Вся бібліотека >>>

Зміст розділу >>>

 

Економіка

 

Прекращение залога Бізнес, інвестиції, право


 

Іпотека і іпотечний кредит

 

 

ГЛАВА II. ІПОТЕКА ЯК ФОРМА ЗАСТАВИ ПО СУЧАСНОМУ РОСІЙСЬКОМУ ЗАКОНОДАВСТВУ

 

2.4.Прекращение застави

 

Діюча в даний час норма ст. 352 ЦК РФ також містить вичерпний перелік підстав припинення застави. Однак ст.352 ГК РФ не передбачає таких важливих підстав припинення застави як пре-кращение за угодою сторін, припинення за рішенням суду і прекраще-ня у зв'язку з переходом права власності до заставодержателя. Що стосується припинення цивільних прав та обов'язків за рішенням судових органів, ЦК РФ взагалі не передбачає такої можливості.

По всій видимості, виходячи із суті цивільно-правового інституту застави, принципу свободи договору та положень процесуальних кодексів про обов'язковість виконання вступили в законну силу судових рішень. Все-таки можна говорити про те, що застава може бути припинений як судовим рішенням, так і за згодою сторін, а також переходом права власності на заставлене майно, однак з огляду на існування невід'ємного поста-постанови Пленуму Верховного суду РФ такий висновок потребує в додат-ном судовому тлумаченні.

Ряд проблем також пов'язаний з регулюванням процесу реалізації показало-женного майна з публічних торгів. Стаття 349 ГК РФ передбачає дві форми реалізації  за рішенням суду і на підставі нотаріально удосто-веренного угоди заставодавця з заставоутримувачем, укладеного після виникнення підстав для звернення стягнення. В принципі можливість укладення угоди про порядок звернення стягнення досить привабливими-тельна для сторін, так як дозволяє уникнути ускладнень, пов'язаних з несо-вершенством судової системи, і найбільшою мірою дотримати інтереси, як у заставодержателя, так і заставника.

Однак ч. 1 ст.350 ЦК РФ встановлює, що реалізація заставленого майна проводиться з публічних торгів у порядку, встановленому про-цессуальным законодавством, якщо не встановлений інший порядок». Але в по-рядку, передбаченому процесуальним законодавством, торги організ-ються судовим виконавцем і проводяться за виконавчими документами, вичерпний перелік яких міститься в ЦПК РРФСР.

Укладення договору на торгах регулюється також статтями 447,448 ЦК РФ, однак у зазначених нормах прямо не вказується, що вони застосовуються для заставних відносин.

Не врегульовано також питання про те, яким актом повинно формувати-ся право власності заставодержателя в разі про становлення останнім предмета застави за собою разі оголошення повторних торгів такими, що не відбулися.

Представляються можливими такі документи, як заяву в адреса ре-гистрирующего органу, спеціального рішення заставодержателя або та інше.

Є також ще одна проблема. Відповідно до ч.4 ст.350 ГК РФ, якщо заставодержатель не скористається правом залишити за собою предмет застави протягом місяця з дня оголошення повторних торгів такими, договір про заставу припиняється. Право власності заставодержателя на недвижи-тість виникає тільки після державної реєстрації цього права (ч.2 ст.8 ЦК РФ).

    

 «Бізнес, фінанси, право»