичної незалежності формувався держави. Правитель персів Кір I в другій половині VII ст, до н.е. визнавав авторитет Ассирії, з якою мідяни вели запеклу боротьбу, а за часів його сина Камбіза I, одруженого на дочці Астиага, перси були васалами Мідії. Син Камбіза Кір II був по матері онуком царя Мідії, і це зіграло спорідненість певну роль як в його долі, так і в долях усіх, персів.

 

До змісту книги: Історія Сходу

 

Дивіться також:

 

Всесвітня Історія Історія Геродота Мистецтво Стародавнього Єгипту Мистецтво Стародавнього Китаю Міфи і легенди Азії Культура Японії Китайська книга мудрості Історія Середніх віків Японські оповіді Російська історія і культура Легенди і міфи Росії Загальна Історія Мистецтв

 

Історія Стародавнього Сходу

Стародавній Схід і всесвітня історія

ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО ЄГИПТУ

Розділ 1. ПРИРОДНІ УМОВИ. НАСЕЛЕННЯ. ДЖЕРЕЛА ТА ІСТОРІОГРАФІЯ

Глава 2. ФОРМУВАННЯ КЛАСОВОГО СУСПІЛЬСТВА І ДЕРЖАВИ

Розділ 3. ОБ'ЄДНАННЯ ЄГИПТУ І СТВОРЕННЯ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ОБЩЕЕГИПЕТСКОГО ДЕРЖАВИ. ЕПОХА БУДІВНИЦТВА ВЕЛИКИХ ПІРАМІД

Глава 4. Общеегипетское держава в період Середнього царства (XXI-XVIII ст. до н. е..)

Глава 5. Велика Єгипетська держава в епоху Нового царства (XVI-XII ст. до н. е..)

Глава 6. Єгипет в епоху Пізнього царства

Глава 7. КУЛЬТУРА СТАРОДАВНЬОГО ЄГИПТУ

МЕСОПОТАМІЯ

Глава 8. ГЕОГРАФІЧНА СЕРЕДОВИЩЕ. НАСЕЛЕННЯ. ДЖЕРЕЛА ТА ІСТОРІОГРАФІЯ

Глава 9. НАЙДАВНІША МЕСОПОТАМІЯ. ФОРМУВАННЯ КЛАСОВОГО СУСПІЛЬСТВА. МІСТА ДЕРЖАВИ ШУМЕРУ

Глава 10. ОСВІТА ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ДЕРЖАВИ В МЕСОПОТАМІЇ. ДЕРЖАВИ АККАДА І III ДИНАСТІЇ УРА

Глава 11. МЕСОПОТАМІЯ ПІД II ТИСЯЧОЛІТТІ ДО Н. Е. ПЕРЕВАЖАННЯ ВАВИЛОНА

Глава 12. Велика Ассірійська військова держава в 1 тисячолітті до н. е.

Глава 13. ВАВІЛОНІЯ В НАПРИКІНЦІ II - ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ I ТИСЯЧОЛІТТЯ ДО Н. Е.: ВІД ПОЛІТИЧНОГО ДО ЗАНЕПАДУ УТВОРЕННЯ ВЕЛИКОЇ ДЕРЖАВИ

Глава 14. КУЛЬТУРА НАРОДІВ СТАРОДАВНЬОЇ МЕСОПОТАМІЇ

Глава 15. МАЛА АЗІЯ І ЗАКАВКАЗЗІ. МАЛА АЗІЯ: КРАЇНА І НАСЕЛЕННЯ. ДЖЕРЕЛА ТА ІСТОРІОГРАФІЯ. ДРЕБНЕЙШИЙ ПЕРІОД ЇЇ ІСТОРІЇ

Глава 16. ХЕТСЬКЕ ЦАРСТВО

Глава 17. ФРИГИЙСКОЕ І ЛИДИЙСКОЕ ЦАРСТВА

Глава 18. ВАНСЬКЕ ЦАРСТВО (УРАРТУ) І ДЕРЖАВИ ЗАКАВКАЗЗЯ

Глава 19. СХІДНЕ СЕРЕДЗЕМНОМОР'Ї І АРАВІЯ. СИРІЯ, ФІНІКІЯ І ПАЛЕСТИНА В ДАВНИНУ

Глава 20. КАРФАГЕН В IX-III СТ. ДО Н. Е.: ВІД ФІНІКІЙСЬКОЇ КОЛОНІЇ ДО ВЕЛИКОЇ ДЕРЖАВИ

Глава 21. СТАРОДАВНІ ДЕРЖАВИ АРАВІЙСЬКОГО ПІВОСТРОВА

НАЙВАЖЛИВІШІ ДАТИ. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

ІРАН І СЕРЕДНЯ АЗІЯ В ДАВНИНУ

Глава 22. ГЕОГРАФІЧНА СЕРЕДОВИЩЕ І НАСЕЛЕННЯ. ДЖЕРЕЛА ТА ІСТОРІОГРАФІЯ

Глава 23. СТАРОДАВНІ ДЕРЖАВИ ЕЛАМУ

Глава 24. МИДИЙСКОЕ ЦАРСТВО У VIII-VI ст. до н. е.

Глава 25. ПЕРСИДСЬКА ДЕРЖАВА В VI-IV СТ. ДО Н. Е.

Глава 26. СЕРЕДНЯ АЗІЯ III-I ТИСЯЧОЛІТТЯХ до н. е.

Глава 27. КУШАНСЬКА ДЕРЖАВА І ПАРФІЯ

ПІВДЕННА АЗІЯ В ДАВНИНУ

Глава 28. ТЕРИТОРІЯ І НАСЕЛЕННЯ. ПЕРІОДИЗАЦІЯ. ДЖЕРЕЛА ТА ІСТОРІОГРАФІЯ

Глава 29. ІНДСЬКА ЦИВІЛІЗАЦІЯ (ХХШ-XVIII ст. до н. е..)

Глава 30. «ВЕДІЙСЬКИЙ ПЕРІОД». СТАНОВЛЕННЯ РАННІХ ДЕРЖАВ У ПІВНІЧНІЙ ІНДІЇ (XIII-VII ст. до н. е.)

Глава 31. «БУДДІЙСЬКИЙ ПЕРІОД». СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК В VI-III ст. до н. е. І УТВОРЕННЯ ЗАГАЛЬНОІНДІЙСЬКОЮ ДЕРЖАВИ

Глава 32. «КЛАСИЧНА ЕПОХА», ПОЛІТИЧНА ІСТОРІЯ ПІВДЕННОЇ АЗІЇ В II Ст. ДО Н. Е.-V Ст. Н. Е. СУСПІЛЬНИЙ ЛАД

Глава 33. РЕЛІГІЯ І КУЛЬТУРА СТАРОДАВНЬОЇ ІНДІЇ

СТАРОДАВНІЙ КИТАЙ

 Глава 34. ПРИРОДНА СЕРЕДОВИЩЕ. НАСЕЛЕННЯ. ХРОНОЛОГІЯ І ПЕРІОДИЗАЦІЯ ІСТОРІЇ СТАРОДАВНЬОГО КИТАЮ. ДЖЕРЕЛА, ІСТОРІОГРАФІЯ

Глава 35. І НАЙДАВНІШІ ДЕРЖАВНІ УТВОРЕННЯ В КИТАЇ, ШАН-ІНЬ ТА ЧЖОУ

Глава 36. СТАРОДАВНІЙ КИТАЙ VIII-III СТ. ДО Н. Е.

Глава 37. ІМПЕРІЯ ХАНЬ В ІІІ Ст. ДО Н. Е .. -I Ст. Н. Е.

Глава 38. ПЕРШЕ ЦЕНТРАЛІЗОВАНЕ ДЕРЖАВА В КИТАЇ - ІМПЕРІЯ ЦИНЬ (221-207 РР.. ДО Н. Е.)

Глава 39. СТАРОДАВНІЙ КИТАЙ I-III ст. н. е.

Глава 40. КУЛЬТУРА СТАРОДАВНЬОГО КИТАЮ

Глава 41. КРАЇНИ ДАЛЬНЬОГО СХОДУ ТА ПІВДЕННО-СХІДНОЇ АЗІЇ

Глава 42. ДЕРЖАВИ ПІВДЕННО-СХІДНОЇ АЗІЇ В ДАВНИНУ

ЗАГАЛЬНЕ ТА ОСОБЛИВЕ РОЗВИТКУ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ

НАЙВАЖЛИВІШІ ДЖЕРЕЛА З ІСТОРІЇ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ

 

Література Стародавнього Сходу

Біля витоків художнього слова

 Давньоєгипетська література

Література Шумеру та Вавилонії

Література Вавілонії

Хеттская література

Література Стародавнього Китаю

Давньоіндійська література

 Древнеиранская література

Давньоєврейська література