Вся бібліотека >>>

Зміст книги >>>

 


Передсмертні листи борців з фашизмом

КАЖУТЬ ЗАГИБЛІ ГЕРОЇ


Нехай ти помер!..

Але в пісні сміливих і сильних духом

завжди ти будеш живим прикладом,

закликом гордим до свободи, до світла!

Максим ГОРЬКИЙ

 

ЛИСТ ЧЕРВОНОАРМІЙЦЯ Ст. Ст. ЕРМЕЙЧУКА ДІВЧИНІ

 

20 вересня 1943 р.

Дорога Ольга!

Сьогодні виповнилося рівно два роки з тих пір, як я не отримував від тебе теплих, душевних слів, які гріють в холодні осінні ночі, які пестять душу.

Якби ти знала, як сумую я за тобою. Якби ти знала, як багато хочеться мені розповісти тобі...

За ці два роки я багато дізнався. Війна розлютила мене. Коли я згадую минуле, мені здається, що я був хлопчиком, а тепер я - доросла людина, у якого тільки одна задача - мстити німцям за все те, що вони накоїли. Помститися за страждання моєї матері-бабусі, яка, напевно, померла від голоду в полоні у німців.

Ольга!

 

Це лист комсомолець Василь Васильович Ермейчук писав в щойно визволеному місті Ніжині. Але воно було перерване сигналом настання.

Ермейчук йшов попереду. По мірі наближення до окопів ворога вогонь посилювався. Осколок бомби, міни поранив його. Інша впала поруч, але він в цю мить стрибнув у окоп і опинився прямо перед ворогом. Ударом автомата гвардієць оглушив фашиста, який цілився в нього з пістолета.

Кілька ворожих солдатів накинулися на Ермейчука. Наставили на нього стовбури автоматів і крикнули, щоб він здавався. Тоді боєць вихопив останню гранату і кинув її біля себе.

Пролунав вибух. Червоноармієць впав. Навколо нього звалилися замертво фашисти.

Підоспіли вояки стали переслідувати відступаючих гітлерівців. В цей час підібрали санітари Василя Ермейчука. На його тілі нарахували одинадцять ран. Він був у непритомному стані. На мить прокинувся, глянув на товаришів і тихо промовив:

- Візьміть у мене в кишені листа Ользі, допишіть...

Але він не договорив фрази і помер на руках товаришів.

Вісім раз в той день грубощами врукопашну бійці з ворогом, помщаючись за бойового друга.

Незакінчена лист В. о. Ермейчука опубліковано в газеті «Комсомольская правда» 26 листопада 1943 року.

  

Зміст книги (вибрати статтю) >>>