На головну

Зміст

 

 


Прислів'я та приказки

російського народу


Володимир Іванович Даль

 

Неправда - брехня

 

 

А коли це було? - А як ще горіло наше славне

 

А прокинулись - до заутрені благовестят (той же).

 

А щоб тобі в нагоді, та на свій же двір воротилось!

 

Безрукий кліть обікрав, голопузому за пазуху наклав, сліпий підглядав, глухий підслуховував, німий караул закричав, безногий в погонь погнав.

 

Бредень бредні бреде, а ми мовою клацаємо.

 

Брехати (або: Брехати), не ціпом мотати: не важко.

 

Брешешь, ляше: за Збруч наше (запорізька).

 

Буде в полі жито, буде і в людях брехня.

 

Була колись правда, а нині стала кривда.

 

Була правда, та в ліс пішла (або: так закуржавела).

 

Була правда, так по дрібницях, в разновеску пішла.

 

Воля ваша, а Польща наша.

 

Ворона летіла, собака сиділа на хвості.

 

Ось тобі грош за червону брехня! Червоно брешеш: за мною гріш.

 

Брехав до обіду, так і до вечері залишив.

 

Брехав багато, а, чай, більше того залишилося.

 

Брехня не введе в добро.

 

Брехня, не споро: поплутав скоро.

 

Брехня, що дранье (драний тес): дивись руку занозишь.

 

Брехати - не полову жувати, не пригнітишся.

 

Брехати не втомитися, було б кому слухати.

 

Брехати, так з людьми не знатися.

 

Брехати, що ярлики дерти (прибавка: лико за ликом тягнеться).

 

Бреше на свою голову. Брехати б тобі на свою голову.

 

Бреше суцільно, а перебрехати не вміє.

 

Бреше й оком не смигнет.

 

Бреше, як водою бреде. Бреше, як у уброд бреде.

 

Бреше, як редьку стружит (або: садить).

 

Бреше, Як сивий мерин. Бреше, що по-писаному.

 

Бреше, людей не соромиться і бога не боїться.

 

Бреше, себе не пам'ятає. Бреше, людей не бачить.

 

Бреше, що млинці пече: тільки шипить.

 

Бреше, що помелом змете.

 

Бреши (Мілині), Омелько,- твоя тиждень!

 

Бреши більше: вперед стане в нагоді.

 

Бреши на здоров'я! Бреши, та будь здоровий!

 

Бреши на обід, та покидай і на вечерю!

 

Бреши, та знай міру! Бреши, да не завирайся!

 

Брехун, так і ошуканець; обманщик, так і шахрайство; шахрайство, так і шахрай, а шахрай, так і злодій.

 

Всяк правду знає, та не всяк правду бает.

 

Всяк правду любить, а всяк її губить.

 

Всяк правду хвалить (або: любить), та не всяк її розповідає.

 

Всяк правду хвалить, та не всяк її зберігає.

 

Хто шукає правди, та не всяк, хто її творить.

 

Всяк про правду трубить, та не всяк правду любить.

 

Усяк чоловік брехня - і ми тсж.

 

Всяка прибаска хороша з прикраской.

 

Выворотить річ навиворіт.

 

Глухий, що шалений: чого не дослышит, то збреше.

 

Дпі, що дугу черемховую.

 

Говори так откусывай! Пий, закусывай; бреши, откусывай! Знай край, та не падай!

 

Говори, я слухати буду!

 

Говорити вмію, та не смію. Говорити б зумів, та не смів.

 

Говорити, так до всього домовишся.

 

Ласкаво заморському гостю брехати (або: хвалитися).

 

Ласкаво того брехати, хто за морем бував.

 

Душа крива усі яка береться.

 

Його не переслушаешь. Його в два вуха не прибереш.

 

Його при свічці в окулярах не розпізнаєш.

 

Його що більше слухати, то пущі бреше.

 

Йому сімох посади - усіх до смерті заврет.

 

Йому чорт ярлики дере, і він плете лапті (тобто бреше).

 

Залізна душа (безмен) не бере баришу (тобто не збреше).

 

Живуть же люди неправдою - і нам не луснути стати.

 

Живуть люди неправдою - не ухвалятся.

 

Закуси губу. Прикуси язичок!

 

Заніс (або: Поніс) дичину. Запоров околесную (або: нісенітниці).

 

Знає сват Сила правду, та не всякому розповідає.

 

Знати не знаю, відати не відаю, а справа моє.

 

І брехнею люди живуть (прибавка: та ще хваляться).

 

І неправді глотку рукавицею не заткнеш.

 

Іже, не бреши же; його ж, не гоже (семинарск.).

 

З кривого ребра бог створив дружину, тому і кривда пішла.

 

Изверишься в голці, не повірять і в рублі.

 

Изверишься в рублі, не повірять і в голці.

 

Іну пору проврется, так і правду скаже.

 

Якби тобі все це на собі додому нести.

 

Як стане брехати, так його в два охоплення не обійняти.

 

До всякої брехні своє приклади!

 

Коли? - А коли чорт по ярлики в ліс ходив.

 

Коли не бреше, так правду каже.

 

Коли не брехня, так правда.

 

Кому не лінь, так слухай.

 

Червоне поле житом, а мова брехнею (т. е.красным слівцем).

 

Красне слівце не брехня.

 

Хто бреше, того б під гніт.

 

Хто бреше, тому б бобра в рот.

 

Хто вчора збрехав, тому і завтра не повірять.

 

Хто бреше, той і краде.

 

Хто бреше, той сохне, а іншому і про запас йде.

 

Хто правди не скаже, той багатьох зв'яже (напр., у допитах).

 

Хто слухає, той і з'їсть.

 

Хто смів, той і білий. Хто смів, той один все з'їв.

 

Кубинське озеро. А коли? - Давно, коли ще баба дівкою була

 

Гаразд, кума, лише б правда була.

 

Брехати не втомитися, було б кому слухати.

 

Брехати не втомитися, не втомилися б слухати (або:лише б вірили).

 

Брехати, так людей оббігати.

 

Брехливим треба памятну бути. Бреши та пам'ятай!

 

Лисиця бреше, на свій хвіст шле, та обидва зневірилися.

 

Брехня до исправы. Брехня стоїть до докази.

 

Брехня брехнею поганяє.

 

Брехня на мисливця, а не любо - не слухай!

 

Брехня на тарганів ніжках (прибавка: дивись подломятся).

 

Брехня не живуща. Брехні (або: Нісенітниці) короткий вік.

 

Конячку через шлею валить (тобто бреше).

 

Люби, боже, правду (примовляють, коли хто бреше).

 

Люди брешуть, навираются; наш бреше, не наврется.

 

Люди схвастают - голки не подточишь (або: не подобьешь), а він збреше - ціле колоду підсунеш.

 

Мати сиру земля - говорити не можна.

 

Мілині, Агаша: хата-то наша (тобто вгамувати нікому).

 

Мілині, крива, гріш на полиці. Гріш за мною.

 

Мілині, крива: втомишся, так перестанеш.

 

Багатьом збрехав, так і нам правди не сказав.

 

Багато чується, так мало віриться.

 

Мовчок, дідок: старенька гроші дасть (тобто брешеш).

 

На століття, а всі правди немає.

 

На всякого брехуна по семи ахальщиков.

 

На правді не далеко заїдеш: або затянешься, або надірвешся.

 

Наплюй йому в бороду (або: в очі, тобто він бреше).

 

Наплюй сам собі губу!

 

Не будь брехні, не стало б і правди.

 

Не в підйом людині бреше.

 

Не у всякому камені іскра, не у всякому чоловікові правда.

 

Не все те вариться, що говориться.

 

Не все те правда, що люди говорять (або: що йдеться).

 

Не всі сохнуть зі врак, іно і обриють.

 

Не всякому атестату вір.

 

Не всякому слуху вір.

 

Не всяку правду чоловік дружині (або: дружина чоловікові) розповідає (прибавка: а каже, так обманює).

 

Не дорого візьме збрехати. Йому збрехати дарма.

 

Не любо, не слухай, а брехати (або: а брехати) не заважай!

 

Не мотати (Не брехати), так буде злодія продати (тобто видати).

 

Не нами стала (або: почалася) неправда, не нами і скінчиться.

 

Не плач по правді, обживайся з кривдою!.

 

Не збрешеш, і зобу не наб'єш.

 

Не збрехати, так і не продати, (кажуть купці).

 

Не збрехати, так і правди не сказати.

 

Не сперечайся, мовчи: рассердишь - крутіше перевру.

 

Не тобі б казати, та не мені слухати.

 

Не хочеш слухати, як люди брешуть,- бреши сам!

 

Небилиця на тарганів ніжках ходить.

 

Не можна говорити: сучків багато в хаті (слухачів).

 

Неправда світлом почалася, світлом і скінчиться.

 

Несе колеса на турусах.

 

Несе теревені.

 

Ніяк ти в білій гарячці.

 

Нині вже і правда изверилась. Нині і правді-то ніхто не вірить.

 

Один збреше, хоч кулаки суй; інший збреше, голки не підбити.

 

Окатись від призору водою на задворке.

 

Він уві сні бога молить (тобто бреше).

 

Він бреше і не чхає.

 

Він бреше, не кашляне. Бреше, не поперхнется.

 

Він заздрісний брехати: не поступиться.

 

Він завсе правду каже, як не бреше.

 

Він з білого зробить чорне (або: з чорного біле).

 

Він криві моти мотає.

 

Він бреше на всю губу.

 

Він бреше по-друкованого (або: по-газетному).

 

Він ненароком і правду скаже.

 

Він правду скаже тільки на св. Касьяна (тобто 29 лют.).

 

Він розповідає зайця в Верше, щуку в капкані.

 

Він впливає на вербі груші.

 

Він тільки хіба ненароком правду мовить.

 

Вона мовою і білить і чорнить.

 

Від свого черева гніт (тобто бреше).

 

Перехрести свій ніс, щоб більше зростав (тобто мариш).

 

Перекстись, та схаменися (або: так спохватись).

 

Плете кошелі з лаптями (тобто бреше).

 

Батоги тин - нині твій день!

 

Плюнути в рот, так менше бреше.

 

Пішли тобі бог тверду пам'ять (брехун).

 

Правда - не колотівка: повертівши, та не .покинешь.

 

Правда в справу не годиться, а в кивот поставити так молитися.

 

Правда груба, та богу люба. Правда гневна,та богу мила.

 

Правда истомилась, брехні підкорилася.

 

Правда перш нас померла.

 

Правда свята, а ми люди грішні.

 

Правда жарти не любить.

 

Правда, що ланцюгова собака (прибавка: на кого спустять, того і вчепиться).

 

Правду погубиш, і сам з нею пропадеш.

 

Правиться (тобто виправдовується судом), що береста на вогні.

 

Проврался, що прокрався: люди довго пам'ятають (або: вперед не повірять).

 

Прям, як московська оглобля.

 

Прямиковое слово, що рогатина.

 

Прямиковое слово, що рожен.

 

Прямо (або Право), як дуга.

 

Пряме слово худобу стирчить.

 

Прямий, що поганий (ст. е. дурний).

 

Прямий, що сліпий: ломить даремно.

 

Прямий, що шалений: так і ломить.

 

Раз збрехав, а на століття брехуном став.

 

З правдою не жартуй!

 

З правдою жартувати з вогнем.

 

Світ споконвіку неправдою варто.

 

Себе не врятував, а інших погубив (тобто свідомістю).

 

Сказав би богу правду, та риса боюся.

 

Сказати, та не збрехати. Як би сказати, не збрехати.

 

Солодка брехня краще гіркої правди.

 

Слухати його можна, а вірити не можна.

 

Зморозити що-небудь.

 

Дивись, мова проковтнеш (тобто брешеш).

 

З врак (або: З брехні) мита не беруть.

 

З вралей мит не беруть, так і платні не дають.

 

З брехні не мруть, та вперед віри неймут.

 

З брехні мит не беруть, а іно хвалять, та грошей не платять.

 

Собака летіла ворона на хвості сиділа.

 

Збрехав - так переври краще!

 

Збрехати можна, а перебрехати не можна (або: а поправитися не можна).

 

Збрешеш - не помреш, так вперед не повірять.

 

Збрехати, що облупленное яєчко з'їсти.

 

Солжешь сьогодні, не повірять і завтра.

 

Зірвалося, так совралось. Совралось, як курка з зірвалося.

 

Стелить так меле, бреше так плете. Розповідай казки!

 

Стільки правди, як у решеті води.

 

Вважай собі по суботах!

 

Так бреше, що винеси святих, та й сам йди.

 

Так бреше, що ні собі, ні людям спокою не дає.

 

Так бреше, що під ним жодна лавка не встоїть.

 

Так бреше, що з боку слухати нудно.

 

Так бреше, що вуха в'януть; що в очах зеленит.

 

Так забріхується, що вдома не ночує (т. е.не виплутається).

 

Так плутає, що і сам дороги додому не знайде.

 

Так збрехав, що за пазуху не прибереш.

 

Так збреше, що не знаєш, як і бути,

 

Так збреше, що не перелізеш.

 

Ти брехати-то поперек себе товщі.

 

У людей брехуни - заслухаєшся, а у нас брехуни - засумуєш.

 

Вже сорок років, як правди немає.

 

Розумна брехня краще дурною правди.

 

Хороша віра у справи.

 

Хороша свята правда - та люди не годиться.

 

Добре розповідати казку про римський огірок (Крилова).

 

Хоч і бреше, так хмільного не п'є (або: да в рот хмільного не бере).

 

Циганська правда гірше православної кривди.

 

Через шлею валить.

 

Рис писав, що Захар комісар.

 

Що більше бреше, то пущі развирается.

 

Що брехливо, то і гнило.

 

Що полжешь, то і поживеш.

 

Що слово; то й брехня.

 

Що ступить, то збреше.

 

Це начорно говорено: можна похерити.

 

Це дичину в щах. Дичинка з начинкою.

 

Це дудки, брат: не повірю, не проведеш мене.

 

Це жива газета.

 

Це відомий газетяр.

 

Це на вей-вітер сказано.

 

Це з вітром сказано. Це на вітер говориться.

 

Це правда Сидорова, та Шемякін суд.

 

Цей чоловік раз у рік правду скаже (прибавка: та й то покається)

 

<<< Прислів'я та приказки російського народу - Зміст розділу "Володимир Даль" >>>