Вся бібліотека >>>

Зміст книги >>>

 


Передсмертні листи борців з фашизмом

КАЖУТЬ ЗАГИБЛІ ГЕРОЇ


Нехай ти помер!..

Але в пісні сміливих і сильних духом

завжди ти будеш живим прикладом,

закликом гордим до свободи, до світла!

Максим ГОРЬКИЙ

 

ЛИСТ ЧЛЕНА КИЇВСЬКОГО ПІДПІЛЬНОГО МІСЬККОМУ ПАРТІЇ ГЕРОЯ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ в. І. КУДРЯШОВА РІДНИМ І ТОВАРИШАМ

 

КудряшовЛипень 1942 р.

У казематах гестапо я тримав себе як личить комуністу. Я помру з непохитною вірою, що звільнення від ненависного фашизму настане скоро і що радянський народ буде торжествувати перемогу. Привіт всім, хто з нами працював, допомагав і жив надією на звільнення у священній боротьбі проти фашизму.

Передайте моєму синові Саші, щоб він ріс чесним для народу, мужнім і сміливим і щоб ворогів ненавидів так, як його батько. Ваш Ст. Кудряшов.

 

Володимир Сидорович Кудряшов був діяльним підпільником Києва. Він належав до того покоління комуністів і комсомольців, яке зросла і висунулося з робочого середовища, загартувалось в роки відбудови господарства та будівництва соціалізму. Володя Кудряшов закінчив школу ФЗУ, там став комсомольцем. Працював на вагоноремонтному заводі імені Січневого повстання, на тому заводі, де колись працював Микола Островський. Цим дуже пишалися заводські комсомольці. У кадрових робітників Володя навчився майстерності, а головне, сприйняв славні революційні традиції заводського колективу, не раз виступав за владу Рад, проти контрреволюційних сил на Україні. Як активного комсомольця, ударника праці, його прийняли в Комуністичну партію.

В дні Вітчизняної війни, під час оборони Києва, Володимир Кудряшов день і ніч працював на посаді начальника паровозо-колісного цеху, виконуючи термінові замовлення фронту.

Коли формувалося київське партійне підпілля, запропонували стати його членом Володимиру Кудряшову. Для такої роботи потрібні були сміливі і мужні люди, міцно пов'язані з робочими масами. В. І. Кудряшов став членом основного підпільного міськкому КП(б)У. В Києві перед окупацією міста були утворені два підпільних міськкому: основний і запасний - на випадок провалу основного. Основний підпільний міськком очолили в. І. Хохлов, К. П. Івкін, запасний - Ц. Р. Бруз.

Наприкінці вересня 1941 року на першому ж засіданні основний підпільний міськком партії вважав за доцільне створити спеціальний штаб диверсійно-підривної діяльності. Його начальником став Володимир Сидорович. Разом зі своїми бойовими помічниками Р. В. Левицьким, В. М. Сікорським, С. А. Пащенко, Ф. Ф. Ревуцьким, А. В. Гороб-цом, Т. Маркус він підготував і здійснив ряд зухвалих диверсій на заводах міста, на залізниці, на електростанції. Зусиллями підпільників були підірвані мости через Дніпро.

Навесні 1942 року підпільний міськком вирішив створити міський партизанський загін з числа комуністів, комсомольців і безпартійних патріотів Києва. Рішенням міськкому від 28 квітня командиром загону був призначений В. І. Кудряшов, зарекомендував себе як виключно сміливий керівник підпільної боротьби. Протягом короткого часу підібрали людей, дістали зброя і боєприпаси. Але, на жаль, почалися арешти не дали можливості партизанам розгорнути бойову діяльність. Частина їх встигла піти в Чернігівські ліси і билася з окупантами до повного визволення України.

Гестапівці давно полювали за керівниками київського підпілля. З допомогою зрадника їм вдалося заманити Кудряшова в свої мережі. У час арешту на дніпровському мосту він відстрілювався, але агенти гестапо зуміли схопити його. Під час допитів Кудряшова не щадили: його тіло було понівечене і посічене нагайками і гумовими палицями. Після повернення в камеру товариші перев'язували йому рани, на залізні нари підстилав свій одяг і клали на неї улюбленого керівника. Володимир Сидорович стійко переніс всі неймовірні муки, не вимовив жодного зайвого слова.

Напередодні страти в. І. Кудряшову вдалося передати листа своїм рідним і товаришам по підпільній боротьбі. В один із днів до його батька, столярові лісного складу, прибіг підліток. Він тицьнув йому папірець і втік. Це була остання звістка від сина. Батько передав її підпільникам. Вони переписали лист на полотно, а зв'язкова ЦК КП(б)У 3. Ст. Сыромятникова зашила його комір своєї сукні і доставила влітку 1942 року через лінію фронту в ЦК КП(б)У.

Лист в. І. Кудряшова опубліковано в книзі «Історія Києва» (т. 2. Київ, 1964, стор 466) і в книзі «Герої підпілля» (М., 1965, стор. 393-394).

  

Зміст книги (вибрати статтю) >>>