Вся бібліотека >>>

Зміст книги >>>

  

Мистецтво

Мистецтво Західної Європи

Середні століття. Відродження в Італії


Лев Любимов Дмитрович

 

«ДИВИТИСЯ, А НЕ РОЗПОВІДАТИ...»

 

 

У листі, набросанном під свіжим враженням від відвідування Ермітажу, Герцену захотілося передати зміст деяких особливо вразили його творів живопису. Однак, очевидно, не задоволений написаним, він так ооорвал свої міркування:

«Ну, та картини треба дивитися, а не розповідати».

Кожному автору про пластичних мистецтвах добре це почуття незадоволеності, безсилля передати словами те, що сприймається зримо, будь то картина, статуя або колонада.

Так і хочеться сказати юному читачеві:

- Що наші слова!.. Подивися сам, спробуй розгледіти, що саме хотів, що зумів виразити художник, - тільки тоді ти осягнеш значення і рівень твору мистецтва.

Пластичні мистецтва не виняток.

Адже словами не передати ні музики, яку треба слухати сприйнятливим вухом, ні істинної сутності поеми, трагедії або роману, яка адже не вичерпується сюжетом або характерами героїв.

І все ж у цих нарисах ми нерідко користуємося описами, аналізами, міркуванням. Але наша мета одна: допомогти читачеві, особливо молодому, навчитися дивитися на створення живопису, скульптури і зодчества, дивитися усвідомлено, вразливе, широко відкритими очима, долаючи перешкоду незвичного, коли це створення іншої, вже далекої епохи. Адже художня освіта як раз передбачає пізнання якихось ідеалів гармонії та краси, які в різні часи надихали художній геній того чи іншого народу, відображаючи вищі прагнення і сподівання народної душі. Воно припускає відчуття живого зв'язку мистецтва з цими сподіваннями і устремліннями, щоб наш сучасник розпізнав у справжніх вершинах художньої творчості давно зниклих поколінь вічно прекрасне, що робить їх досягнення загальнолюдськими, значить, створеними і для нас.

Велике художнє твір може дати кожного собаки- ,. му, постигшему його сутність, найвищу радість, облагораживающую всі його світовідчуття.

«Мені особисто відчуття найвищого щастя дають твори мистецтва, - говорив Альберт Ейнштейн. - В них я черпаю таке духовне блаженство, як ні в якій іншій області...»

 

І він пояснив, як, яким шляхом він знаходить це блаженство:

«Достоєвський дає мені більше, ніж будь-який науковий мислитель... Мені немає потреби займатися для цього літературним аналізом або досліджувати якісь психологічні тонкощі - адже все одно всі подібні дослідження ніколи не проникнуть в ядро такого творіння, як „Брати Карамазови". Схопити це ядро може тільки почуття, яке звільняється від довгого часу і світло радіє, коли поет приносить йому етичне задоволення. Так, саме так: „Етичне задоволення!" Я не можу знайти іншого слова.

У художній творчості людина змагається з природою, завершує справу природи і навіть підноситься над нею, причому саме художня творчість знаменує справжнє покликання людського роду у всім його бутті.

Про це добре сказано в Горького:

«Людина за своєю натурою - художник. Вона всюди, так чи інакше, прагне вносити в своє життя красу... Він вже створив навколо себе другу природу, ту, що зветься культурою ».

Це дуже глибока думка. Ми знаємо, що мистецтво відображає усвідомлений людиною реальний світ. Але друга природа, другий світ теж реальність, бо, за словами Леніна, «свідомість людини не тільки відображає об'єктивний світ, але й творить його» 1.

А свідомість створеного морально звеличує людину, так як (процитуємо знову Горького) справді високе твір мистецтва діє на почуття і розум, як сила, що у людей здивування, гордість і радість перед їх здатністю до творчості».

Дана книга є продовженням двох попередніх - «Мистецтво стародавнього світу» і «Мистецтво Давньої Русі». В цій книзі, як і перших двох, ми не претендуємо на повний, всебічний огляд розвитку художньої творчості того чи іншого народу і зупинимося лише на художніх досягненнях, які, на нашу думку, найкраще допоможуть читачеві власними очима глянути на найбільші створення мистецтва.

Радянські мистецтвознавці внесли значний внесок у вивчення західноєвропейського мистецтва. Ми будемо раді, якщо наша книга спонукає читачів поглибити свої знання ознайомленням з працями таких авторів, як М. В. Алпатов, Б. Р. Віп-0 пер, А. Р. Габричевский, Ст. Н. Гращенков, А. А. Губер, М. А. Гу-ковським, В. О. Данилова, А. К. Дживелегов, М. В. Доброклон-ський, Ст. Н. Лазарєв, В. Ф. Левінсон-Лессінг, Е. О. Ротенберг, А. А. Сидоров, В. А. Смирнова та інших.

 

«Мистецтво Західної Європи. Середні століття. Відродження в Італії» Наступна сторінка >>>

 

Дивіться також:

 

Живопис, графіка, альбоми

«Загальна Історія Мистецтв. Середні століття»

"Енциклопедія мистецтва"

Живопис. Словник

Початок раннього Відродження в італійському мистецтві (З циклу «Походження італійського Відродження»)

Лувр. Велика галерея (650 картин)

Музей Зелені Склепіння

Дрезденська збройова палата

Лондонська Національна Галерея

З зібрання Лувра

Натюрморт