Вся бібліотека >>>

Зміст книги >>>

 


Передсмертні листи борців з фашизмом

КАЖУТЬ ЗАГИБЛІ ГЕРОЇ


Нехай ти помер!..

Але в пісні сміливих і сильних духом

завжди ти будеш живим прикладом,

закликом гордим до свободи, до світла!

Максим ГОРЬКИЙ

 

ІЗ ЩОДЕННИКА ЧЛЕНА ПІДПІЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ В СЕЛІ ЧАПАЄВКА, ПОЛОГІВСЬКОГО РАЙОНУ, ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ, В. В. МЕДВЕДОВСКОГО

 

МедведовскийКінець травня 1942 р.

...Мене розпинали, як Ісуса Христа. Били палицями і шомполами, кололи голками.

3 травня 1942 року. Вчора був у «ВД». Відпущений до особливого. Живу в жахливих умовах. Нема хліба, картоплі, немає нічого. Починаю опухати. Болять садна, все ж хочу жити. Жити заради майбутнього.

 

 

 

При відході Радянської Армії на схід в Запорізькій області були створені підпільні організації і групи для боротьби з ворогом. Одна така група виникла у селі Чапаєвка, Пологівського району, на чолі з комсомольцем Іваном Васильовичем Медведовским - директором місцевої школи. Він вів агітацію серед населення, навчав молодь непримиренній боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками.

У травні 1942 року В. В. Медведовський був заарештований гестапо і незабаром розстріляний.

Подробиць підпільної діяльності В. В. Медведовского поки встановити не вдалося. Після першого видання книги «Кажуть загиблі герої» в редакцію надійшов лист від його дружини Раїси Григорівни і дочки Лілії, які проживали в Нікополі. Вони надіслали останню звістку Івана Васильовича, в якій висловлюється глибока віра в перемогу радянського народу. «За всі злочини гітлерівських нелюдів народи нашої Батьківщини відповідять нищівними ударами по фашистським розбійникам, і недалекий той час, коли кривавий Гітлер і його банда будуть стерті з лиця землі».

Завірена копія щоденника В. В. Медведовского зберігається в Центральному архіві ЦК ВЛКСМ (матеріали по Запоріжжю № 54).

  

Зміст книги (вибрати статтю) >>>