Вся електронна бібліотека >>>

 Історія стародавнього Сходу >>>

  

Загальна історія

Історія Сходу

Підручник за спеціальністю «Історія»


Розділ: Реферати з історії

 

Глава 8. Імперія Ахеменідів і завоювання Олександра

 

 

Історія близькосхідній стародавності I тисячоліття до н.е. була ознаменована створенням великих світових держав, імперій. Принциповим відмінністю імперій від великих держав більш раннього часу було нове якість політичної структури: вона не тільки раніше розширювалася за рахунок включення в неї різних племен і народів, що протистоять одна одній і пов'язаних один з одним господарсько-культурних зон, землеробів і кочовиків, але й ставала жорсткішою з точки зору внутрішньої адміністрації. Якщо колись знову завойовані території зазвичай залишалися напівавтономні, а керували ними їхні колишні правителі, які втрачали незалежність і вимушені виплачувати данину, то тепер все частіше нові регіони перетворювалися в управлявшиеся чиновниками центру провінції. Населення імперії в чималому ступені нівелювалося за рахунок його масових переміщень, як то вперше стало практикуватися ассирійцями. З точки зору загальної динаміки еволюції поява такого роду імперій було закономірним і в деякому сенсі вищим, завершальним етапом процесу генезису розвиненою політичної структури: протягом тисячоліть складалися первинні протодержави, на їх основі і в ході запеклої міжусобної боротьби виникали вторинні протодержави і політичні утворення типу ранніх держав; потім ішло політичне об'єднання більш великих масштабів - виникали потужні розвинені держави, про які вже йшла мова (Єгипет, Вавілонія, Хетське царство та ін). І нарешті, світові держави, імперії типу Ассирії. Спадкоємцем Ассирії на короткий термін стало Нововавилонське царство, а потім прийшла черга персів.

Перші імперії, що добре видно на прикладі Єгипту часів Нового царства, тієї ж Ассирії, були об'єднаннями ще неміцними, ефемерними. Вони трималися на силі і тому багато в чому залежали від гарної армії, від щасливої зовнішньої політики вмілого правителя, від вчасно проведених реформ, спрямованих на посилення влади центру. Але, оскільки сильні правителі змінювалися слабкими, в періоди правління яких різко зростали відцентрові тенденції, і оскільки реформ завжди протистояли здавна складалися стійкі норми звичайного права і місцеві традиції, сильно ослабили ефективність цих реформ, фундамент політичної суперструктури - імперії - легко давав тріщини. Імперія занепадала і валилася. Однак на зміну їй йшла нова імперія, енергійно прибиравшая до рук спадок своєї попередниці. Вже одне це обставина примітне переконливо підтверджує закономірність самого процесу: мозаїка близькосхідній стародавності, та й не тільки близькосхідної, щонайменше з I тисячоліття до н.е. була готова для політичної інтеграції. Питання було лише в тому, на який етнополітичної та релігійно-культурній основі такого роду інтеграція виявиться найбільш міцною та ефективною. І, звичайно, багато залежало від створення оптимальної адміністративної структури, придатної для інституціоналізації імперських форм влади.

Пошук такої структури внесли свій чималий внесок і єгиптяни і вавілоняни і ассірійці, і хети. Ассирія продемонструвала перші реальні результати процесу пошуку: масові переміщення населення і створення управляющихся з центру провінцій заклали міцний фундамент ефективної імперської адміністрації, особливо на околицях, заселених до того иноплеменниками. Подальші принципово важливі в цьому напрямку кроки зробили перси.

 

До змісту книги: Історія Сходу

 

Дивіться також:

 

Всесвітня Історія Історія Геродота Мистецтво Стародавнього Єгипту Мистецтво Стародавнього Китаю Міфи і легенди Азії Культура Японії Китайська книга мудрості Історія Середніх віків Японські оповіді Російська історія і культура Легенди і міфи Росії Загальна Історія Мистецтв

 

Історія Стародавнього Сходу

Стародавній Схід і всесвітня історія

ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО ЄГИПТУ

Розділ 1. ПРИРОДНІ УМОВИ. НАСЕЛЕННЯ. ДЖЕРЕЛА ТА ІСТОРІОГРАФІЯ

Глава 2. ФОРМУВАННЯ КЛАСОВОГО СУСПІЛЬСТВА І ДЕРЖАВИ

Розділ 3. ОБ'ЄДНАННЯ ЄГИПТУ І СТВОРЕННЯ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ОБЩЕЕГИПЕТСКОГО ДЕРЖАВИ. ЕПОХА БУДІВНИЦТВА ВЕЛИКИХ ПІРАМІД

Глава 4. Общеегипетское держава в період Середнього царства (XXI-XVIII ст. до н. е..)

Глава 5. Велика Єгипетська держава в епоху Нового царства (XVI-XII ст. до н. е..)

Глава 6. Єгипет в епоху Пізнього царства

Глава 7. КУЛЬТУРА СТАРОДАВНЬОГО ЄГИПТУ

МЕСОПОТАМІЯ

Глава 8. ГЕОГРАФІЧНА СЕРЕДОВИЩЕ. НАСЕЛЕННЯ. ДЖЕРЕЛА ТА ІСТОРІОГРАФІЯ

Глава 9. НАЙДАВНІША МЕСОПОТАМІЯ. ФОРМУВАННЯ КЛАСОВОГО СУСПІЛЬСТВА. МІСТА ДЕРЖАВИ ШУМЕРУ

Глава 10. ОСВІТА ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ДЕРЖАВИ В МЕСОПОТАМІЇ. ДЕРЖАВИ АККАДА І III ДИНАСТІЇ УРА

Глава 11. МЕСОПОТАМІЯ ПІД II ТИСЯЧОЛІТТІ ДО Н. Е. ПЕРЕВАЖАННЯ ВАВИЛОНА

Глава 12. Велика Ассірійська військова держава в 1 тисячолітті до н. е.

Глава 13. ВАВІЛОНІЯ В НАПРИКІНЦІ II - ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ I ТИСЯЧОЛІТТЯ ДО Н. Е.: ВІД ПОЛІТИЧНОГО ДО ЗАНЕПАДУ УТВОРЕННЯ ВЕЛИКОЇ ДЕРЖАВИ

Глава 14. КУЛЬТУРА НАРОДІВ СТАРОДАВНЬОЇ МЕСОПОТАМІЇ

Глава 15. МАЛА АЗІЯ І ЗАКАВКАЗЗІ. МАЛА АЗІЯ: КРАЇНА І НАСЕЛЕННЯ. ДЖЕРЕЛА ТА ІСТОРІОГРАФІЯ. ДРЕБНЕЙШИЙ ПЕРІОД ЇЇ ІСТОРІЇ

Глава 16. ХЕТСЬКЕ ЦАРСТВО

Глава 17. ФРИГИЙСКОЕ І ЛИДИЙСКОЕ ЦАРСТВА

Глава 18. ВАНСЬКЕ ЦАРСТВО (УРАРТУ) І ДЕРЖАВИ ЗАКАВКАЗЗЯ

Глава 19. СХІДНЕ СЕРЕДЗЕМНОМОР'Ї І АРАВІЯ. СИРІЯ, ФІНІКІЯ І ПАЛЕСТИНА В ДАВНИНУ

Глава 20. КАРФАГЕН В IX-III СТ. ДО Н. Е.: ВІД ФІНІКІЙСЬКОЇ КОЛОНІЇ ДО ВЕЛИКОЇ ДЕРЖАВИ

Глава 21. СТАРОДАВНІ ДЕРЖАВИ АРАВІЙСЬКОГО ПІВОСТРОВА

НАЙВАЖЛИВІШІ ДАТИ. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

ІРАН І СЕРЕДНЯ АЗІЯ В ДАВНИНУ

Глава 22. ГЕОГРАФІЧНА СЕРЕДОВИЩЕ І НАСЕЛЕННЯ. ДЖЕРЕЛА ТА ІСТОРІОГРАФІЯ

Глава 23. СТАРОДАВНІ ДЕРЖАВИ ЕЛАМУ

Глава 24. МИДИЙСКОЕ ЦАРСТВО У VIII-VI ст. до н. е.

Глава 25. ПЕРСИДСЬКА ДЕРЖАВА В VI-IV СТ. ДО Н. Е.

Глава 26. СЕРЕДНЯ АЗІЯ III-I ТИСЯЧОЛІТТЯХ до н. е.

Глава 27. КУШАНСЬКА ДЕРЖАВА І ПАРФІЯ

ПІВДЕННА АЗІЯ В ДАВНИНУ

Глава 28. ТЕРИТОРІЯ І НАСЕЛЕННЯ. ПЕРІОДИЗАЦІЯ. ДЖЕРЕЛА ТА ІСТОРІОГРАФІЯ

Глава 29. ІНДСЬКА ЦИВІЛІЗАЦІЯ (ХХШ-XVIII ст. до н. е..)

Глава 30. «ВЕДІЙСЬКИЙ ПЕРІОД». СТАНОВЛЕННЯ РАННІХ ДЕРЖАВ У ПІВНІЧНІЙ ІНДІЇ (XIII-VII ст. до н. е.)

Глава 31. «БУДДІЙСЬКИЙ ПЕРІОД». СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК В VI-III ст. до н. е. І УТВОРЕННЯ ЗАГАЛЬНОІНДІЙСЬКОЮ ДЕРЖАВИ

Глава 32. «КЛАСИЧНА ЕПОХА», ПОЛІТИЧНА ІСТОРІЯ ПІВДЕННОЇ АЗІЇ В II Ст. ДО Н. Е.-V Ст. Н. Е. СУСПІЛЬНИЙ ЛАД

Глава 33. РЕЛІГІЯ І КУЛЬТУРА СТАРОДАВНЬОЇ ІНДІЇ

СТАРОДАВНІЙ КИТАЙ

 Глава 34. ПРИРОДНА СЕРЕДОВИЩЕ. НАСЕЛЕННЯ. ХРОНОЛОГІЯ І ПЕРІОДИЗАЦІЯ ІСТОРІЇ СТАРОДАВНЬОГО КИТАЮ. ДЖЕРЕЛА, ІСТОРІОГРАФІЯ

Глава 35. І НАЙДАВНІШІ ДЕРЖАВНІ УТВОРЕННЯ В КИТАЇ, ШАН-ІНЬ ТА ЧЖОУ

Глава 36. СТАРОДАВНІЙ КИТАЙ VIII-III СТ. ДО Н. Е.

Глава 37. ІМПЕРІЯ ХАНЬ В ІІІ Ст. ДО Н. Е .. -I Ст. Н. Е.

Глава 38. ПЕРШЕ ЦЕНТРАЛІЗОВАНЕ ДЕРЖАВА В КИТАЇ - ІМПЕРІЯ ЦИНЬ (221-207 РР.. ДО Н. Е.)

Глава 39. СТАРОДАВНІЙ КИТАЙ I-III ст. н. е.

Глава 40. КУЛЬТУРА СТАРОДАВНЬОГО КИТАЮ

Глава 41. КРАЇНИ ДАЛЬНЬОГО СХОДУ ТА ПІВДЕННО-СХІДНОЇ АЗІЇ

Глава 42. ДЕРЖАВИ ПІВДЕННО-СХІДНОЇ АЗІЇ В ДАВНИНУ

ЗАГАЛЬНЕ ТА ОСОБЛИВЕ РОЗВИТКУ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ

НАЙВАЖЛИВІШІ ДЖЕРЕЛА З ІСТОРІЇ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ

 

Література Стародавнього Сходу

Біля витоків художнього слова

 Давньоєгипетська література

Література Шумеру та Вавилонії

Література Вавілонії

Хеттская література

Література Стародавнього Китаю

Давньоіндійська література

 Древнеиранская література

Давньоєврейська література