На головну

Зміст

 

 


Прислів'я та приказки

російського народу


Володимир Іванович Даль

 

Наклеп

 

 

Бог любить праведника, а пан (або: а суддя, рис) ябедника.

 

Бійся наклепника, як злого єретика.

 

Бувальщина - трава, небилиця - вода.

 

Бувальщина - смола, а небилиця вода.

 

Валі вовку на холку.

 

Вали на сірого - сірий всі звезе.

 

Вали з хворої голови на здорову.

 

Бачив мужик наклеп!

 

Де наше не пропадало!

 

Доказчіку перший батіг.

 

За очі і про царя-кажуть.

 

За очі про кого не говорять?

 

Заглазно і архієрея лають.

 

Заочна лайка, по государеву указу, тобі ж на воріт висне.

 

Заочну лайка вітер носить.

 

Злі люди доброї людини в чужій кліті спіймали.

 

Змію обійдеш, а від наклепу не втечеш.

 

І в напраслине, що у справі, люди гинуть.

 

І не хвалюся і людей не таврую.

 

До чистого погане не пристане.

 

Як себе поведеш, від напраслины не втечеш.

 

Наклеп що вугілля: не пече, так забруднить.

 

Наклепники на тому світі розпечені сковороди лижуть.

 

Клеплет, що на мертвого.

 

Хто кого за очі паплюжить, той трусить його.

 

Хто про кого за очі так говорить, той того боїться.

 

Куди, матінка, хлопці-то ліхі: я насилу від сімох відбився.

 

Лжа (брехня), що іржа: тлит.

 

Люблю сірка за звичай: крекче так щастить.

 

На винуватого (або: На злодія) з поклепом.

 

На людей налыгать - не себе очищати.

 

На наклеп божбы не напасешся.

 

На наклеп грошей не наготовишься.

 

Наклепал, що вооз наклав.

 

Напраслив, так нещасливий (то. тобто ніхто не вірить).

 

Напрасливый чужий вік заїдає.

 

Напраслина отрыгается.

 

Не їв редьки, не станеш і ригати.

 

Не їла душа часнику, так і не смердить.

 

Не скорботно Паплюження изветчика.

 

Нині люди напрасливы: за ногу своротят, так і в бувальщина поворотят.

 

Нині народ гірше торішнього: прийшов ввечері, а вийшов вранці - скажуть, що ночував.

 

Нарікай на сусіда, що спиться до обіду: сусід дрова рубає - нас не розбудить.

 

За сажі хоч гладь, хоч бий - усе чорно.

 

Придорожній пил неба не коптить.

 

З гуся вода, а з мене молодця небылые слова.

 

Сам себе не таврую, та й людей не хвалю.

 

Звалювати з хворої голови на здорову.

 

Собака гавкає, вітер носить.

 

Збрехати - нічого; було б на кого.

 

Добре на бурку валити - бурка всі звезе.

 

Злого не хвали, а доброго не кору.

 

Що з гуся вода, небылые слова.

 

Ший, вдова, широкі рукави: було б куди класти небылые слова.

 

Ябедника на тому світі за мову вішають

 

<<< Прислів'я та приказки російського народу - Зміст розділу "Володимир Даль" >>>