::

    

Вся електронна бібліотека

Правителі Русі - Росії

 


АЛФАВІТНО-ДОВІДКОВИЙ ПЕРЕЛІК РОСІЙСЬКИХ ГОСУДАРІВ

І ЧУДОВИХ ОСІБ ЇХ КРОВІ


61. В'ЯЧЕСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ

князь туровський і неодноразово, на короткий час, великий князь київський

 

син Володимира 2 Всеволодовича Мономаха, великого князя київського від першого шлюбу з Гидой Гаральдовной, королевной англійської.

 

Народився у Чернігові в 1083 р.; відвозив в Суздаль відомий «Лист Мономаха до Олега» у 1096 р.; бився там з Олегом на Кзени 1 березня 1097 р.; був при батькові в битві з половцями на р Хоролі 12 серпня 1107 р.; відправлений на князювання в Смоленськ у 1113 р.;

 

посланий батьком на Дунай проти Олексія і Комнена, візантійського імператора, і безуспішно облягав Доростоль (Силістрію) у 1116 р.; переведений на князювання у Турів до 1125 р.; ходив з Турова на Полоцьк у 1129 р.; обміняв Турів на Переяслав у 1132 р.; з Переяслава, за деякими известиям, ходив на Рязань в 1133 р.; соскучась за Турові, вигнав звідти племінника Ізяслава Мстиславича у 1134 р.;

 

за смерті великого князя Ярополка II Володимировича сів на київський стіл 22 лютого, але ссажен Всеволодом ІІ Ольговичем 5 березня 1139 р.; захищений в Переяславі від Ольговичів і Давидовичів чернігівських своїм племінником Ізяславом Мстиславичем в 1142 р.; був у поході на Володимирка, князя галицького, у 1144 р.; а під час вторинного походу туди ж, за скоростигла розпорядження російськими містами, по смерті Всеволода II, примушений залишити Турів в 1146 р.; оселившись у Пересопниці (нині містечко Луцького повіту Волинської губернії), давав свою дружину племіннику, великого князя Ізяслава II Мстиславичу, для походу на Чернігів 1148 р.;

 

тримав бік брата свого, князя Юрія суздальського, в усобице останнього з племінником, великим князем, у 1149 р.; був при облозі Луцька князем Юрієм, а після укладення миру між дядьком і племінником рази три за пропозицією того і іншого сідав на київський стіл і рушив до Вишгорода в одному і тому ж 1150 р.; мирив знову дядька з племінником і був байдужим прихильником останнього в бою між ними під Києвом у 1151 р.; перебравшись з Вишгорода до Києва запрошення племінника, пережив тут останнього і, слідом за вокняжением його наступника, іншого племінника, помер у Києві в лютому 1155 р.

 

Тіло його поховано в Києво-Софійському соборі. Князь В'ячеслав був одружений на невідомою, від якої мав сина, який помер у 1129 р.

 

 



Вся електронна бібліотека

Правителі Русі - Росії