::

    

Вся електронна бібліотека

Правителі Русі - Росії

 


АЛФАВІТНО-ДОВІДКОВИЙ ПЕРЕЛІК РОСІЙСЬКИХ ГОСУДАРІВ

І ЧУДОВИХ ОСІБ ЇХ КРОВІ


53. ВОЛОДИМИР II ВСЕВОЛОДОВИЧ, прозвання Мономах

великий князь київський

 

син Всеволода Ярославича I, великого князя київського, від шлюбу з грецької царівною, «мономахиней», достовірно невідомою по імені (див. 30).

 

Народився у Києві у 1053 р.; 13-річною дитиною вже ходив з Переяслава (Полтавського), спадщина його батька, до Ростова в 1066 р.; з Смоленська надсилався батьком до Володимира-Волинського і Бресту в 1068 р.; знову ходив до Володимиру в 1069 р.; отримав у спадок від свого дядька Святослава II Ярославича, великого князя київського, Смоленськ у 1073 р.; за наказом того ж дядька ходив з його сином Олегом (див. 154) через Чехію (Богемію) за Глогау (в нинішній Селезні) проти німецького імператора Генріха IV у 1075 р.;

 

за наказом іншого дядька, Ізяслава Ярославича I, великого князя київського, двічі ходив на Полоцьк у 1077 р.; разом з батьком і дядьком облягав Чернігів і був у бою на Нежати-ної ниві 3 жовтня 1078 р.; по вокняжении батька у Києві посаджений на чернігівському столі, спустошив володіння полоцькі, бився на р. Десні з половцями в 1079 р.;

 

упокорив торків у 1080 р.; ходив на в'ятичів у 1082 р.; переслідував Ростиславичів, князів-ізгоїв (безместных), відігнав за Хороль половців, взяв «изъездом» (раптово) Всеславов Полоцьк, не лишаючи там «ні челядина, ні скотини», в 1083 р.; відняв у Ростиславичів Володимир-Волинський і повернув його Ярополка Ізяславічу влітку 1084; по видаленні того ж Ярополка, одного Мономахова, у Польщу, захопив його місто Луцьк з родиною та майном втікача у 1085 р.; але встиг примирити Ярополка зі своїм батьком у 1086 р. і послав сина свого Мстислава, на новгородський стіл, покинутий Святополком Ізяславичем, у 1088 р.;

 

поступившись по смерті батька стіл київський цього ж Святополку (див. 169) як найстаршому князю, бився з половцями на р Студні під Києвом, тут втратив єдиного брата свого Ростислава, князя переяславського, і, обложений Олегом в Чернігові, без кровопролиття пішов у Переяслав у 1093 р.; звідси разом з великим князем Святополком II ходив громити «вежи» (стани) половецькі і на Святославичів, князів чернігівських, до Смоленська в 1095 р.; знову утвердився в Чернігові, відібраному у Олега, в 1096 р.; за віроломний осліплення Василька, князя теребовльського (див. 50), після любечского з'їзду князів у 1097 р. начальствував осадою Києва, але, спрощений мачухою своєї, не забрав його у Святополка в 1098 р.;

 

на шляху до Ростова замислив написати своє знамените Повчання в 1099 р.; водив росіян князів до Хортицькому острову на вежи половецькі і повернувся з перемогою в 1103 р.; вигнав половців з меж росіян у 1107 р.; «думою і хотіння його» - виражається літописець - здійснений перший блискучий похід руських князів на вежи половецькі р. за Доном в 1111 р.;

 

за смерті Святополка II проголошений великим князем київським 20 квітня 1113 р.; підтвердив дроблення Русі на уділи в 1114 р.; взяв Мінськ, заснував Володимир-на-Клязьмі і посилав військо у Фракію проти Олексія і Комнена, імператора візантійського, в 1116 р.; ходив до Володимира-Волинського на Ярослава, сина Святополка II, 1117 1118 і рр.; відбив особисто набіг берендеїв, ніж до того налякав торків і печенігів, що вони втекли, не чекаючи відсічі, у 1121 р.

 

Помер у Переяславі, на р .. Альті, 19 березня 1125 р. Тіло його поховано в Києво-Софійському соборі.

 

Великий князь Володимир Мономах був одружений тричі: 1) на Гіді, королевне англійської (див. 62); 2) на невідомій (див. 188); 3) на невідомій ж (див. 83). Від них Володимир мав восьмеро синів, у тому числі Мстислава і Ярополка, великих князів київських, Юрія (Георгія), великого князя суздальського, і три дочки.

 

 



Вся електронна бібліотека

Правителі Русі - Росії