Вся бібліотека >>>

Зміст книги >>>

 


Передсмертні листи борців з фашизмом

КАЖУТЬ ЗАГИБЛІ ГЕРОЇ


Нехай ти помер!..

Але в пісні сміливих і сильних духом

завжди ти будеш живим прикладом,

закликом гордим до свободи, до світла!

Максим ГОРЬКИЙ

 

ЛИСТИ ЧЛЕНІВ ПІДПІЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ В МІСТІ ЗАПОРІЖЖІ

 

2-14 вересня 1943 р.

 

ЛИСТ Б. В. ЖИВЕНКО МАТЕРІ

2 вересня 1943 р.

Матуся!

Отримав все, що ти передала, але, напевно, все марно, до неділі нас мали розстріляти. Матуся, рідна. Як хочеться жити. Передай сьогодні ж яблука...

Цілу всіх, крім Вальки, з-за неї вмерти.

2 вересня 1943 р. Борис.

Підтвердження отримання записки - передай сіль в папірці від радіо.

Борис Живенко.

 

ЛИСТ Ст. Л. ВАЙНЕРА ДРУЖИНІ

5 вересня 1943 р.

Шура!

Все скінчено, сьогодні або завтра мене розстріляють, як і сотні інших, розстріляних з 1 вересня. Прошу, повір, що йду на смерть заради вас, так як я любив тебе і дітей, як ніхто ніколи не любив. Я мав багато можливостей випробувати щастя свободи, але з любові до тебе і дітям я цього не зробив. Коли діти виростуть, поясни це їм. Люби і бережи їх. Цілуй їх за мене, моя мила, мила мамулъка.

Цілую тебе. Прощай, прощай навіки.

Леонід.

 

ЗАПИСКА Ст. Л. ВАЙНЕРА 14 вересня 1943 р.

Вмираємо героями.

Адреса: Вознесенка, 4-й кв., вул. Баранова, № 26.

Хто знайде, передай дітям.

Всі люди групи Гончара розстріляні 14.IX.43 р.

 

 

У квітні 1942 року на території Орджонікідзевського району міста Запоріжжя для боротьби з німецько-фашистськими загарбниками була створена підпільна група, що складалася головним чином з працівників заводу «Запоріжсталь». До неї входили Ст. Л. Вайнер, А. В. Гиря, Б. В. Живенко, Тобто Овеюк (Крюкова), Н. В. Стрибков (Н. Христенко), А. П. Фокін та ін

Організатором групи був Микола Григорович Гончар. До червня 1943 року група налічувала вже кілька десятків патріотів. Учасники групи влаштовували диверсії, збирали зброю і боєприпаси, розповсюджували радянську літературу, в тому числі листівки і зведення Радінформбюро, влаштовували пагони військовополонених, забезпечували їх одягом, продовольством і підробленими документами. Для прийому зведень Радінформбюро на квартирах А. В. Гирі і Б. В. Живенко були встановлені радіоприймачі.

Влітку 1942 року у дворі Гончара, в колодязі, підпільники спорудили схованку-тунель, в якому зберігали зброю і радянську літературу, друкували листівки на друкарській машинці.

Група поставила перед собою завдання: не дати знищити рідний завод. З цією метою в заводську охорону влаштувався Микола Григорович Гончар. З його допомогою в заводську поліцію вступили А. В. Гиря та ряд інших членів групи.

28 червня 1943 року з-за поганої конспірації були арештовані Гончар, Гиря, Живенко, Вайнер і інші підпільники - всього 40 осіб.

При обшуку на квартирах підпільників був розкритий схованку, виявлені радіоприймачі.

14 вересня 1943 року керівник групи Гончар, начальник штабу групи Леонід Володимирович Вайнер, а також Гиря, Живенко і ряд інших активних учасників групи після жорстоких катувань їх було розстріляно.

Перед смертю безстрашні радянські патріоти написали з гестапівської в'язниці листи своїм рідним. Листи Бориса Івановича Живенко і Леоніда Володимировича Вайнера були отримані рідними. Записку Ст. Л. Вайнера радянським людям підпільники виявили в його одязі після розстрілу.

Листи підпільників зберігаються в партархіві Запорізького обкому КП України (ф. 102, д. 93), опубліковані у збірнику «Запорізька область в роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945 рр..)». (Запоріжжя, 1959, стор 110, 111, 186-187).

  

Зміст книги (вибрати статтю) >>>