::

    

Вся електронна бібліотека

Правителі Русі - Росії

 


АЛФАВІТНО-ДОВІДКОВИЙ ПЕРЕЛІК РОСІЙСЬКИХ ГОСУДАРІВ

І ЧУДОВИХ ОСІБ ЇХ КРОВІ


80. ЄВДОКІЯ ФЕДОРІВНА (у чернецтві Олена)

цариця

 

перша дружина царя Петра I Олексійовича, ще не імператора, дочка окольничого (потім боярин) Іларіона-Федора Абрамовича Лопухіна від шлюбу з невідому.

 

Народилася 30 липня 1669 р.; за вибором цариці Наталії Кирилівни, матері царя Петра, повінчана з Петром 27 січня 1689 р.; вперше стала матір'ю, народивши сина, царевича Олексія (див. 14) 18 лютого 1690 р.; після народження ще двох синів у 1691 р. і 1693 рр. покинута чоловіком, особливо з часу смерті матері останнього, у 1694 р.; накликала на себе справедливе незадоволення царя Петра підозрюваним у неї співчуттям до зловмисникам Циклеру, Соковнину і іншим 1697 р.;

 

за повернення царя Петра першого закордонного подорожі розлучена з сином Олексієм, єдиним у неї залишилися, і відвезена з Москви в Суздаль 23 вересня 1698 р.; тут, у стінах Покровського дівочого монастиря, пострижена за указом царського в присутності окольничого Язикова, навмисне надісланого для цієї церемонії царем, у червні 1699 р.; тут же відвідана сином потайки від батька 1706 р.; познайомилася з майором Степаном Богдановичем Глєбовим, який за власним його показання (правда, під страшними тортурами), «сшелся з нею в любов і жив із нею перелюб» у 1709 р.; разлучилась з майором з нагоди відбуття його із Суздаля на іншу службу в 1711 р.; побачилася з ним, але не надовго, 1715 р.;

 

з відкриттям розшуків кикинского і суздальського, як причетна першого і героїня другого, привезена з Суздаля до Москви 14 лютого; тут власноручного) повинною зізналася в «гріху блудного» 22 лютого і звідси відправлено 20 березня вже не назад в суздальську Покровську обитель, порядно за неї постраждала, а в ладозький Успенський дівочий монастир, куди прибула під стражею 19 квітня 1718 р.; тут знаходилася в тісноті і злиднях, всіма забута, до самого воцаріння Катерини I, яку переміщена на більш зручну життя в Шліссельбург навесні 1725 р.;

 

з царювання Петра II, онука свого, привезена за власним бажанням московський Новодівочий монастир 2 вересня 1727 р.; звідси після першого ж побачення з державним онуком, який відвідав бабку інкогніто 4 лютого, запрошена на життя у Вознесенський монастир, що в Кремлі, де указом 9 лютий призначено їй замість колишніх 4500 рублів за 60 000 рублів я заснований при ній особливий двір, але залишалася тут недовго, вимушена, за доторканності духівника її до державного справі про підкидних листах, повернутися в Новодівочий монастир влітку того ж 1728 р.;

 

переживши та онука свого, імператора Петра II, відмовилася, як пишуть сучасники, від престолу, запропонованого їй членами Верховного таємного ради, 19 січня 1730 р. і, ласкаемая нової імператрицею-обраницею Ганною Іванівною, померла московському Новодівочому монастирі 27 серпня 1731 р.

 

Тіло її поховано 31 серпня там же, в соборній церкві.

 

 



Вся електронна бібліотека

Правителі Русі - Росії