Вся бібліотека >>>

Зміст книги >>>

 


Передсмертні листи борців з фашизмом

КАЖУТЬ ЗАГИБЛІ ГЕРОЇ


Нехай ти помер!..

Але в пісні сміливих і сильних духом

завжди ти будеш живим прикладом,

закликом гордим до свободи, до світла!

Максим ГОРЬКИЙ

 

ЛИСТ ТАНКІСТА ЛЕЙТЕНАНТА Р. ЛАНДАУ

 

Не пізніше 20 серпня 1942 р. (дата загибелі)

Дорога, гаряче улюблена!

Вчора нарешті вийшли в бій. Сьогодні скоро вже виходимо в атаку.

Обстановка відповідна: гримить артилерія, міномети, нещодавно пройшли і міцно пошарпали фриців наші бомбардувальники.

Від німців ми дуже близько. Весь час то тут, то там рвуться фашистські міни, посвистують їх кулі. Настрій у нас всіх чудовий. У мене немає і тіні страху, неспокою або невпевненості, а замість усього цього є тільки одне почуття - гарячої любові до Батьківщини, прагнення в що б те не стало захистити її, захистити вас, мої дорогі, від цих гунів XX століття, оммститъ їм за всі ті нещастя і страждання, які вони завдали нашому народові, помститися за наше улюблене місто Леніна.

Багато чого можна було б ще написати, але час спливає.

Міцно, міцно всіх вас цілу.

Гога.

 

На початку серпня 1942 року в танкову частину приїхав військовий кореспондент центральної газети. Почалася жвава розмова. Кожен боєць хотів розповісти про бойових ділах своїх товаришів, про життя на фронті. Ось тоді-то і почув военкор про листі лейтенанта Георгія Ландау.

- Ми його звали Гога,- розповідали танкісти.- Він був на рідкість відважною людиною, винахідливим командиром. Екіпаж його танка у всьому був попереду.

- А ось його останній лист. Воно було написано прямо перед боєм. Не повернувся Гога з бою, загинув як герой...

Маленький фронтовий трикутник знову - вже вкотре - став переходити з рук у руки. Посуровели особи бійців, руки міцніше стиснули зброя. Вони знову готові були йти в бій, громити ворога, помститися за загиблого Георгія Ландау - молодого ленінградця, за смерть і руйнування, що принесли з собою фашисти всій Радянській країні.

На прохання бійців лист відважного лейтенанта було опубліковано 20 серпня 1942 року в «Комсомольській правді».

  

Зміст книги (вибрати статтю) >>>