На головну

Зміст

 

 


Прислів'я та приказки

російського народу


Володимир Іванович Даль

 

Суду - хабарництво

 

 

Ах, суддя, суддя: чотири підлоги, вісім кишень!

 

Каша Без масла не смачна.

 

Без підпали й дрова не горять.

 

Бог любить праведника, а суддя (або: а чорт) ябедника.

 

Кинь собаці шматок, так не гавкає.

 

Бути біді, так трапилися гроші при стегні.

 

В каламутній воді добре рибу ловити.

 

У суд ногою - в кишеню рукою.

 

В суд підеш - правди не знайдеш.

 

Візьми на калачі, та тільки справою не волочи!

 

Злодій винен, а піддячий калитці його радий.

 

Ось вовку несуть - а як вовка-то понесуть?

 

Вставити кому срібні очі (або: срібний око).

 

Всяк піддячий любить калач гарячий.

 

Де суд, там і неправда.

 

Де суд, там і суть (тобто сутяжество).

 

Очі золотом запорошат - нічого не побачиш.

 

Дурний дає гроші, глупей того не бере.

 

Голодну стряпуху під припічку ховають (шуточн.).

 

Даруй суддю, так не посадить у в'язницю.

 

Дарувати було не мало, та грошей не стало.

 

Дати кому вмитися з срібла. Посеребрить кому руки.

 

Делателю личить скуштувати плід.

 

Справа праве, та в кишені свербить.

 

Для того справа тягнеться, що винуватий подобається.

 

Добрий дворянин, що їздить не один (а з приносом).

 

Дяк у місця - що кішка у тесту, а як дяк на площі - то прости господи (стар.).

 

За правду плати і за неправду плати.

 

За тим діло стало, що за нею приданого мало.

 

Закон - дишло: куди хочеш, туди і повернеш.

 

Заступити заступив, а п'ять рублів слупил.

 

Земля любить гній, кінь овес, а воєвода(або: суддя) приносять.

 

Знає і сила правду, та не любить розповідати.

 

Золото ріже залізо (або: переїдає).

 

Золотий молоток і залізні двері (або: запори) відчиняє.

 

З суду - що зі ставка: сухим не вийдеш.

 

Коли б узяв за справу, так би і черево не боліло.

 

Коли кішку обдеруть - тобі шкірку дадуть.

 

Кобила з вовком змагався - хвіст та грива залишилася.

 

Мзда очі дере. Дари і мудрих засліплюють.

 

На воєводу доводь, а сам іди в тюрму!

 

На кривій суд, що на милість - зразка немає (тобто всі можливо).

 

На світ біда, а воєводі нажиток.

 

На той дані руки, щоб брати.

 

На руки привешены, щоб брати.

 

Надіти на кого золоті окуляри.

 

Наші праві, а сто рублів дали.

 

Не бійся суду, бійся судді (надбавка; не бійся пана, бійся слуги).

 

Не сперечайся: личак дорожче чобота стане.

 

Не тягайся - удавишься.

 

Не ходи до воєводи (або: в суд з одним носом, ходи з приносом!

 

Неподмазанное колесо скрыпит.

 

Неправдою суд стоїть.

 

Біля печі не можна не нагрітися.

 

Він набиває собі кишені. Набив кишені.

 

Опичити того на стільки-то (тобто покарання змусити купити вина).

 

Від доброго принесення і правда з кільцем живе (на ланцюзі).

 

Перед богом став свічку, перед суддею мішок!

 

Перед судом всі рівні: всі без окупа винні.

 

Перо в суді - що сокира в лісі (прибавка: що захотів, те і вирубав).

 

По хлібу ходити, так голодному бути (або: так хліба не є).

 

Кухар і духом ситий буває.

 

Кухар з голоду не вмирає.

 

Підсунути баранчика в папірці. Сунути під хвіст (т. е. хабар дати).

 

Піддячий любить приносять гарячий.

 

Скаламутився бог народ - нагодуй воєвод!

 

Поплатись за правду, поплатись і за неправду!

 

Порожнем кланятися - голову закрутить.

 

Порожнем не накланяешься.

 

Порожніми руками з суддею не змовилися.

 

Праве діло, а в кишені засвербело.

 

Прохання не докуки, як не порожні руки.

 

Шляхи ясні, та очі сліпі.

 

Розсудили Шемякін суд.

 

Рука довжина - дістала і до суду.

 

З багатим не тягайся, з дужим не бийся (не борись).

 

З переднього ганку відмову, а з заднього - ласкаво просимо!

 

З суддею не сперечайся, з тюрьмою не вздорь!

 

З сумою та з тюрьмою ніколи не лайся!

 

Скоріше справа вершиш, коли суддю подаруєш.

 

Смалчивай, невістка: куплю сарафан.

 

Спокуса велика - і совість мовчить.

 

Станеш дарувати - будемо хвалити; не станеш дарувати - будемо картати (весіль. пісня).

 

Суд (чи Суддя) докуку любить.

 

Суд та діло, а в боку болить.

 

Суд по формі - суддів погодує.

 

Суд прямий, та суддя кривий.

 

Суддівський кишеню - що попівське черево (або: що качиний зоб).

 

Суддівського обітниці, рубль на прикмету.

 

Судді корисно що полізла в кишеню.

 

Судді рибка, прохачеві клеск (тобто луска).

 

Суддю подаруєш, всі переможеш (або: правду переможеш).

 

Суддя - що тесля: що захоче, то і вирубає.

 

Суддя в суді, що риба в ставку.

 

Суддям то і корисно, що в кишеню полізло.

 

Суха ложка рот дере.

 

То не дивно, що до воєводи принесено (прибавка: а то б дивно, що не ношено).

 

То-то й закон, як суддя знайомий.

 

Той прав, за кого праведні грошики моляться.

 

Тягался, як лящ з йоржем (приказки).

 

Тяжба - петля; суд - шибениця.

 

Завів тяганину - став гол, як сокіл.

 

Завів тяганину - став як бубон гол.

 

Важкі поклони, - з легким даром.

 

У кого в руках, у того й в устах.

 

Вкрали на двісті, так і розділили разом.

 

Качиного зобу не нагодуєш, суддівського кишені не наповниш.

 

Що чорно, що біло, вызолоти - все одне.

 

Ця вина коштує піввідра вина (присуджують на сходці).

 

Це урывай-алтынник поборыщкин (тобто хабарник).

 

Це Шемякін суд (тобто кривий)

 

<<< Прислів'я та приказки російського народу - Зміст розділу "Володимир Даль" >>>